Вікіпедія

Шостка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 2. #IABot (v2.0beta15)
м Бот: Косметичні зміни
Рядок 49:
}}{{Інші значення}}
 
'''Шо́стка''' ({{МФА-всі|ˈʃɔst̪kɐ|МФА|Uk-Шостка.ogg}}) — [[місто]] обласного підпорядкування на [[Сіверська земля|Сіверщині]] України, районний центр [[Шосткинський район|Шосткинського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. Місто розташоване за 209 км на північ від обла­сного центру на залізничній колії Новгород-Сіверський — Шостка — Воронізька — Київ і автомагістралі Харків — Суми — Новгород-Сіверський. Населення Шостки на 1.01.2019 року становило 75,0 тисяч осіб. Територія міста 3557 га., району — 1,2 тис. км².
 
Важливий культурний центр Сумщини. Шостка — місто з великою історією. Вона пам'ятає таких людей як Пантелеймон Куліш, Плато́н Мики́тович Воронько́, Остап Вишня та інших. Шостка — місто з чудовими краєвидами, де буйні ліси відбиваються у дзеркальній поверхні озер.
 
== Географічне розташування ==
Місто ''Шостка'' розташоване на березі річки [[Шостка (річка)|Шостка]], шостої притоки [[Десна|Десни]]. Вище за течією на відстані 1 км розташоване село [[Гамаліївка (Шосткинський район)|Гамаліївка]]. На річці кілька загат. До міста примикає лісовий масив (сосна, дуб). Через місто проходять автомобільні дороги {{Автошлях Т|1908}}, {{Автошлях Т|1912}}, {{Автошлях Т|2502}}, {{Автошлях Р|65}} і залізниця (станція [[Шостка (станція)|Шостка]]).
 
На північно-західній околиці міста бере початок річка [[Люта (притока Івотки)|Люта]], ліва притока Івотки. Також є невелике Галинківське озеро, що розташоване у мікрорайоні Капсуль.
Рядок 126:
У 1848 році був побудований капсульний завод (нині — «Імпульс»).
 
Військові події періоду європейських революцій та Кримської війни 1848—1856 р.р. змінюють характер діяльності заводу, вона ще більше розширюється. Пороху виготовлено в 1853 р. — 23,5 тис. пудів, у 1854 — 40,9 тис. пудів. У 1855 році (рік найсильніших боїв під час оборони Севастополя) роботи ведуться по ночах, у святкові дні, протягом усієї зими. Вироблено 134,3 тис. пудів пороху, що склало 43  % усього пороху, виготовленого на казенних заводах — це майже в 6 разів більше в порівнянні з 1812 роком. У роботі задіяно 55 фабрик у старому і новому порохових містечках. Капсулів у цей рік виготовлено 50 млн одиниць.
 
У 1871 році Шосткінський артилерійський пороховий завод відзначив 100-літню річницю роботи в артилерійському відомстві і став називатися «Михайлівський Шостенский артилерійський пороховий завод».
Рядок 139:
{{Main|Українська революція у Шостці}}
 
З початком [[Радянсько-українська війна|Радянсько-української війни]], у грудні 1917&nbsp;р., відбулася перша більшовицька окупація Шостки силами загонів петроградських і московських робітників, сформованих із учасників жовтневих боїв у Москві. Шостку до 14 січня 1918 року обороняв загін [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]]. Відомо, що у Шостці та Воронежі зокрема знаходилось 50&nbsp;— 60 козакiв вільного козацтва сотенного ([[Штабсштабс-капітан|штабс-капітана]]а) Монастирського<ref>{{Cite web|url = http://diasporiana.org.ua/periodika/6013-ukrayinske-kozatstvo-1973-ch-2-24/|title = Українське Козацтво. – 1973. – ч. 2 (24) Чикаго, 1973|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. Шосткинські більшовики одразу, у грудні 1917&nbsp;р., зорганізували свій перший [[Революційний комітет|революційний комітет]].
 
[[Файл:Газета "Нова рада" (Київ), № 53 від 09(27).04(03).1918, стор. 4.jpg|thumbміні|Газета «[[Нова Рада]]» (Київ), №&nbsp;53 від {{OldStyleDate|9|квітня|1918|27|березня}}, стор. 4]]
 
9 лютого 1918&nbsp;р. [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] підписала з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією [[Берестейський мир|Берестейський мирний договір]] за яким в тому числі Німеччина та Австро-Угорщина надавали молодій державі збройну допомогу в боротьбі з [[Більшовики|більшовиками]]. Це спричинило поспішну «евакуацію» більшовицьких військ з території України. {{OldStyleDate|17|березня|1918|4}} року Друга (Особлива) армія під командуванням анархіста [[Ремньов Опанас Осипович|Опанаса Ремньова]] підійшла до Шостки з «отрядом из 300 стрелков-красногвардейцев и моряков с четырьмя пулеметами, имея резерв на [[Терещенська|станции Терещенской]] из 100 стрелков при 3 пулеметах и двух броневиках». Водночас на [[Шосткинський казенний завод «Зірка»|Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ)]] почала діяти більшовицька евакуаційна комісія, метою якої було вивезення цінного обладнання порохового заводу та грошей призначених для виплати робітникам до Росії. В той же час шосткинські меншовики та есери об'єдналися та створили спільний підпільний штаб, який знаходився в будівлі заводоуправління. Більшовики та промосковськи налаштовані шосткинці перебували в меншості до пануючої «самостійницької» більшості Шостки.
 
[[Українська партія соціалістів-революціонерів|Есери]] «пропонували підняти повстання проти Ремньова і більшовиків, яких називали бандитами» та закликали боротися «За єдину, неділиму Україну». Перевага проукраїнських настроїв в Шостці була закономірною, бо 80&nbsp; % (6,5 тис. людей) її населення становили українці. {{OldStyleDate|2|квітня|1918|20|березня}} мешканці Шостки, виведені з терпіння поведінкою Ремньова, його наміром пограбувати завод та оголошеною ним мобілізацією чоловіків від 20 до 30 років, застрелили комісара Шостки Георгія Моргуна та повстали. Повстанці розігнали «местный Совет, большевистский комитет, эвакуационную комиссию» та обстріляли трьохсотенний загін «красних» Особливої армії [[Ремньов Опанас Осипович|Опанаса Ремньова]], що стояв у вагонах на [[Шостка (станція)|залізничній станції Шостка]]. [[Ремньов Опанас Осипович|Ремньов]] на деякий час відступив. У цей час шосткинські повстанці сформували штаб, розбилися на загони. Були Організовані [[інтендантська служба]], санітарна частина, були снаряжені спеціальні команди для підриву залізничних мостів. 7 гармат були виставлені на позиції та відкрили вогонь у відповідь на бомбардування, розпочате Ремньовим з метою підриву порохових погребів. Селяни, дізнавшись про повстання, навезли робочим обози хлібу та інших харчів.<ref name="ЦДАВО">ЦДАВО України, Ф. 2301, оп. 2, спр. 20 «Документи про розслідування причин вибуху на Михайлівському Шостенському пороховому заводі: відомості, листування, плани місцевості, фотокартки, тощо. Доповідь про діяльність демобілізаційної комісії заводу.».</ref>
 
Відбувся бій з загоном Ремньова, якому на допомогу прибув «партизанський загін з Брянська». У повстанні взяло участь за деякими даними до 3-х тисяч шосткинців. Були вбиті та поранені з обох сторін. Бій, що почався {{OldStyleDate|2|квітня|1918|20|березня}} за участю кулеметів та тривав п'ять діб, протягом яких шосткинці вільно відбивали напади [[Більшовики|більшовиків]], причому робітникам вдалося підбити [[Більшовики|більшовицький]] потяг, відняти [[Бронеавтомобіль|броньовик]] та підстрелити аероплан, з якого пілота було взято в полон. {{OldStyleDate|6|квітня|1918|24|березня}} Ремньов повів на Шостку рішучу атаку двома колонами. Колона, що атакувала правий фланг була розбита, причому робітники взяли в полон сімдесят [[Більшовики|більшовиків]] з помічником Ремньова Кузьміним. Під час бою права колона підняла [[білий прапор]] і [[Більшовики|більшовики]] заявили про своє бажання вести мирні переговори. Військові дії припинилися та парламентерів направили в штаб. Скориставшись перемир'ям Ремньов ввів у Шостку загін червоногвардійців, який вирішив участь оборони.<ref name="ЦДАВО" />
 
Повстанці зазнали поразки, та відійшли, запросивши підмогу у Військового міністерства [[Українська Народна Республіка|УНР]]<ref name="ЦДАВО" />. На ранок [[Червона гвардія|червоногвардійці]] вели до свого штабу активних учасників повстання та розстрілювали їх, проте офіційно зазначалося, що їх направляли до тилу [[Червона гвардія|Червоної Гвардії]] для подальшого розслідування. Ремньов наказав терміново відправити 40 тисяч пудів пороху ніби на фронт проти [[Імперська армія Німеччини|німців]]-[[Армія Української Народної Республіки|гайдамаків]], що з ними ремньовці в той час бились біля міста [[Кролевець|Кролевця]], проте порох справді було надіслано на північ до Москви<ref name="Романченко">{{Cite web|url = http://history.org.ua/index.php?libid=11102|title = Романченко Ю. Боротьба за порох // Літопис революції: журнал історії КП(б)У та Жовтневої Революції на Україні. ‒ № 3 (48), 1931.}}</ref>. З порохового заводу більшовиками також було вивезено 35 вагонів цінного обладнання, зокрема платинові чаші та змійовики вагою 53,38 кілограми. Особлива армія Ремньова, пограбувавши пороховий завод, відступила на 150 верст до російського [[Брянськ]]а.
 
[[Файл:Заголовок листа начальника ШПЗ періоду Української Держави.jpg|thumbміні|leftліворуч|Заголовок листа начальника ШПЗ періоду [[Українська Держава|Української Держави]]]]
У період короткого безвладдя, на початку квітня 1918 року, в Шостці було організовано загін охорони [[Шосткинський казенний завод «Зірка»|заводу]] під командування [[Литовченко Роман Діомидович|Романа Литовченка]]. Це було зроблено в тому числі для припинення [[погром]]ів, які чинили більшовики в [[Новгород-Сіверський|Новгороді-Сіверському]], звідки в Шостку явилася делегація з проханням надати допомогу населенню<ref>Управління СБУ в Сумській області № П-12141 арк. 22 зв.</ref>. 18<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_vgf/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ENP&P21DBN=ENP&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=news/00001002/21 Газета «Відродження» від 20.04.1918, №&nbsp;21, стор. 2]</ref> або 19<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_vgf/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ENP&P21DBN=ENP&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=news/00001002/63 Газета «Нова рада» від 20.04.1918, №&nbsp;63, стор. 3]</ref> квітня у Шостку урочисто та з музикою<ref name ="Дубок">ЦДАГО України, Ф. 59, оп. 1, спр. 1137, арк. 12 / Дубок П. В., Успенський П.&nbsp;С.&nbsp;Про героїчну боротьбу Шосткинської партійної організації з контрреволюційним повстанням у березні-квітні 1918&nbsp;р. у м. Шостка Сумської області</ref>, увійшли союзні з урядом [[Українська Народна Республіка|УНР]] німецькі війська. Їхньому командуванню були передані у повній справності воєнні заводи. Вже рано вранці {{OldStyleDate|20|квітня|1918|7}} загін прибув у [[Новгород-Сіверський]], куди пізніше, о 10 годині, увійшли німецькі війська<ref name="Комендант">Управління СБУ в Сумській області спр. О-3460</ref><ref>Чериковер И. Антисемитизм и погромы на Украине 1917—1918 гг. Берлин 1923.</ref>.
 
Була запроваджена німецька [[комендатура]], а з приходом до влади в Україні гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] в травні 1918&nbsp;р. з'явилася ще й гетьманська [[комендатура]]. [[Комендант]]ом був [[Пилипенко Георгій Васильович|Георгій Пилипенко]]. На зміну охоронному, було сформовано гетьманський загін чисельністю до 70 людей<ref>[http://www.reabit.org.ua/books/sm/ Реабілітовані історією. Сумська область. Книга 2.]</ref>, налаштований на самостійницькі ідеї<ref name="Комендант" />, командиром якого також був [[Литовченко Роман Діомидович|Роман Литовченко]]. Загін висувався через [[Новгород-Сіверський]] до містечка [[Грем'яч]], де розправлявся з [[Більшовики|більшовиками]]<ref name="Дубок" /><ref>Управління СБУ в Сумській області № П-12141 арк. 75 зв., 76 зв.</ref>.
Рядок 173:
 
З початку війни тут діяв Шосткинський партизанський загін на чолі з К.&nbsp;Ю.&nbsp;Тралом та О.&nbsp;П.&nbsp;Озеровим. Пізніше одна частина загону приєдналася до з'єднання С.&nbsp;А.&nbsp;Ковпака, друга&nbsp;— до з'єднання О.&nbsp;М.&nbsp;Сабурова. В 1942 р. в партизанському з'єднанні Я.&nbsp;І.&nbsp;Мельника було сформовано другий Шосткинський партизанський загін.
[[Файл:GX-4012-SK - N51E33-536,537 - N52E34-295 - Nr 025.jpg|thumbміні|leftліворуч|Вигляд Шостки з повітря у день зайняття міста радянськими військами]]
4 тисячі шосткинців відзначені орденами та медалями. Також, є 12 Героїв Радянського Союзу, один з яких&nbsp;— випускник технікуму І.&nbsp;М.&nbsp;Кожедуб був удостоєний цього звання тричі.
Рядок 188:
* інші підприємства (деревообробна, легка галузі промисловості).
 
У [[2009]] році підприємствами міста реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) на 844 494,3 тис. грн., з неї продукції переробної промисловості на 685 488,2 тис.грн. У загальному обсязі реалізованої продукції 50,4&nbsp; % становила продукція підприємств з виробництва харчових продуктів, 22,5&nbsp; %&nbsp;— підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості, 18,8&nbsp; %&nbsp;— з виробництва та розподілення [[Електроенергія|електроенергії]], газу, води і лише 2,2&nbsp; % припадало на продукцію [[машинобудування]]. Частки обсягів реалізації продукції підприємств деревообробної і целюлозно-паперової галузей склали 1,3&nbsp; %.
 
== Транспорт ==
Рядок 216:
''Детальніше: [[Освіта в Шостці]]''
Вищі навчальні заклади і заклади професійної та підготовчої освіти Шостки:
* [[Шосткинський інститут Сумського державного університету|Шосткинський інститут СумДУ]];
* [[Хіміко-технологічний коледж імені Івана Кожедуба]];
* Консультаційний пункт [[Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка|СДПУ ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка]];
Рядок 230:
Інтернет-ЗМІ представлені: shostka.info (перша Шосткинська інтернет-газета), Шосткинським Інтернет-виданням [http://shostka.ua Шостка.UA] (Портал нашого міста), [http://shostka.city/ Шостка.CITY]&nbsp;— незалежний інформаційний портал.
 
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 8 всеукраїнських та регіональних радіостанцій: «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон»]]» (88.0 MHz), «[[Хіт FM]]» (91.2 MHz), «[[Радіо «НВ»|НВ»]]» (101.9 MHz), «[[Ретро FM]]» (105.3 MHz), «[[Перець FM]]» (107.3 MHz) та «Слобода FM» / [[UA: Українське радіо|«UA: Українське радіо»]] (107.8 MHz).
 
Місцеві письменники та літературознавці мають можливість видавати свої твори у місцевому видавництві «Сіверщина».
Рядок 254:
 
Шосткинські музеї:
* [[Шосткинський міський краєзнавчий музей]]&nbsp;— єдиний міський державний музейний заклад (від [[1993]] року), включає відділ «Музей І.&nbsp;М.&nbsp;Кожедуба»;
* Народний етнографічний музей при ВПУ-19;
* Музей казенного заводу «Імпульс»;
Рядок 280:
* [[Берека Олег Миколайович|Олег Берека]] (1966—2015)&nbsp;— знаний вчений у галузі використання електричних полів високої напруги для обробки гетерогенних сумішей та рідин.
* [[Зубрилова Олена Миколаївна|Олена Зубрилова]] (нар. 1973)&nbsp;— українська та білоруська біатлоністка, триразова чемпіонка світу.
* [[Сердюк В'ячеслав Олександрович|В‘ячеслав Сердюк]] (нар. 1985)&nbsp;— український футболіст, гравець криворізького «[[Кривбас (футбольний клуб)|Кривбасу»]]».
* [[Морозько Максим Петрович|Максим Морозько]] (нар. 1986)&nbsp;— лейтенант медичної служби медичної роти 95-тої ОАМБр Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (2014—2015&nbsp;рр.). Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
* [[Кондратенко Василь Олексійович|Василь Кондратенко]] (1987—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російсько-української війни (з 2014)]]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рядок 322:
{{Шостка}}
 
[[Категорія:Шостка|* ]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Міста Сумської області]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шостка