Шамозит: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
примітки за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Мінерал}}
'''Шамозит''' ({{lang-en|chamosite}}; {{lang-de|Chamosit m}}) — [[мінерал]] сімейства хлоритів, класу силікатів.
 
Від назви родовища [[Шамозон]] у Швейцарії (P.Berthier, 1820).
Рядок 6:
Синоніми: субделесит, шамуазит.
 
== Опис ==
[[Хімічна формула]]:
* 1. За Є.&nbsp;К.&nbsp;Лазаренком: Fe<sub>4</sub>(Fe, Al)<small>2</small>(OH)<sub>8</sub>[(Si, Al)<sub>2</sub>Si<sub>2</sub>O<sub>10</sub>].
* 2. За «Горной энциклопедией»: (Fe<sup>2+</sup>,Fe<sup>3+</sup>,Мg, Аl)<sub>6</sub>•[(Аl, Si)<sub>4</sub>O<sub>10</sub>] •(OH, O)<sub>8</sub>.
* 3. За К.Фреєм, Г.Штрюбелем, З.&nbsp;Х.&nbsp;Ціммером і “Fleischer«Fleischer's Glossary”Glossary» (2004): 2[(Fe<sup>2+</sup>,Mg, Fe<sup>3+</sup>)<sub>5</sub> Al(Si<sub>3</sub>Al)O<sub>10</sub>(OH, O)<sub>8</sub>].
 
Містить (%): FeO&nbsp;— 19,8-42,3; Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— 0,6-31,7; Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— 13-23,61; SiO<sub>2</sub>&nbsp;— 19,4-29; H<sub>2</sub>O&nbsp;— 4,6-13.
 
Домішки: Ca, Ti, Mn, Mg.
 
У широкому значенні термін “шамозит”«шамозит» охоплює залізисті члени безперервного ізоморфного ряду магнезійно-залізистих [[хлорити (мінерали)|хлоритхлоритів]]ів: клінохлор–шамозит. Кристалічна структура шарувата, в основі її пакети типу 2:1. Шамозит відомий в 2-х поліморфних модифікаціях: моноклінній (власне Ш.) і ромбічній (більш рідкісний ортошамозит) сингонії. Форми виділення: оолітові стяжіння з концентричнозональною будовою (концентрично-шкаралупчаті ооліти), а також суцільні прихованокристалічні або землисті скупчення, лускуваті аґреґати. [[Густина]] 3,2±0,2. Тв. 2,5-3,0. Колір сіро-зелений, оливково-зелений до чорного. Блиск тьмяний, у лускатих виділень&nbsp;— слабко-скляний до перламутрового. Непрозорий. Крихкий.
 
Поширений мінерал прибережних осадових комплексів. Утворюється при нестачі кисню. Зустрічається в оолітових залізних рудах. Супутні мінерали: тюрингіт. Значні скупчення використовуються як [[залізна руда]].
 
== Рoзповсюдження ==
Хабаровський край (Росія), гори Фіхтель (Баварія), Заальфельд (Тюрингія)&nbsp;— ФРН, Лотарингія (Франція), Нучіц, поблизу Праги (Чехія).
 
== Різновиди ==
Розрізняють: шамозит алюмініїстий (різновид шамозиту, що містить до 37&nbsp;% Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>), шамозит закиснозалізистий (різновид шамозиту, в якому FeO значно більше Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>), шамозит моноклінний закиснозалізистий (моноклінний шамозиту, в якому FeO значно більше Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>), шамозит окиснозалізистий (різновид шамозиту, в якому Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> значно більше FeO), септешамозит (бертьєрин).
 
== Див. також ==
Рядок 37 ⟶ 38:
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
* {{книга |автор = |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
 
== Посилання ==