Ромул Август: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 34:
[[Файл:628px-Western and Eastern Roman Empires 476AD(3).PNG|thumb|250px|left|[[Візантійська імперія|Східна]] і [[Західна Римська імперія|Західна Римські]] імперії у 476 р.]]
[[Одоакр]], один з імператорських охоронців, взявся придушити заколот Ореста. Він пообіцяв варварам виконати для них те, на що вони заявили претензії, однак у тому випадку, якщо вони поставлять його на чолі правління. Захопивши Равенну, [[Одоакр]] передав варварам обіцяну третю частину земель. Він стратив Ореста та скинув Ромула Августа [[23 серпня]] [[476]] року, проте зберіг йому життя і вислав у (''castellum Lucullanum'') біля [[Неаполь|Неаполя]]. Одоакр відправив листа у [[Константинополь]] до імператора Сходу [[Флавій Зенон|Зенона]], в якому просив визнати його правителем Італії. [[Флавій Зенон|Зенон]] погодився, але зажадав, щоб [[Одоакр]] визнав [[Юлій Непот|Юлія Непота]] імператором Заходу, на що [[Одоакр]] також погодився. Хоча Непот вже не зміг відновити реальний контроль над Італією, він продовжував признаватися імператором аж до його смерті у екзилі в Далмації у [[480]] році.
Колишнього імператора була заслано до [[Кастель-дель-Ово|вілли Лукулла]] (Castellum Lucullanum), яке передано у власність. також Одоакр надав Ромулу 6 тис. солідів. У 492 році разом з матірю допоміг Євніппію заснувати монатир поблизу вілли. Також саму віллу перетворив на фортецю. Остання згадка про Ромула відноситься до 507 року.
== Кінець [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] ==
| |||