Криворізький залізорудний басейн: відмінності між версіями

У 1866&nbsp;р., оглядаючи схили [[Хутір Дубовий (Кривий Ріг)|Дубової балки]], дослідник-археолог, краєзнавець і підприємець [[Поль Олександр Миколайович|Олександр Поль]] (1832—1890), виявив поклади високоякісної залізної руди. Саме його діяльність відіграла вирішальну роль в освоєнні родовищ залізних руд на Криворіжжі. О. Поль користується матеріалами архіву Г. Потьомкіна, роботами В. Зуєва, П. Кульшина, М. Барбота-де-Марні, сам вкладає з 1866 по 1890&nbsp;р. близько 200 тис. крб. у геологічні дослідження краю, звертається у Гірничий департамент ([[Санкт-Петербург|С.-Петербург]]), узимку 1872&nbsp;р. відвідує гірничорудні райони [[Франція|Франції]], [[Італія|Італії]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Німеччина|Німеччини]]. Але спершу ставлення до його діяльності з боку російської влади негативне. [[Катеринославська губернія|Катеринославський генерал-губернатор]] В.&nbsp;Д.&nbsp;Дунін-Барковський на запит О.Поля відповідає: «Ваши проекты не что иное, как [[Fata Morgana|fata morgana]]<nowiki/>». У донесенні в Гірничий департамент справник [[Верхньодніпровський повіт|Верхньодніпровського повіту]] Браїловський пише про О.Олександра Поля: «…его затея относительно криворожской руды маниакальна…». Водночас професор Бернард фон Котт з [[Фрайберзька гірнича академія|Фрайберзької гірничої академії]] повністю підтримав дослідження О.Олександра Поля і його ідею про розробку залізних руд Кривого Рогу&nbsp;— досліджені ним і хіміком Фрічче зразки руди дали унікальний результат&nbsp;— вміст заліза майже 70&nbsp;%.

Геологічні експедиції, які фінансує О. Поль, виявляють ряд багатих залізорудних родовищ. Гірничий інженер Л. Штріппельман, учасник цих досліджень, видає у [[Лейпциг|Ляйпцігу]] в 1873&nbsp;р. німецькою мовою книгу «Південно-Російські родовища магнітних залізних руд і залізного блиску». У передмові до цієї книги професор Б. фон Котт пише: «Особливо важливі відомості про велетенські поклади багатих залізних руд…, експлуатація яких… обіцяє великі вигоди, може підняти промисловість країни…». У тому ж 1873&nbsp;р. книга Л. Штріппельмана «''Южно-Рускія месторождения магнитных железных руд и железного блеска в Екатеринославской (Верхнеднепровского уезда) и Херсонской губерниях''» за перекладом і з передмовою О.Олександра Поля вийшла в Петербурзі.

О. Поль починає ставити питання розробки залізорудних родовищ у практичну площину, запрошує з цією метою гірничого інженера з [[Саксонія|Саксонії]] [[Бергмайстер|бергмайстра]] Гартунга. У виданих на кошти О.Олександра Поля книгах Л. Штріппельмана йдеться про цілком практичні речі&nbsp;— організацію гірничовидобувних підприємств, будівництво [[Металургійний завод|металургійних заводів]], різні варіанти транспортування руди, необхідні залізниці тощо. Ці книги були надіслані впливовим особам держави, банкірам, підприємцям. Нарешті сам О. Поль у 1870-х роках бере в аренду на 85 років землі з багатими залізорудними родовищами, плануючи поставити на них гірничо-металургійні підприємства. Плани О.Олександра Поля були грандіозні: побудувати близько 30 металургійних заводів на Донбасі, Кривому Розі, [[Миколаїв|Миколаєві]]. Видобувати і переробляти залізні, мідні руди, вугілля, різні глини для виробництва [[Фаянс|фаянсу]], [[Порцеляна|порцеляни]], [[Скло|скла]], фарб, [[Вогнетриви|вогнетривів]] тощо.

Всі ці кваліфіковані і системні дії Олександра Поля нарешті дають позитивні плоди&nbsp;— чиновництво у С-Петербурзі зацікавлюється регіоном Кривого Рогу. У 1873&nbsp;р. Морське міністерство направляє капітан-лейтенанта Л.&nbsp;П.&nbsp;Сємєчкіна для огляду родовищ залізних руд. Він оцінює їх запаси в 5,39&nbsp;млрд [[Пуд|пудів]] і підтримує ідею О.Олександра Поля про [[Катерининська залізниця|залізницю Кривий Ріг&nbsp;— Донбас]]. У тому ж 1873&nbsp;р., за дорученням Російського технічного товариства, дослідження на Криворіжжі проводить Г.&nbsp;П.&nbsp;Федосеєв. У 1874&nbsp;р. район р. Саксагань дослідив професор Е.&nbsp;М.&nbsp;Клем, окремо від нього&nbsp;— гірничий інженер Е. Фельско, який вважав доцільним будівництво металургійного заводу в Олександрівську ([[Запоріжжя]]). Е. Фельско називає багатий на залізні руди Кривий Ріг «Золотим Рогом». У 1875&nbsp;р. інженер М. Носов теж підтверджує дані розвідок, організованих О. Полем, і називає Криворізьке родовище залізних руд «другим [[Уральські гори|Уралом]]<nowiki/>». У 1875&nbsp;р. уряд «высочайше» затверджує проект залізниці.[[Файл:Конткевич Станіслав Осипович.jpg|thumb|upright|Станіслав Конткевич ]]Крім того, з 70-80-х років XIX&nbsp;ст. регіон досліджували видатні гірничі інженери та геологи, серед яких слід відзначити ім'я [[Конткевич Станіслав Осипович|С.&nbsp;О.&nbsp;Конткевича]], який створив першу геологічну карту Кривбасу (опублікована у «Горном журнале» за 1880&nbsp;р.), а також узагальнив дослідницькі дані.

Створення товариства пов'язане з ім'ям О.Поля, який знайшов зацікавлених інвесторів для розробки залізорудних родовищ у Франції. Він разом з підприємцем, генеральним директором Товариства Паризько-Ліонської залізниці Полем Талабо і організовує в Парижі компанію «Залізні руди Кривого Рогу» з капіталом 5&nbsp;млн франків. Його основні акціонери: Товариство [[Mokta-el-Hadid]], [[Société Générale]], відомі французькі підприємці металургійної промисловості, зокрема директор «Сталеплавильного Товариства для флоту і залізниць Франції» П'єр-Луї де Монгольф'є. Цікавий факт&nbsp;— акції товариства «<nowiki/>[[Залізні руди Кривого Рогу]]<nowiki/>» були розібрані за 24 години&nbsp;— такий колосальний інтерес викликало починання українського дослідника і підприємця О.Олександра Поля у Європі. Технічним директором компанії був обраний [[Альфонс Паран]], директори-розпорядники і представники у Кривому Розі&nbsp;— О. Поль та С. Яницький. Директор виробництва у Кривому Розі&nbsp;— гірничий інженер С. Конткевич.