Вулиця Князя Романа (Львів): відмінності між версіями

'''№&nbsp;1, 3.''' Початково на цьому місці розміщувався [[Костел Відвідання Марії і монастир кармелітів взутих (Львів)|монастир кармелітів взутих із костелом святого Леонарда]]. Частину цієї території займав приватний житловий будинок. У середині [[1870-ті|1870-х]] років будинок перебудовано за проектом [[Захаревич Юліан|Юліана Захаревича]] і у ньому розташовано Крайовий повітовий суд.<ref>{{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.]]|частина = |заголовок = Захаревичі: Творці столичного Львова |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2010 |том = |сторінки = 44 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-86-0 |тираж = }}</ref> Споруда простояла лише 15 років, після чого її разом із залишками монастиря розібрано і у [[1891]]—[[1895]] роках зведено значно монументальнішу будівлю суду в стилі неоренесансу з елементами класицизму&nbsp;— Палац Справедливості<ref>{{lang-pl|Gmach bylego Sądu Karnego}} — [http://www.lvivcenter.org/pl/uid/picture/?pictureid=1354 www.lvivcenter.org]</ref> або ж Вищий суд Галичини.<ref>{{книга |автор = [[Ілько Лемко]]|частина =Львів, якого вже нема. Палац Справедливості|заголовок = Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво =Апріорі|рік = 2011|том = |сторінки = 26 |сторінок = |серія = |isbn = 978-617-629-024-7 |тираж = }}</ref> Проект [[Франциск Сковрон|Франциска Сковрона]], опорядження фасадів [[Ян Завейський|Яна Завейського]]. Центральний [[ризаліт]] увінчує скульптурна група «Правосуддя» (нині ушкоджена), виконана у [[1893]] році [[Леонард Марконі|Леонардом Марконі]]. [[1897]] року Марконі, при допомозі [[Антон Попель|Антона Попеля]], доповнив боковий фасад від [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]] двома необароковими статуями «Справедливість» і «Законодавство» (не збережені). Нині це один із корпусів [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]].<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 275—276; ''Biriulow&nbsp;J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 156.</ref> Тут, у [[1877]]—[[1878]] роках перебував в ув'язненні [[Франко Іван Якович|Іван Франко]], про що сповіщає встановлена [[1972]] року меморіальна таблиця (скульптор [[Галян Анатолій Васильович|Анатолій Галян]], архітектор [[Вендзилович Мирон Дем'янович|Мирон Вендзилович]]).<ref name="памятники311">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987 |том = |сторінки = 311 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> Таблицю відлито на Львівській кераміко-скульптурній фабриці.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1980|том = |сторінки = 27|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> Тут же відбувся суд над [[Павлик Михайло Іванович|Михайлом Павликом]] і [[Терлецький Остап Степанович|Остапом Терлецьким]].<ref name="памятники311"/>