Варлаам Печерський: відмінності між версіями

Преподобний '''Варлаам Печерський''' († [[1065]], [[Володимир-Волинський]])  — києво-печерський [[святий]], перший [[ігумен]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерського монастиря]], подвизався в Києві разом з [[Антоній Печерський|Антонієм Печерським]].

Варлаам жив в XI &nbsp;ст. в [[Київ|Києві]], був сином знатного [[бояри]]на<ref>Чепа М.-Л.&nbsp;А. &nbsp;Перші Боянівські читання: на пошанування видатного громадського та культурного діяча України-Руси, мислителя, поета, воїна Бояна, Яня-Іоанна (1016-11061016—1106) / Актуальні проблеми психології. Том ІХ, частина 1. -&nbsp;— К., 2006, -&nbsp;— С. 6-20. ISBN 966-8063-54-6.</ref>.. В будинку своїх батьків Варлаам отримав добру християнську освіту і від юності відрізнявся душевною чистотою. З юних літ Варлаам, відвідуючи преподобного [[Антоній Печерський|Антонія]] (+ [[1073]], пам'ять 10/23 липня), так захопився спокійним благочестивим життям Києво-Печерських подвижників, що рішився назавжди залишити світ з усіма його привабами та жити в печері. Свій таємний помисел він відкрив преподобному Антонію, але той, одобряючи благий намір парубка, зауважив, як би слава цього світу не звернула його навтіч з печери від черенецтва. Через день після своєї бесіди з преподобним Антонієм Варлаам залишив батьківський дім і навіть свою заручену наречену і, одягнувшись в пишні шати, с прекрасною свитою, на багато вбраному коні підїхав до печери преподобного Антонія. Смиренні ченці вийшли назустіч вельможі і з поклоном і шаною його прийняли. Варлаам, зійшовши з коня і поклонившись до землі преподобному, зняв зі себе боярскі шати і, положивши їх до ніг преподобного, а також підвівши до нього свого коня і свиту, сказав: «''Ось принади світського життя, як хочеш, так і поступи з ними, а я вміняю їх в ніщо, хочу з вами жити в печері, хай придбаю [[Христос|Христа]] і ніколи не вернуся до свого дому''». Преподобний старець відповів: «''Пам'ятай, чадо, кому ти даєш обіцянку і чиїм ти воїном хочеш бути. Тут невидимо предстоять [[Ангел]]и Божі і приймають твої обіцянки. Дивись, а якщо батько твій, прийшовши сюди, насильно візьме тебе &nbsp;— адже ми допомогти тобі в цьому не в силах, &nbsp;— і ти опинишся брехуном і відступником від Бога!''» Але Варлаам сказав: «''Якщо і мучити мене стане батько мій, не вернуся до світського життя і тільки прошу тебе, отче, пострижи мене''». Після цього, за розпорядженням преподобного Антонія, блаженний Никон постриг Варлаама в ченці і зодягнув його в чернечі шати.

Двічі преподобний Варлаам здійснював паломництво до святих місць [[Єрусалим|Єрусалиму]]у і [[Константинополь|Константинополя]], скільки для користі своєї душі, стільки і для блага Церкви бажаючи ліпше познайомитися з життям ченців Східної Церкви і вивчити церковний чин богослужіння. Повертаючись з вдругої подорожі, він помер у [[Володимир Волинський|Володимирському]] [[Зимненський монастир|Святогорському монастирі]] на [[Волинь|Волині]] в [[1065]] році <ref>[http://vpba.org/component/attachments/download/9.html Диба Ю. Батьківщина Малковичів –&nbsp;— «страна своя» преподобного Варлаама Печерського // Волинський благовісник. Богословсько-історичний науковий журнал. -&nbsp;— Луцьк, 2013.&nbsp;— - №1№&nbsp;1. -&nbsp;— С.99-112]</ref>. Перед кончиною він заповів про поховання його тіла в Печерській обителі, якій заповів всі ікони і церковне приладдя, які він набув [[Царгород]]і. Він був похований в Печерській обителі в Ближніх печерах.

* [https://web.archive.org/web/20080502153550/http://www.portal-slovo.ru/rus/history/10879/11930/ Люди Древньої Русі. IX-XIII IX—XIII&nbsp;ст. Варлаам Печерський]