Фасова (Бучанський район): відмінності між версіями

 

== Історія ==

[[1604]] року Миколай Макарович напав на [[Великий Карашин|Карашин]]. Він спалив будинок власників, пограбував маєтність і село. Все через те, що на його погляд землі між річками [[Здвиж]]енем і Квасовою, тобто між [[Великий Карашин|Карашином]], [[Макарів|Воронином]] і [[Мотижин]]ом були неправильно розмежовані. [[5 жовтня]] [[1619]] року пан Миколай Макарович позивався до пана Єжи Харлінського через покіс сіножаті на границі мотижинській і урочищу Квасовці. Того ж дня на місці побував возний, який бачив сіна на 500 возів. Мотижинський війт розповів возному, що пан Харлінський до [[Бишів (Макарівський район)|Бишева]] в стайні сіно забрав і землю Макаровича привласнити хоче. 25 червня 1643 року пан Харлінський позивався до пана Цетнера, що той напав на його «слободу новоосаджену», названу Фасова (Квашова)<ref>[[Букет Євген Васильович|Букет Є.]] Історія кожного поселення&nbsp;— сягає коренями у глиб століть // [[Макарівські вісті]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— 3 лютого.&nbsp;— №&nbsp;5 (10705).&nbsp;— С. 4-5.</ref>.

 

 

У липні 1768 року в селі побували козаки [[Бондаренко Іван (гайдамацький ватаг)|Івана Бондаренка]]<ref>''[[Букет Євген Васильович|Букет Євген]].'' [[Бондаренко Іван (гайдамацький ватаг)|Іван Бондаренко]]&nbsp;— останній полковник [[Коліївщина|Коліївщини]]. Історичний нарис.&nbsp;— Київ: Видавництво «Стікс», 2014.&nbsp;— 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7</ref>.

 

У 1815&nbsp;р. Людвіг Шимановський, який був жонатий на одній із Харлінських, увіковічив своє ім'я, назвавши південну частину Фасової Людвинівкою. У 1820 р. Шимановський продав Фасову за 80 000 асигнацій Михайлу Боярському, перетворив російські асигнації у золото і виїхав до Франції, де й помер. У 1842 р. після смерті Боярського село було поділено між п'ятьма його синами: Михайлом, Антоном, Іваном, Тібутієм, Медартом. Фасовою володіли його сини, а також нащадки Бутковські.