Вікіпедія

Трійчастий нерв: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
м Бот: Косметичні зміни
Рядок 1:
{{Infobox Nerve |
Name = Трійчастий нерв |
Latin = nervus trigeminus |
Рядок 20:
 
== Ембріогенез у людини ==
[[Файл:Cranial endobasis of a 19-20 weeks foetus uk.jpg|thumbміні|200px|leftліворуч|Зачаток трійчастого нерва]]
{| class="toccolours" style="float: right; margin-left: 1em; margin-right: 0em; font-size: 85%; background:#D8EFEE; color:black; width:24em; max-width: 20%;" cellspacing="5"
| style="text-align: left;" | '''Класифікація трійчастого нерва'''{{sfn|Головацький, 3 том|2009|с=9-11}}:
Рядок 39:
 
== Філогенез та порівняльна анатомія ==
[[Файл:Platypus.jpg|thumbміні|200px|leftліворуч|У качкодзьоба наявна унікальна для ссавців електрорецепція, яка забезпечується трійчастим нервом]]
[[Файл:Origin of Vertebrates Fig 114.jpg|thumbміні|200px|leftліворуч|Розгалуження трійчастого нерва в міноги]]
[[Файл:Diagram of the Crotaline Pit Organ ukr.jpg|thumbміні|200px|Орган, який відповідає за інфрачервоне бачення, ямкоголових змій і його зв'язок із трійчастим нервом.]]
В [[анамнії|анамній]] сенсорна іннервація обличчя забезпечується обома трійчастим та лицевим нервами. В [[амніоти|амніотів]] ця функція майже повністю переноситься на трійчастий нерв, хоча чутливі волокна можна знайти і у проміжнолицевому (частина лицевого нерва), і у під'язиковому, і у блукаючому нервах. Доброго розвитку нерв зазнає в тих тварин, в яких є виступаюча морда чи рило, велика кількість ворсинок. З точки зору [[філогенез]]у нерв виник при з'єднанні глибокого очноямкового нерва та його вузла з трійчастим нервом; у тих видів тварин, в яких цей нерв приєднався, він перетворився на очний нерв&nbsp;— одну з гілок трійчастого нерва.{{sfn|Butler|2005|с = 184-185}}{{sfn|Привес|2006|с=613}} У багатьох анамній зберігся окремий поділ цих нервів{{sfn|Butler|2005|с = 184-185}}, наприклад у [[Променепері|променоперих]]<ref>{{cite journal|author=Piotrowski T., Northcutt R.G.|title=The Cranial Nerves of the Senegal Bichir, Polypterus senegalus [Osteichthyes: Actinopterygii: Cladistia]|journal=Brain, Behavior and Evolution|volume=47|issue=2|year=1996|pages=79-102|doi=10.1159/000113230}}</ref> та [[Хрящові риби|хрящових риб]]{{sfn|Butler|2005|с = 184-185}}. Також в окремих видів анамній наявний поверхневий очноямковий нерв (наприклад, в [[Акули|акул]]) і тому трійчастий нерв у них складається з чотирьох гілок{{sfn|De Iuliis|2007|с=74}}.
 
Трійчастий нерв у всіх хребетних має подібний принцип анатомічної будови. Так, у [[Риби|риб]] трійчастий нерв відноситься до групи зябрових нервів, що іннервують зяброві комплекси. Зябровий нерв складається з чутливої передзябрової гілки, надзябрового вузла ({{Lang-la|ganglion epibranchiale}}) та змішаної післязябрової гілки, у вузлі лежать чутливі нейрони, що віддають відростки до обох гілок; рухові волокна ([[аксон]]и) формуються у [[Центральна нервова система|центральній нервовій системі]] та проходять транзитом через вузол{{sfn|Головацький, 3 том|2009|с = 16}}{{sfn|Привес|2006|с = 611-612}}. Такий ж принцип будови простежується у трійчастому нерві людини: трійчастий вузол є гомологом надзябрового вузла, верхньощелепний та нижньощелепний нерви — гомологами відповідно передзябрової та післязябрової гілок{{sfn|Привес|2006|с=613}}.
 
Окрім стандартних функцій (температурна, больова, глибока чутливості та забезпечення рухомості нижньої щелепи) деякі тварини мають рідкісні модифіковані можливості. Так, удави та пітони ([[Удавові|Boidae]]) та змії підродини [[Ямкоголові]] (Crotalinae) мають інфрачервоне чуття. Це чуття забезпечується верхньощелепним нервом та передається до специфічного для цих змій ядра&nbsp;— латерального ядра трійчастого нерва (наявне ще в кажанів підродини [[Desmodontinae]], але розвивалося незалежно від змій). Нейрони, які тут розташовані, відправляють свої аксони до теплового ядра [[Ретикулярна формація|сітчастого утворення]].{{sfn|Butler|2005|с=187-188}} Ще одна модифікація наявна в [[качкодзьоб]]а. У нього термінальні гілочки нерва пов'язані з електрорецепторами та специфічними механорецепторами, які дозволяють вловлювати електричні потенціали та механічні коливання їжі качкодзьоба&nbsp;— креветок. Аналогічні механорецептори є й в інших [[Однопрохідні|однопрохідних]]&nbsp;— [[Єхидна австралійська|єхидни]] та [[проєхидна|проєхидни]]. Ще одна модифікація є у [[Пструг|пстругапструг]]а: завдяки трійчастому нерву ця риба добре відчуває магнітне поле, оскільки термінальні гілочки нерва з'єднані з рецепторами, які чутливі до магнетину. Такі ж, чутливі до магнітних коливань і пов'язані з першою гілкою трійчастого нерва, рецептори є в голубів. У людей трійчастий нерв містить чутливі до [[капсаїцин]]у (відчуття гострої пекучої їжі) волокна, які мають на закінченнях молекули білка-терморецептора [[TRPV1]].{{sfn|Butler|2005|с=184-185}}{{sfn|Butler|2005|с=187-188}}
 
== Анатомія ==
Рядок 54:
==== Основні ядра ====
 
[[Файл:Gray696 Trigeminal.svg|thumbміні|200px|rightправоруч|Топографія ядер трійчастого нерва (чутливі ядра виділені темно-синім, моторне&nbsp;— блідо-червоним з позначкою «V»)]]
Трійчастий нерв пов'язаний із 4 [[ядро (нейроанатомія)|ядрами]]{{sfn|Головацький, 3 том|2009|с=16}}. Оскільки нерв є змішаним, то і ядра будуть сприймати різну інформацію.
 
Рядок 73:
 
==== Проекція ділянок обличчя у ядрі ====
[[Файл:Trigeminuszones.jpg|thumbміні|200px|Праворуч позначені зони Зельдера, ліворуч&nbsp;— зони іннервації гілок трійчастого нерва]]
Дуже важливим із погляду і анатомії, і клінічних проявів є спинномозкове ядро, і асоційований з ним шлях. Річ у тім, що до певної ділянки ядра приходять волокна від певної частини передньої ділянки голови. Розрізняють три частини спинномозкового ядра.
 
Рядок 85:
 
=== Вихід зі стовбура та поділ на гілки ===
[[Файл:Trigeminal ganglion uk.jpg|thumbміні|200px|На фотографії видно як із моста виходять два корінці, їхній підхід до трійчастого вузла та вихід трьох основних гілок]]
Нерв виходить двома корінцями з антеролатеральної (передньобокової) частини моста{{sfn|Tortora|2009|с=562}}, спереду від [[мозочок|середньої ніжки мозочка]]. Більший корінець&nbsp;— це чутливий корінець ({{lang-la|radix sensoria}}), а тонший&nbsp;— руховий ({{lang-la|radix motoria}}).{{sfn|Головацький, 3 том|2009|с=16}} Покидаючи [[задня мозкова ямка|задню мозкову ямку]], нерв входить у [[середня мозкова ямка|середню]].{{sfn|Привес|2006|с=611-612}} Опісля попадає в розширення твердої оболони&nbsp;— трійчасту порожнину (порожнину Меккеля){{sfn|Тонков|1962|с=655}}. У порожнині лежить анатомічний утвір, який безпосередньо зв'язаний із чутливим корінцем нерва&nbsp;— [[трійчастий вузол|трійчастий]], або півмісяцевий гангліон (інший синонім&nbsp;— вузол&nbsp;Гассера&nbsp;— за назвою вченого, що вперше описав його). Клітини, які в ньому містяться&nbsp;— це псевдоуніполярні нейрони, які своїми аксонами й утворюють чутливий корінець, що прямує до ядер ЦНС (головного ядра трійчастого нерва в мості та спинномозкового ядра, яке простягається вздовж стовбура мозку). Дендрити (дендрити вони у функціональному плані, а з точки зору анатомії&nbsp;— це периферична гілка аксона) відходять на периферію й утворюють три головні гілки трійчастого нерва{{sfn|Головацький, 3 том|2009|с=16}}{{sfn|Привес|2006|с=613}}:
* [[Очний нерв|очну (може позначатися як (V1)]]
Рядок 91:
* [[Нижньощелепний нерв|нижньощелепну (V3)]]
До складу чутливого корінця входять також дендрити нейронів середньомозкового ядра нерва, які тільки проходять наскрізь через вузол і сприймають пропріоцептивні подразнення.{{sfn|Головацький, 3 том|2009|с=16}}{{sfn|Привес|2006|с=613}}
[[Файл:Gray776.png|thumbміні|200px|Очний нерв (також видно розділення основного стовбура на три гілки)]]
Руховий корінець проходить біля передньої поверхні півмісяцевого вузла; складається з аксонів нейронів, які локалізуються в руховому ядрі трійчастого нерва.{{sfn|Привес|2006|с=613}} Минаючи Гассерів вузол, він приєднується до нижньощелепного нерва й утворює єдину змішану гілку трійчастого нерва (очний та верхньощелепний нерви&nbsp;— суто чутливі нерви){{sfn|Головацький, 3 том|2009|с=16}}.
 
Рядок 122:
{{main|Нижньощелепний нерв}}
Найбільша із всіх гілок трійчастого нерва. Виходить із черепа через овальний отвір. Віддає гілки двох типів&nbsp;— рухливі і чутливі. Перші прямують до м'язів:
[[Файл:Gray779.png|thumbміні|200px|Верхньощелепний нерв]]
[[Файл:Gray782 updated.png|thumbміні|200px|Нижньощелепний нерв]]
<center>
{| class = "wikitable" style="margin: 5px 18px; background-color: #F0FFFF;"
Рядок 206:
{{main|Задньоприсереднє переднє ядро}}
У задньоприсередньому передньому ядрі, до якого прямують волокна трійчастої петлі, існує певна соматотопічна організація. Так, присередньо розташовані нейрони, які отримують інформацію від анатомічних утворів, які розташовані в середині рота. Тут, присередньо і внизу знаходиться і дрібноклітинна ділянка, яка не пов'язана з трійчастим нервом, а пов'язана зі смаковими імпульсами. В присередній частині ядра найбільш до середини розташовані нейрони, які отримують інформацію по задньому трійчасто-таламічному шляху, тобто іпсилатерально (гомолатерально). У людини такою ділянкою є [[піднебіння]] (тверде та м'ягке). Бічна частина ядра сприймає інформацію від обличчя, при цьому площа, яка аналізує інформацію від [[Губа|губ]] значно перевищує ту, яка аналізує інформацію від решти [[обличчя]].{{sfn|Paxinos|2011|с=1128-1130}}
[[Файл:Sensory Homunculus.png|thumbміні|200px|Схематичне зображення соматотопіки в зацентральній звивині (так званий «чутливий гомункулус»)]]
 
=== У корі ===
Рядок 214:
 
=== Судини нерва і їхнє клінічне значення ===
[[Файл:Persistent trigeminal.JPG|thumbміні|200px|Трійчаста артерія]]
Як і будь-яка тканина трійчастий нерв потребує адекватного кровопостачання. Кровопостачання трійчастого нерва здійснюється різними гілками вертебро-базилярного басейну та басейну [[Зовнішня сонна артерія|зовнішньої сонної артерії]].
 
Рядок 308:
== Діагностика ==
{{Медпопередження}}
[[Файл:Lock-jaw 2857.jpg|thumbміні|200px|Тризм]]
 
=== Симптоми та скарги ===
Рядок 332:
 
Обов'язковою є проба з [[надбрівний рефлекс|надбрівним]], [[кон'юнктивальний рефлекс|кон'юнктивальним]], [[нижньощелепний рефлекс|нижньощелепним]] та [[рогівковий рефлекс|рогівковим рефлексами]]. Це нормальні рефлекси, які викликаються у всіх здорових людей. Їх порушення може свідчити про порушення не тільки функції трійчастого нерва, а будь-якої ланки, що забезпечує їх виконання.{{sfn|Willson-Pawells|2010|с=107-109}}
[[Файл:Coronal MRI showing right parotid adenoid cystic carcinoma with perineural spread of tumor.jpg|thumbміні|200px|Поширення карциноми вздовж трійчастого нерва]]
 
=== Інструментальні методи дослідження ===
Рядок 367:
|Випадіння іннервації на протилежному боці; рухова іннервація не випадає аналогічно до попереднього пункту; її випадіння можливе при двобічному ураженні передцентральних звивин
|}
</center>[[Файл:Gray474.png|thumbміні|200px|Топографічне відношення артерій та трійчастого нерва]]
 
== Патології нерва ==
[[Файл:Facial herpes zoster after surgery.png|thumbміні|200x200px|Герпетичне (herpes zoster) ураження в зоні іннервації трійчастого нерва (верхньощелепний та нижньощелепний нерви)]]
 
=== Невралгія ===
Рядок 376:
 
=== Трійчастий нерв та герпесвіруси ===
Особливої уваги у контексті трійчастого нерва заслуговують '''[[Герпесвіруси|герпесвіруси]]''' людини першого та третього типів (ГВЛ 1 і 3). Ці віруси мають особливу спорідненість до нервової системи. Вони персистують у нервовій тканині, а під час моментів ослаблення імунітету прориваються в інші тканини й уражають їх. У випадку трійчастого нерва віруси персистують у трійчастому вузлі та прориваються у ділянки, які іннервує нерв, спричинюючи [[Герпес простий|простий герпес]] у випадку герпесвірусу людини першого типу та [[оперізуючий герпес]] у випадку герпесвірусу людини третього типу. Вони також можуть спричинити [[постгерпетична невралгія трійчастого нерва|постгерпетичну невралгію трійчастого нерва]]. Залежно від гілки, герпетичне ураження може бути очним (офтальмічним), верхньощелепним (максілярним), нижньощелепним (мандібулярним) або проявлятися у ділянках усіх трьох гілок.<ref name="herpes">{{cite journal|title=Herpes Zoster Of The Trigeminal Nerve-Two Cases Reports|journal=The Internet Journal of Neurology|volume=13|issue=2|year=2011|author=Christos Makos, George Noussios, Marinos Peios}}{{ref-en}}</ref>
 
=== Інші нейропатії ===
Рядок 382:
* У випадку ''над'ядерного ураження'' основним неврологічним дефіцитом буде анестезія. Трійчаста петля, яка складається з чутливих волокон, прямує до задньоприсереднього переднього ядра в таламусі. При ураженні шляху чи ядра чутливість, яка забезпечується трійчастим нервом випадатиме на протилежній стороні обличчя. Причинами ураження найчастіше виступає інсульт, рідше пухлина. Усі чутливі та моторні центральні шляхи проходять через [[променистий вінець]] ({{lang-la|corona radiata}}). Випадіння чутливості спостерігатиметься на протилежній стороні. Випадіння жувальних рухів не спостерігається, оскільки моторні ядра трійчастого нерва мають двобічну іннервацію (в рідкісних випадках можу спостерігатися легкі прояви центрального [[парез]]у на протилежній до ураження стороні&nbsp;— надмірний нижньощелепний рефлекс, дещо утруднене жування, невелике відхилення нижньої щелепи в бік ураження). Яскравий центральний парез або параліч жувальної мускулатури виникає при двобічному ураженні пірамідних шляхів ([[псевдобульбарний синдром]]), який трапляється рідко. Найчастіше вінець уражається у випадку [[інсульт]]у в басейні [[середня мозкова артерія|середньої мозкової артерії]]. При ураженні закруток випадіння функції локалізуватиметься згідно зі соматотопікою ураженого місця закрутки (у випадку невеликого інсульту чи іншого невеликого пошкоження), або ж уся зона іннервації трійчастого нерва на протилежній до ураження половині обличчя буде нечутливою у випадку масивнішого процесу.{{sfn|Brazis|2011|с=310}}
* ''Ядерні пошкодження'' також можуть спричинятися різними факторами. Найчастіше причиною такої нейропатії є інсульти. Також до причин можуть відноситися пухлини, демієлінізуючі хвороби. Величина неврологічного дефіциту варіює в залежності від масштабів пошкодження. Якщо, наприклад, пошкоджуватиметься тільки рухове ядро (що є дуже рідкісним станом), то на боці ураження випадатиме моторна іннервація, буде виражений периферичний парез або параліч.{{sfn|Brazis|2011|с=311}} Захворюваннями, які, наприклад, можуть це спричиняти, є [[бічний аміотрофічний склероз]] та [[хвороба Кеннеді]]. При цьому хворі не зможуть також закрити щелепу.{{sfn|Brazis|2011|с=316}} Ушкодження може бути і на під'ядерному рівні, наприклад через свою протяжність спинномозкове ядро може уражатися не все, а тільки в певній частині. Відповідно, ділянка, яка іннервувалася цією частиною, втрачає іннервацію. Окрім вже названих причин такий стан може виникати при бульбарній формі [[сирингомієлія|сирингомієлії]]. У такому випадку випадіння чутливості на обличчі буде у вигляді підков (зони Зельдера) або в якійсь (ротовій, носовій) порожнині, залежно від топіки ураження.{{sfn|Brazis|2011|с=311}}
[[Файл:WallenbergInfarct001.jpg|200px|thumbміні|Геморагічний інсульт, який спричинив синдром Валленберга-Захарченко, на МРТ]]
* ''Ушкодження в стовбурі мозку'' проявлятимуться дефіцитом не тільки з боку трійчастого нерва (ураження ядра або волокон), а й з боку інших анатомічних утворів: пірамідних та екстрапірамідних шляхів, чутливих шляхів, інших черепних нервів. Такі комбіновані ураження проявляються альтернуючими синдромами.{{sfn|Brazis|2011|с=311}} Найчастішою причиною є інсульт у вертебро-базилярному басейні, значно рідше пухлини, інфекційний процес ([[туберкульоз]], [[менінгіт]]), демієлінізуючі та аутоімунні хвороби ([[саркоїдоз]]). До альтернуючих синромів із втягненням трійчастого нерва належать:
** [[Синдром Валленберга]]&nbsp;— один із видів ураження стовбура мозку, пов'язаний з [[інсульт]]ом у судинах, що його живлять ([[хребтова артерія]], [[Задня нижня мозочкова артерія|задня нижня мозочкова]]). Оскільки нейрони є дуже вимогливими до кровопостачання, нестача кисню веде до їх некрозу. При цьому патологічному явищі уражаються ядра не тільки трійчастого нерва, але й інших черепних нервів. При уражені ядер саме трійчастого нерва на боці патології будуть випадати жувальні рухи та чутливість. Особливо цікавим є ураження найдовшого спинномозкового ядра. Також спостерігається парез м'язів піднебіння та глотки, [[синдром Горнера]], атаксія, анестезія на протиежному боці до ураження.{{sfn|Brazis|2011|с=388-389}}<ref name="wallenberg">{{cite web|url=http://www.ninds.nih.gov/disorders/wallenbergs/wallenbergs.htm|title=NINDS Wallenberg's Syndrome Information Page|publisher=NINDS|accessdate=2013-03-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6OAk3C4Kf?url=http://www.ninds.nih.gov/disorders/wallenbergs/wallenbergs.htm|archivedate=2014-03-18|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref>
Рядок 390:
* ''Ураження корінця'' виникає в ділянці мосто-мозочкового кута. Найчастіше патологічний процес викликаний компресією з боку пухлини (невринома VIII нерва), рідше іншими причинами. Через компресію виникає [[синдром мосто-мозочкового кута]] (синдром бічної цистерни), який буде проявлятися випадінням на стороні ураження іннервації лицевого та присінково-завиткового нервів, атаксії на тій же стороні і, у випадку великих розмірів, пухлина розростається і захоплює трійчастий та відвідний нерви, що проявлятиметься зникненням іннервації з їхнього боку теж на стороні ураження.<ref name="rare2" /> З цим відділом пов'язують і невралгію трійчастого нерва, адже патологічна судина найчастіше тисне саме на корінець.{{sfn|Brazis|2011|с=312-313}}
* ''Ураження трійчастого вузла ''виникає через герпесвірусні інфекції, травму, туберкульоз, [[сифіліс]], [[хвороба Танжера]], [[Синдром Шегрена|синдромом Шегрена]], рядом аутоімунних захворювань. Патологічний процес охоплює зазвичай усі три гілки нерва, хоча є варіанти із залученням якоїсь одної гілки (через топіку волокон у вузлі).{{sfn|Brazis|2011|с=312-313}}
[[Файл:Gray786uk.png|thumbміні|200px|Топографія гілок трійчастого нерва в печеристій пазусі]]
* ''Ураження певних гілок нерва'' детальніше описуються у відповідних статтях про ці гілки. Тут описаний ряд найчастіших синдромів:
** [[Синдром Граденіго]]''' '''найчастіше виникає при ускладнені перебігу середнього гнійного отиту або петрозиту (атипова форма [[мастоїдит]]у), хоча можливе травматичне походження синдрому, і захоплює в патологічний процес відвідний та трійчастий нерви (відповідно виникатиме збіжна косина та біль із порушенням чутливості на обличчі). Патологічний процес локалізу у ділянці верхвіки скроневої кістки.{{sfn|Brazis|2011|с=314}}
Рядок 405:
 
== Історія відкриття ==
[[Файл:Galen detail.jpg|thumbміні|200px|leftліворуч|Клавдій Гален був першим, хто описав трійчастий нерв.]]
Вперше документально трійчастий нерв був описаний [[Клавдій Гален|Галеном]] і входив до семи описаних ним нервів. Однак, він не був V черепним нервом у його класифікації. Він займав III та IV місця, оскільки Клавдій Гален вважав незалежними анатомічними структурами чутливий та руховий корінці нерва, хоч і описував моторну частину, як таку, що опісля виходу з'єднується з III парою. Через беззаперечний авторитет Галена така класифікація сприймалася як єдина вірна у Римській імперії. Такою вона залишилася і після падіння імперії, через відсутність нових анатомічних відкриттів у Європі в [[Середньовіччя|Середньовіччі]] через диктатуру [[Римо-Католицька церква|Католицької церкви]]. Такою вона перейшла і на [[Близький Схід]], через перекладені на арабську праці Галена.
[[Файл:Jacob Winsløw.jpg|thumbміні|200px|Якоб Вінслов вперше дав сучасну назву трійчастому нерву.]]
Вперше після Галена погляд на трійчастий нерв переглянув [[Андреас Везалій]]. Він вже вважав моторний та чутливий корінці єдиним цілим, тобто такими, що утворюють єдиний нерв, III у його класифікації. Однак, він вважав IV нервом нерв, який іннервує піднебіння, тобто одну з гілок верхньощелепного нерва згідно з сучасною класифікацією.
 
Рядок 465:
{{Медаль}}
 
[[Категорія:Трійчастий нерв|* ]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Трійчастий_нерв