Добротін Микола Олексійович: відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Добротин, Николай Алексеевич» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 23:38, 2 серпня 2019
Микола Олексійович Добротін (18 червня 1908, Пенза, Російська Імперія — 6 лютого 2002) — радянський учений, доктор фізико-математичних наук (1948), професор (1951), академік Академії наук Казахської РСР (1967), заслужений діяч науки Казахської РСР (1982)[1][2].
Біографія
Закінчив Північно-Кавказький державний університет у Ростові-на-Дону (1929)[3]. У тому ж місті був викладачем інституту енергетики (1929-31).
Аспірант, старший науковий співробітник, завідувач лабораторією, заступник директора в Інституті фізики Академії наук СРСР (1931-1976)
Вчений секретар Президії Академії наук СРСР (1950-1955). Завідувач лабораторії в Інституті фізики високих енергій Академії наук СРСР (1968-1976). Заступник директора Академії наук Казахської РСР, член Президії фізико-математичного відділення (1976-87). Пенсіонер з 1987 року.
Основні наукові праці — з атомних ядер і космічних променів.
Нагороди
Лауреат Сталінської премії (1951). 3 ордени Трудового Червоного Прапора, а також медалі.[4]
Джерела
- ↑ Н. А. Добротин // Тюстин, А. В., Шишкин И. С. Пензенская персоналия. Славу Пензы умножившие. В 3 т. Т. 1 (А-Л).: биогр. слов. — Пенза: б. и., 2012
- ↑ Добротин Николай Алексеевич // Сайт объединения учителей физики Санкт-Петербурга
- ↑ 80-летие академика АНКазССР Н. А. Добротина // Вестник Академии наук Казахской ССР, № 8, стр. 84
- ↑ «Қазақстан»: Ұлттық энцклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев — Алматы «Қазақ энциклопедиясы» Бас редакциясы, 1998 ISBN 5-89800-123-9, V том
- Храмов Ю. А. Добротин, Николай Алексеевич // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 106. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
- Ордена