Відмінності між версіями «Кам'янське»

834 байти вилучено ,  2 роки тому
Забор воды берётся выше по течению реки
м (Бот: Косметичні зміни)
(Забор воды берётся выше по течению реки)
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
* на правому березі Дніпра — смт [[Аули]], село [[Українка (Криничанський район)|Українка]] [[Криничанський район|Криничанського району]], смт [[Карнаухівка (смт)|Карнаухівка]] і селище [[Світле (Кам'янська міська рада)|Світле]], підпорядковані [[Кам'янська міська рада|Кам'янській міськраді]].
 
У місті розташована [[парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва]] місцевого значення «[[Центральний парк (Кам'янське)|Центральний»]]».
 
=== Геологічна будова і рельєф ===
 
=== Екологія ===
Через велику кількість промислових підприємств екологічний стан Кам'янського є доволі поганим. Місто входить до десяти міст України з найбільшою кількістю шкідливих викидів у атмосферу.<ref>[http://life.pravda.com.ua/technology/2010/06/10/50439/ Найбрудніші міста України]</ref> За даними Центральної геофізичної обсерваторії індекс [[Забруднення повітря|забруднення атмосфери]] у Кам'янському оцінюється як «дуже високий»<ref>{{Cite web |url=[http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=3&f=ukraine%2Fdata/data-zabrud&p=txts |title=Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2010 році. Сайт Центральної геофізичної обсерваторії |accessdate=7 липень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160625025322/http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=3&f=ukraine%2Fdata-zabrud&p=txts |archivedate=25 червень 2016 |deadurl=yes }}]</ref>.
 
Через значні об'єми скидання стічних вод підприємствами міста у річку [[Дніпро]] (тільки [[Дніпровський металургійний комбінат]] скидає більше 120 мільйонів кубічних метрів щороку) є проблеми із забезпеченням міста чистою питною водою. На території колишнього [[Придніпровський завод кольорових металів|Придніпровського заводу]] зберігається більше 30 мільйонів тон радіоактивних відходів переробки [[уранові руди|уранових руд]].
 
У [[2008]] році було створено міжвідомчу комісію з розв'язання екологічних проблем Кам'янського<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1628-2010-%F0 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2010]</ref>.
 
'''Розподіл населення'''
* За статтю: жінки&nbsp;— 55,1 &nbsp;%, чоловіки&nbsp;— 44,9 &nbsp;%.
* За віком: працездатне населення&nbsp;— 62,1 &nbsp;%, молодше працездатного віку&nbsp;— 13,5 &nbsp;%, старше працездатного віку&nbsp;— 24,4 &nbsp;%.
* За національністю (за даними перепису 5 грудня 2001 року): [[українці]]&nbsp;— 214 759, [[росіяни]]&nbsp;— 41 080, [[білоруси]]&nbsp;— 1 883, [[євреї]]&nbsp;— 588, [[поляки]]&nbsp;— 363, [[татари]]&nbsp;— 236, [[молдовани]]&nbsp;— 235, [[німці]]&nbsp;— 189, інші національності&nbsp;— 2 402.
<div style="float:left;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
В часи Київської Русі у цій місцевості проходили важливі торгові шляхи&nbsp;— [[Соляний шлях (Україна)|Соляний]], [[Залозний шлях|Залозний]], водний [[Шлях із варягів у греки|Грецький шлях]], поблизу була переправа через Дніпро. Внаслідок постійних [[Монгольська імперія|татаро-монгольських]] набігів ці землі перетворилися на частину [[Дике Поле|Дикого поля]].
 
[[Файл:Ignatius Yasyukovich.jpg|rigth|мініthumb|[[Ясюкович Ігнатій Ігнатович|Ігнатій Ясюкович]]&nbsp;— перший керівник металургійного заводу та розбудовник Кам'янського]]
 
Першим відомим поселенням людей на території сучасного Кам'янського є згадуваний [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґійомом де Бопланом]] ще у 1-й половині [[XVII століття]] Романівський курган, де був укріплений перевалочний пункт та на якому запорозькі козаки збиралися на військові ради. Згодом тут з'явилось козацьке поселення [[Романкове]].
Село Кам'янське вперше згадується у [[1750]] році у зв'язку з будівництвом Різдво—Богородицької церкви:<blockquote>''«У 1750 році, бажаючи пошукати в Росії місце, від того Чигиринського монастиря він, ієрей Власій, відлучився в цьому 1750 році, пошукав собі, місце військових запорозьких вольностей в селі Кам'янському, до церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що тоді розпочала будуватися, куди, за виданими йому, ієрею Власію, від парафіян тамтешнх презентом від преосвященного митрополита Кивського, Галицького та малої Росії покійного Тимофія Щербацького, всиновлювану грамоту 1751 року, червня 14-го дня, отримав, при якій церкві перебував він ієрей Власій, з того часу до 1753 року…''<ref>{{Cite book|title=Камянське та його околиці середини ХVIII - початку ХХ ст.: топонімічний словник|last=Буланова Н. М., Самойленко О. М., Кравцова Л. А. (автори - упорядники)|first=|year=2010|publisher=ІМА - прес|location=Дніпропетровськ|pages=7.|language=укр.|isbn=978-966-331-360-3}}</ref>''»''.</blockquote>Після ліквідації [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] у [[1775]] році села отримали статус казенних військових поселень та увійшли до складу [[Саксаганський повіт|Саксаганського]] (згодом [[Новокодацький повіт|Новокодацького]]) повіту Слов'янської провінції [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]. Від [[1802]] року&nbsp;— у складі [[Катеринославський повіт|Катеринославського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]].
 
[[Файл:View Kamianske.jpg|ліворучleft|мініthumb|Вид на Кам'янське та металургійний завод. Кінець [[XIX]]&nbsp;— початок [[ХХ]] століття]]
 
Відірване від головних торгових шляхів і основних промислових районів, Кам'янське розвивалося досить повільно. За даними перепису 1782 року в селі налічувалось близько тисячі жителів. Їхніми основними заняттями були землеробство, скотарство, рибна ловля, промисли.
 
=== ХХ століття ===
На межі ХІХ&nbsp;— ХХ століть поруч з селом Кам'янське складаються різночинні райони «[[Промислове село|промислового села»]]», що поступово набуває міських обрисів&nbsp;— [[Піски (Кам'янське)|Піски]], [[Нові Плани (Кам'янське)|Нові Плани]], забудова [[Гімназичний проспект|Гімназичного проспекту]].
 
У [[1912]] році Кам'янське стало центром Кам'янської волості, до складу якої було також включене село Тритузне.
3 парових млини, 17 майстерень<ref>{{Cite book|title=Село Каменское: выписка из журнала Екатеринославского Губернского по земским и городским делам от 1 - го ноября 1913 г.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
У [[1913]] році в Кам'янському проживало 40 407 осіб, з них лише 7405&nbsp;— були селянами, а решта (33 002) різночинцями переважна частина яких жила в селищі біля металургійного заводу. За національним складом населення Кам'янського поділялось: росіян, українців та білорусів, (двох останніх офіційна влада не виділяла в окремі народи) було 24 475; поляків&nbsp;— 14 175; євреїв&nbsp;— 1220; інших (німців, чехів, татар, караїмів тощо) 537<ref>{{Cite book|title=Особливості формування робітничого поселення на території с. Кам'янське в період індустріалізації Придніпров'я наприкінці ХХ&nbsp;— початку ХХ століть: малодосліджені аспекти соціальних відносин // Придніпров'я: збірник наукових праць - Випуск 10.|last=Сабов|first=Михайло Михайлович|year=2012|publisher=Видавництво ДНУ|location=2012|pages=37|language=укр.|isbn=978-966-551-328-5}}</ref>.
 
До закладів освіти належали 2 гімназії, заводське училище для дітей робітників заводу та 9 початкових шкіл.
Система охорони здоров'я була представлена заводською лікарнею в «промисловому селі» та земською у селі.
 
З культових споруд в селищі діяли: 2 православні церкви, 1 старообрядницька церква, 1 римо—католицький костел, 1 лютеранська кірха, 2 юдейські синагоги, 1 мусульманська (татарська) капличка.
 
==== Місто ====
До [[1923]] року Кам'янське залишалось у складі [[Катеринославський повіт|Катеринославського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]. У [[1923]] році Кам'янське стало центром [[Кам'янський район (Катеринославська округа)|району]] у складі [[Дніпропетровська округа|Катеринославської]], а згодом [[Дніпропетровська округа|Дніпропетровської округи]]. Після утворення у [[1932]] році [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] Кам'янське отримало статус [[Список міст обласного значення в Україні|міста обласного підпорядкування]]. Впродовж [[1932]]—[[1939]] років [[Кам'янська міська рада|Кам'янській міській раді]] підпорядковувались села, що нині входять до [[Криничанський район|Криничанського]], [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського]], [[Солонянський район|Солонянського]], [[П'ятихатський район|П'ятихатського]] та [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського]] районів.
 
[[Файл:Dnipridzerzhynska DRES 1930.JPG|rigth|мініthumb|Будівництво районної електростанції, 1930&nbsp;р.]]
 
[[1 лютого]] [[1936]] року Кам'янське перейменоване на Дніпродзержинськ на честь засновника ВЧК-КДБ [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Фелікса Дзержинського]], одного із засновників [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|ВЧК]] і організаторів [[Червоний терор|«червоного терору»]] в Радянській Росії та на захоплених [[Червона армія|Червоною армією]] українських територіях.
Упродовж [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті|1930-х]] років у місті було збудовано 12 потужних промислових підприємств:
* [[1926]]&nbsp;— вагонний цех металургійного заводу відокремлено у самостійне підприємство&nbsp;— [[вагонобудування|вагонобудівний завод]];
* [[1931]]&nbsp;— введено в експлуатацію першу чергу [[Дніпровська ТЕЦ|Кам'янської ДРЕС]] ім. С. Реденса;
* [[1933]]&nbsp;— збудовано [[коксохімічна промисловість|коксохімічний завод]];
* [[1934]]&nbsp;— збудовано [[цемент]]ний завод;
* [[1939]]&nbsp;— біля станції [[Запоріжжя-Кам'янське|Баглій]] розпочато будівництво другого [[ЄВРАЗ Южкокс|коксохімічного заводу.]] Також протягом 1930&nbsp;— х років в місті було збудовано котельнозварювальний завод та хлібозавод.
* [[7 листопада]] [[1935]] року в Кам'янському було запущено перший [[Кам'янський трамвай|трамвай]], що ходив від [[Першотравнева вулиця (Кам'янське)|Першотравневої вулиці]] до цементного заводу.
* Впродовж [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті|1930-х]] років довкола новостворених підприємств були збудовані нові житлові квартали: [[Нове селище (Кам'янське)|Нове селище]] Дніпровського державного заводу ім. Дзержинського, [[Соцмісто (Кам'янське)|Соцмісто]] азотно&nbsp;— тукового заводу, містечка цементного заводу, Дніпродзержинської районної електростанції, річкового порту тощо.
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] з [[23 серпня]] [[1941]] року по [[25 жовтня]] [[1943]] року місто було зайняте німецькими військами. Унаслідок боїв за місто, його підприємства зазнали руйнувань, також зруйновано багато житлових будинків.
 
== Промисловість і економіка ==
[[Файл:PromStru.JPG|праворучright|431пкс|альт=Структура економіки Кам'янського|Структура економіки Кам'янського]]
Промисловий комплекс Кам'янського становлять 48 основних підприємств, які належать до 10 галузей промисловості, переважно металургійної і хімічної, а також машинобудівної, виробництва будівельних матеріалів, електроенергетичної, деревообробної, харчової, легкої, поліграфічної та інших галузей народного господарства.
 
| вулиця Звенигородська, 42
|-
| "Навчально-виховний комплекс «[[Академічний ліцей № 15 (Кам'янське)|Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-академічний ліцей №&nbsp;15»]]»
| вулиця 40 років Перемоги, 10
|-
Заклади культури й дозвілля Кам'янського:
* [[Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки міста Кам'янського|Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки]], заснований у [[1935]] році<ref>[http://muz-drama.dp.ua Сайт міського театру]</ref>. Довший час ним керував заслужений артист України [[Чулков Сергій Анатолійович]].
* [[Музей історії міста Кам'янського]]&nbsp;— найбільший музей міста з культурно-виставковим центром. Загалом у Кам'янському діє 19 музеїв<ref name="ODA">{{Cite web |url=[http://www.adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/CardAreaV/29?opendocument |title=Офіційний сайт Дніпропетровської ОДА |accessdate=26 травень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121101082545/http://adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/CardAreaV/29?opendocument |archivedate=1 листопад 2012 |deadurl=yes }}]</ref><ref>[http://museumkamyanske.at.ua/ Сайт музею міста]</ref>.
* При металургійному комбінаті діє музей історії підприємства.
* [[Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (Кам'янське)|Центральна міська бібліотека ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]]&nbsp;— центральний бібліотечний заклад міста. Відкрита у 1934 році.
Файл:Свято-Миколаївський собор.JPG|[[Свято-Миколаївський собор (Кам'янське)|Собор Святого Миколая]]
</gallery>
[[Файл:Metalurh Stadium Dndz1.jpg|Стадіон «Металург»|праворучright|мініthumb]]
'''Спортивні заклади:'''
* [[Металург (стадіон, Кам'янське)|Стадіон «Металург»]]. На стадіоні проводить матчі головна футбольна команда міста&nbsp;— [[Сталь (Кам'янське)|«Сталь» (Кам'янське)]]. До 2015 року грала у першій [[Чемпіонат України з футболу: перша ліга|лізі чемпіонату України]], зараз грає у прем'єр-лізі цього ж чемпіонату України.
* [[Бондаренко Дмитро Вікторович]]&nbsp;— український письменник.
* [[Віра Брежнєва]] (Галушка)&nbsp;— співачка, актриса, телеведуча, колишня солістка групи «[[ВІА Гра]]».
* [[Брежнєв Леонід Ілліч]]&nbsp;— радянський державний і партійний діяч українського походження. Генеральний секретар ЦК КПРС (1966—1982).
* [[Брусєнцов Микола Петрович]]&nbsp;— конструктор першого у світі [[Трійковий комп'ютер]] (СРСР).
* [[Бульбенко Федір Павлович]]&nbsp;— хорунжий армії [[Українська Народна Республіка|УНР]], громадський і церковний діяч в Україні і еміграції.
* [[Сіренко Володимир Іванович]]&nbsp;— український [[поет]] і письменник, [[Дисидентський рух в Україні|дисидент]], громадський діяч, член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]].
* [[Слісаренко Сергій Станіславович]] (1963—2015)&nbsp;&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
*
* [[Ткач Андрій Євгенович]] (1980—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни (з [[2014]]) року]].
* [[Удовицький Ігор Миколайович]] (1973—2014)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни (з [[2014]]) року]].
* [[Нігоян Сергій Гагікович]]&nbsp;— учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]] (навчався у Кам'янському).
* [[Стовба Олександр Іванович]] (1957—1980)&nbsp;— український російськомовний поет, учасник Афганської війни.
* [[Чабан Микола Петрович]]&nbsp;— український [[журналіст]], [[публіцист]] і [[краєзнавець]] Дніпропетровської області. [[Заслужений журналіст України]] (2007). Працював у газеті «Дзержинець» у 1980&nbsp;— х роках.
* [[Ясюкович Ігнатій Ігнатович]]&nbsp;— директор&nbsp;— розпорядник [[Дніпровський металургійний комбінат|Дніпровського заводу]] в с. Кам'янському у 1889—1903 роках.
* [[Ясюкович Станіслав|Ясюкович Станіслав Ігнатович]]&nbsp;— польський державний діяч періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]], репресований [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]].
* [[Красков Юрій Валентинович]]&nbsp;— заслужений артист Росії, актор театру імені Вахтангова.
 
== Примітки ==
|Родовід =
}}
* [httpshttp://webwww.archive.org/web/20121101082545/http://adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/CardAreaV/29?opendocument Сайт Дніпропетровської ОДА]
* [http://museumkamyanske.at.ua/ Музей історії міста]
* [http://www.5692.com.ua Сайт міста Кам'янське]&nbsp;— Новини Кам'янського, Довідник міста.
 
{{ВП-портали|Дніпровщина|Україна|Туризм|Географія|колір=1}}
 
[[Категорія:Кам'янське| ]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Кам'янське| ]]
[[Категорія:Міста, перейменовані в рамках декомунізації]]
[[Категорія:1750 в Україні]]
Анонімний користувач