Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| назва = Оптимістична
| зображення = Вхід у печеру Оптимістична (2).jpg
| зображення_розмір = 300px
| опис = Вхід до печери
| країна = {{UKR}}
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Тернопільська область]],<br/>[[Борщівський район]],<br/>на південний захід від села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]]
| регіон = [[Тернопільська область]],<br/>[[Борщівський район]]
|lat_degrees = 48 | lat_minutes = 44 | lat_seconds = 07.0 | lat_direction = N
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Тернопільська область]],<br/>[[Борщівський район]],<br/>на південний захід від села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]]
|long_degrees = 25 | long_minutes = 58 | long_seconds = 34.6 | long_direction = E
| координати = {{coord|48|44|07.0|N|25|58|34.6|E}}
| глибина = 20
| довжина = понад 260 км (станом000<ref>Станом на 2017 рік).</ref>
| висота = <!-- над рівнем моря -->
| рік відкриття = [[1966]] р.
| геологія = гіпси
| кількість входів = 1
| освітлення = відсутнє
| сайт =
|Карта карта розташування = Україна Тернопільська область
}}
{{coord|48|44|07.0|N|25|58|34.6|E|region:UA_type:landmark_source:kolossus-ruwiki|display=title}}'''Оптимісти́чна'''&nbsp;— гіпсова [[печера]], [[геологічна пам'ятка природи]] загальнодержавного значення в [[Україна|Україні]]. Розташована в межах [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]], на південний захід від села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]], в лісовому урочищі «Королівка» (Шупарське лісництво, кв.&nbsp;2, вид.&nbsp;7).
 
Пам'ятка природи перебуває у віданні Львівської міської громадської організації&nbsp;— спелеоклубу «Циклоп». Статус надано 1971 року.
[[Файл:Optymistychna Cave.jpeg|thumb|300px|Вхід до печери]]
[[Файл:Ua cave optimistic surface.jpg|thumb|300px|Ландшафт над печерою]]
 
== Загальна характеристика ==
Сумарна закартована довжина ходів становить понад 260&nbsp;км. Печера до кінця не розвідана. Вона займає площу близько 2 гектарів, що зумовлено численністю та звивистістю ходів. Ходи залягають на глибині близько 20&nbsp;м від поверхні. Печера сильно замулена глиною. Трапляються [[сталактит]]и, освіти, [[геліктит]]и.
 
Занесена до [[Книга рекордів Гінесса|Книги рекордів Гіннеса]] як найдовша у світі [[гіпс]]ова [[печера]], найдовша печера [[Євразія|Євразії]] та п'ята за довжиною серед печер світу<ref>{{Cite web|url=http://www.caverbob.com/wlong.htm|title=Рейтинг печер світу|last=Gulden|first=Bob|date=|website=http://www.caverbob.com/wlong.htm|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref>.
 
У 2010&nbsp;році ввійшла до складу [[Національний природний парк «Дністровський каньйон»|національного природного парку «Дністровський каньйон»]].
 
== Райони ==
Оптимістична складається з 15 районів, які відрізняються один від одного морфологією ходів, кольором і структурою гіпсу, кількістю кристалів, їхніми розмірами, формою, відтінком. Райони відносно ізольовані, з'єднані між собою одним або двома ходами. Найкрасивішими ділянками печери вважають галереї Караганда, Золотий Полоз, Пушкіна, Чумацький Шлях, також район Радіо Люкс, гроти Тудуся та Кіт.
 
Починається ця велична і цікава печера з непривабливого району. Коридори тут невеликі, досить різноманітні. Стіни сірі, частіше вимазані гіпсом. Район називають Старий або Вхідний. Його довжина 9,9&nbsp;км. На сході через двохсотметровий низький і вузький лаз він з'єднується з печерою Вітрова. На заході Вхідний район примикає до району «Глобусів». Тут з'являються широкі, добре пророблені водою галереї&nbsp;— «Циклоп», «Спелеологів», «Вічно юних», «Софія»; зали&nbsp;— «Дружба», «Ювілейний».
 
Часто трапляються [[Грот (рельєф)|гроти]], що утворилися внаслідок обвалів величезних гіпсових брил. Поверхня відриву часто має сферичну форму, звідки й походить назва району Глобусів. Він додав до карти печери 10,6&nbsp;км. На півночі район Глобусів з'єднується з районом Свіжа Вода. Коли цей район відкрили, в більшості ходів стояла вода, що й дало назву району.
 
У районі Глобусів у галереї «Циклоп» був обладнаний перший в історії печери базовий табір. Але в той час у печері ще не була знайдена вода, і воду доводилося носити в [[каністра]]х з поверхні.
 
На південному заході район Глобусів через єдиний прохід з'єднується з Новим районом. Ще його називають Центральний. Це найбільший район. Довжина його лабіринту становить 48,3&nbsp;км. У західній частині району вперше була знайдена вода, що дало змогу поставити там табір, що діє досі. У центральній та південній частині району чи не найгустіша мережа ходів у всій печері. Щілиноподібні коридори часто поширені в нижній третині, іноді утворюють просторі галереї, що буяють кристалами,&nbsp;— «Чумацький шлях», «Проспект Шевченка», «Краківська» й інші. На перетині різних ходів у результаті обвалів утворилися великі гроти й зали, захаращені великими брилами. У цій частині печера має дво- або навіть триповерхову будову. Перший поверх&nbsp;— «підвали»&nbsp;— найрозвиненіший у центральній і південній частинах району. Це широкі й невисокі ходи з пологими склепіннями. Над першим поверхом практично по всьому лабіринту розташований другий поверх. Це високі, щілиноподібні коридори [[Готична архітектура|готичного]] типу. Стіни в Новому районі переважно темні, місцями вкриті сліпучо-білими іскристими кристалами. Трапляються також жовто-рожеві прозорі кристали пластинчастого гіпсу, що досягають іноді одного метра у перерізі.
 
На захід від Нового району тягнеться в північно-західному напрямку Далекий район. Його загальна довжина 22,15&nbsp;км. Стіни тут переважно білі, місцями всипані зовсім прозорими кристалами. В Далекому районі розташовані такі величезні галереї, як «Аспірантська»&nbsp;— завдовжки 180&nbsp;м і завширшки 15&nbsp;м, «Шипуча»&nbsp;— завдовжки 190&nbsp;м, «Львівська»&nbsp;— 80&nbsp;м. Дуже багато завалів. Пересуватися доводиться стрибаючи з каменя на камінь, лазячи по скелях, деручись у розпірках. Пройшовши останній завал, можна потрапити до прямих, рівних коридорів, де можна йти на повний зріст, не дивлячись під ноги. Стіни золотаво-жовті, іноді білі, з різноманітними візерунками. Це район Озерний. На північному периметрі є величезний зал із завалом. Спустившись тут вниз, можна побачити озеро, що йде під стіну, а далі&nbsp;— друге й третє. Зал назвали «Аква-Віта», а район&nbsp;— Озерний. Найцікавіше те, що рівень води в озерах від дня відкриття печери жодного разу не змінювався, тоді як в інших районах Оптимістичної та у розташованій неподалік печері [[Печера «Озерна»|Голубі Озера]] він коливається з амплітудою до 2 метрів. Надзвичайною красою в Озерному районі вирізняються галереї «Дванадцяти апостолів», «Гонолулу», «Паміро-Алтайська», зал «Григорія Сковороди». Кристали в цьому районі не дуже великі, зате їх дуже багато й вони мають дивовижні форми&nbsp;— на стінах голки, їжачки, а підлога наче посипана снігом.
 
Найкрасивішим районом вважають Заозерний. Потрапити туди можна, подолавши завал у залі «Аква-Віта». Грандіозні обсяги, кольорові стіни і склепіння&nbsp;— смуги світлі, темні, червоні, жовті, якісь кола, зиґзаґи. А кристали&nbsp;— від дрібних, наче іній, до величезних, завбільшки із пляшку з-під шампанського, зовсім прозорих. Побачити цей музей природи&nbsp;— гідна нагорода тим, хто не злякався труднощів і переборов майже 5-кілометровий шлях, де доводиться йти навкарачки чи зігнувшись, то стрибаючи по каменях, то лазячи по скелях, пробираючись у розпірках. Полегшує шлях те, що на трасі обладнані підземні табори, де можна відпочити, випити гарячого чаю, перекусити. Для багатоденних подорожей під землею підземні табори постачають запасом продуктів, [[Примус (прилад)|примусами]], там є всі умови для ночівлі, готування повноцінної гарячої їжі. Досвідчені спелеологи, які більшу частину життя присвятили дослідженню Оптимістичної, гарантують безпеку подорожі, необхідні зручності для відпочинку, допоможуть перебороти труднощі пересування печерою.
 
== Озера ==
Оптимістична печера має oзepa Мpiя, Чacтинкa Бoгa, П'ятикyтнe, Пepмcкe, Фpiкe, Мicтик, Кишeнькa i oзepo Мiкpoн, якe зa oцiнкaми cпeцiaлicтiв пpeтeндyє нa звaння нaйбiльшoгo пiдзeмнoгo oзepa Укpaїни&nbsp;— завглибшки 5 &nbsp;м, a мoжливo i 6 &nbsp;м, з кpиштaлeвo чиcтoю вoдoю, тeмпepaтypoю 7 гpaдyciв зa Цeльciєм i плoщeю пoвepхнi бл. 500 м².<ref>[http://tgn.in.ua/2017/08/15/na-tepnopilschyni-znajshly-najbilshe-v-ukpajini-pidzemne-ozepo/ Нa Тepнoпiльщинi знaйшли нaйбiльшe в Укpaїнi пiдзeмнe oзepo]</ref>
 
== Рекорди ==
[[Файл:Optymistychna_Cave_RB.jpg|thumb|200px|Кристали]]
[[Файл:61-208-5039_Optymistychna_Cave_RB.jpg|thumb|200px|Кристали]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
* Печера Оптимістична: до 45-річчя Львівського спелеоклубу «Циклоп».&nbsp;— 302 с.&nbsp;— Львів, 2008.
* {{ГЕУ}}
 
== Посилання ==
{{Вікіпосилання