Криворізький залізорудний басейн: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 11:
 
== Характеристика басейну ==
[[Файл:1899_in_Kryvyi_Rih_10.jpg|ліворуч|міні|[[Гданцівський чавуноливарний завод]]. Рудники заводу, 1899.]]
У геоструктурному відношенні являє собою [[синклінорій]] у межах [[Український щит|Українського щита]]. Промислові запаси залізних руд близько 18 млрд т. Вони пов'язані з так званою криворізькою серією [[Протерозойський еон|протерозою]]. В межах басейну виявлено близько 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад 2700 м, подекуди вони виходять на поверхню. Поряд з багатими мартитовими й гематито-мартитовими рудами (із вмістом заліза 51…66%) є значні запаси бідних (22…38% заліза) руд — залізистих [[Кварцит|кварцитів]], що потребують збагачення.
Басейн являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більше ніж на 100 км у басейні річок [[Саксагань]] та [[Інгулець (річка)|Інгулець]] від [[Жовті Води|Жовтих Вод]] до широти [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], займаючи площу понад трьохсот км².
[[Файл:Kryvyi Rih Region Map 1914.jpg|міні|праворуч|Карта промислового регіону, [[1914]]]]
 
Басейн знаходиться у межах Українського щита в Криворізько-кременчуцькій структурно-металогенічній зоні, для якої характерний розвиток таких формацій: джеспілітової, кременисто-сланцевої, кременисто-карбонатно-пісковикової, метаконґломерат-пісковикової, метаандезит-базальтової. Поширення утворень джеспілітової формації зумовлює наявність промислових родовищ залізних руд, які представлені багатими рудами і рудами, що потребують збагачення (залі-зисті кварцити). Серед багатих руд генетичними типами є [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічні руди]], які збагачені в зоні [[Гіпергенез|гіпергенезу]]. До цього типу належить близько 85% багатих руд басейну. Утворення, які вміщують залізні руди, входять до складу п'яти світ: [[Новокриворізька світа|новокриворізької]], [[Скелеватська світа|скелеватської]], [[Саксаганська світа|саксаганської]], [[Гданцівська світа|гданцівської]], [[Глеєватська світа|глеєватської]] . Залізні руди приурочені головним чином до саксаганської світи, яка складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і
кварцито-сланців загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються. [[Рудне тіло|Рудні тіла]] пластової, стовпчастої, гніздової, штокоподібної форми. Породи криворізької серії зібрані в складчасту структуру субмеридіо-нального простягання.