Сербія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м новий ключ сортування для Категорія:Сербія: " " за допомогою HotCat
м Бот: Косметичні зміни
Рядок 81:
== Історія ==
{{main|Історія Сербії}}
[[Файл:Сербія.jpg|thumbміні|leftліворуч|250px|Мапа Сербії без [[Косово|Республіки Косово]]]]Сербія заселена [[Серби|сербами]] й іншими [[Слов'яни|слов'янськими племенами]] з [[VI століття|VI-VII століть]], до кінця [[XII століття]] перебувала під владою Римської (Ромейської) імперії ([[Візантія|Візантії]]), у [[XIII століття|XIII]] і [[XIV століття]]х — незалежна держава, з [[XV століття]] входила до складу [[Османська імперія|Османської імперії]] і частково (з [[XVI століття]]) [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]]. Після двох протиосманських повстань Сербія здобула у [[1830|1830 році]] широку автономію, а у [[Сербсько-турецька війна (1876—1877)|сербсько-турецькій війні 1876—1877]] — повну незалежність і стала у [[1882|1882 році]] королівством. У грудні [[1918|1918 року]] увійшла до складу [[Королівство Югославія|Королівства сербів, хорватів і словенців]], перейменованого у [[1929|1929 році]] на [[Югославія|Югославію]], проголошену після визволення з німецької окупації (1941—1944) у [[листопад]]і [[1945|1945 року]] Соціалістичною Федеративною Республікою Югославії (СФРЮ) (мова — [[Сербохорватська мова|сербо-хорватська]], релігія — православ'я).
 
Протистояння сербів і хорватів почалося ще у межах Югославії. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на чолі Сербії стояв маріонетковий уряд, встановлений Німеччиною; після закінчення війни Сербія знову увійшла до складу Югославії. З [[1986|1986 року]] [[Слободан Милошевич|Слободан Мілошевич]] як лідер Сербської партії і президент почав популістську кампанію за скасування статусу автономії для [[Косово|Косова]] і [[Воєводина|Воєводини]]. Незважаючи на жорсткий опір і бажання вийти з федерації, Сербія формально скасувала автономію Косова у вересні [[1990|1990 року]] Мілошевич був переобраний у грудні 1990 року, але у березні [[1991|1991 року]] відбулися антикомуністичні виступи і виступи проти Мілошевича в Белграді. У 1991 році почалася громадянська війна, Мілошевич висловив претензії на частину Хорватії, заселену переважно сербами, під тиском [[ООН]] у січні була підписана угода про припинення вогню. Визнання [[Європейський Союз|ЄС]] незалежних [[Словенія|Словенії]], [[Хорватія|Хорватії]] і [[Боснія та Герцеговина|Боснії та Герцеговини]] у [[1992|1992 році]] фактично скоротило територію Югославії до однієї республіки Сербія. Правонаступником Югославії була оголошена республіка [[Сербія та Чорногорія|Сербія і Чорногорія]] у квітні 1992 року, на що не погодилися [[Сполучені Штати Америки|США]] і ЄС, оскільки війна продовжувалася. У березні 1992 року і повторно у червні тисячі сербів виступали за припинення війни у [[Боснія|Боснії]] і [[Герцеговина|Герцеговині]].
Рядок 104:
Президент Сербії (серб. Председнік) обирається на п'ятирічний термін на загальних прямих виборах, може займати цю посаду не більше двох термінів. Згідно з Конституцією, є головнокомандуючим Збройними силами Сербії, представляє Сербію в світі, призначає послів і дипломатичних представників, пропонує Скупщині кандидатів на пост прем'єр-міністра, може розпускати Народну скупщину і накладати вето на прийняті закони. Також серед обов'язків президента оголошення надзвичайного стану, а також вручення державних нагород.
 
За результатами президентських виборів 2 квітня 2017 року Сербію очолив лідер Сербської прогресивної партії [[Александар Вучич|Александр Вучич]], який набрав більше 55  % голосів.
 
Уряд (серб. Влада) є носієм виконавчої влади і складається з 20 членів, в тому числі прем'єр-міністра, одного або декількох віце-прем'єрів і кількох міністрів. Його склад затверджується Скупщиною Сербії більшістю голосів так само як і глава кабінету міністрів, чию кандидатуру пропонує Президент Сербії.
Рядок 115:
Орган конституційного нагляду — Конституційний суд, вища судова інстанція — Верховний касаційний суд, суди апеляційної інстанції — апеляційні суди, суди першої інстанції — вищі суди, нижча ланка судової системи — основні суди орган здійснює підбір кандидатур на посади суддів — Верховна рада юстиції.
 
[[Файл:CountriesRecognizingKosovo.svg|thumbміні|Країни (позначено зеленим), які визнали Косово як незалежну країну. В даний час зовнішня політика країни характеризується прагненням вступити в ЄС, дипломатичною боротьбою проти визнання незалежності автономного краю Косово і розвитком всебічних відносин з багатьма країнами світу.]]
 
=== Зовнішня політика ===
[[Файл:Combined Endeavor 2011 Serbian military.jpg|міні|uprightзверхуправоруч|ліворуч|Сербські військові на навчаннях в Німеччині]]За кордоном Сербія представлена ​​64 посольствами і 22 генеральними консульствами. На території самої Сербії розташовані 70 посольств і 5 генеральних консульств. Після розпаду Югославії Сербія успадкувала приблизно третину майна зовнішньополітичного відомства [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|СФРЮ]].
 
Сербія є членом таких міжнародних організацій як: ООН, Рада Європи, ОБСЄ, Інтерпол, Всесвітній банк, Партнерство заради миру, Пакт стабільності для Південно-Східної Європи, ЮНЕСКО, Всесвітня туристична організація, Всесвітній поштовий союз, Всесвітня конфедерація праці, Всесвітня митна організація, Всесвітня метеорологічна організація, Всесвітня організація охорони здоров'я і так далі.
 
=== Збройні сили ===
Сербська армія складається з сухопутних військ, ВПС і ППО. Велика частина озброєння успадкована від СФРЮ і СРЮ. Періодично відбувається придбання нових зразків в незначних кількостях. З 2011 року служба в армії стала добровільною. До цього термін строкової військової служби був 6 місяців, альтернативної служби — 9 місяців. Військові витрати в 2011 році склали 2,8  % від ВВП країни.
 
Ще в 2006 році Сербія і [[НАТО]] підписали договір про військову співпрацю.
Рядок 133:
Проголошення незалежності Косова відбулося в [[Неділя|неділю]] [[17 лютого]] [[2008]] року, шляхом одностайного кворуму Асамблеї Косова, при 109 голосах ''«за»'' та жодного ''«проти»'', за винятком 11 представників [[Серби|сербської меншини]], які [[бойкот]]ували процедуру голосування.
 
За станом на [[1 грудня]] [[2016]] незалежність Косова визнали 114 держав із 193 (''59  %''), [[Держави-члени Організації Об'єднаних Націй|країн-членів ООН]]. Також, 23 з 28 (''82  %'') країн-членів [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] та 24 з 28 (''86  %'') країн-членів [[НАТО]], 34 з 57 (''60  %'') [[Організація Ісламського співробітництва|країн-членів ОІС]] визнають державу Косово.
 
Україна, на відміну від переважної більшості європейських країн і світу, не визнає державу Косово. Позиція з приводу визнання Косова залишається незмінною, а саме: базуючись на основоположних міжнародно-правових документах, Україна дотримується принципу безумовної поваги до суверенітету і територіальної цілісності всіх держав у міжнародно-визнаних кордонах. Україна вважає Косово невід'ємною частиною Сербії<ref>{{Cite web|url=http://gazeta.dt.ua/international/petrit-selimi-navit-serbiya-pochala-spriymati-kosovo-yak-nezalezhnu-derzhavu-_.html|title=Петріт Селімі: "Навіть Сербія почала сприймати Косово як незалежну державу"|accessdate=2016-07-31}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://news.bigmir.net/ukraine/238398|title=МЗС України не бачить підстав для визнання Косова, Абхазії і Південної Осетії|accessdate=2016-07-31}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-ne-viznaye-kosovo-nezvazhayuchi-na-rishennya-sudu-oon.html|title=Україна не визнає Косово, незважаючи на рішення суду ООН|accessdate=2016-07-31}}</ref>. Серед інших, п'ять країн-членів ЄС, які не визнають край як державу: [[Кіпр]]<ref>{{Cite web|url=http://english.peopledaily.com.cn/90001/90777/90853/6353117.html|title=FM: Cyprus will never recognize unilaterally declared independence of Kosovo - People's Daily Online|website=english.peopledaily.com.cn|accessdate=2016-07-31}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.webcitation.org/5QCguD6fa|title=WebCite query result|website=www.webcitation.org|accessdate=2016-07-31}}</ref>, [[Греція]]<ref>{{Cite web|url=http://www.b92.net/eng/news/politics.php?yyyy=2015&mm=08&dd=14&nav_id=95100|title="Recognition of Kosovo condition for Greece" - daily - - on B92.net|accessdate=2016-07-31}}</ref>, [[Румунія]]<ref>{{Cite web|url=http://english.hotnews.ro/stiri-top_news-2390491-president-basescu-says-romania-not-recognize-kosovo-independence.htm|title=President Basescu says Romania not to recognize Kosovo independence|accessdate=2016-07-31}}</ref>, [[Словаччина]]<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20120223224232/http://www.kosovotimes.net/flash-news/425-kosovo-to-consider-kosovos-recognition-after-the-end-of-the-icj-process.html|title=kosovotimes.net - kosovotimes Resources and Information. This website is for sale!|date=2012-02-23|accessdate=2016-07-31}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://tourputevka.com/news/slovakiya-n/slovachchina-pochala-viznavati-zagalnogr46.html|title=Словаччина почала визнавати загальногромадянські паспорти Косово — Подорож до Європи|website=tourputevka.com|accessdate=2017-02-19}}</ref> та [[Іспанія]]<ref>[http://alfanews.com.ua/news/564097 Признать или не признавать Косово?]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.laht.com/article.asp?ArticleId=344356&CategoryId=12395|title=Latin American Herald Tribune - Spain Will Not Change Position Against Kosovo Independence|website=www.laht.com|accessdate=2016-07-31}}</ref>.
Рядок 160:
Дані про чисельність населення Сербії не включають населення [[Косово|Косова і Метохії]] і албанців півдня Сербії, які бойкотували перепис. Сербія знаходиться в гострій демографічній кризі з початку 1990-х років, коли [[смертність]] безперервно перевищила народжуваність (показник смертності на 2011 рік перевищує показник народжуваності&nbsp;— 14,2 і 9,3 відповідно). Сербія має один з найбільш негативних темпів зростання населення в світі, займаючи 225 місце з 233 країн.
[[Файл:Srbija - Etnicki sastav po opstinama 2011 1-2.gif|міні|Національний склад муніципалітетів Сербії, 2011 рік]]
За деякими оцінками, близько 300 000 осіб полишило Сербію в 1990-х рр., Приблизно 20&nbsp; % з них мають вищу освіту. Через низьку народжуваність та еміграцію молоді країна входить в десятку країн світу з найбільшим середнім віком населення.
 
=== Етнічний склад ===
[[Серби]] є найбільшою етнічною групою в Сербії, що становить 83&nbsp; % від загальної чисельності населення, якщо рахувати без Косова і Метохії. Другою за чисельністю етнічною групою є [[угорці]]&nbsp;— 3,9&nbsp; % у всій Сербії і 14,3&nbsp; % населення в Воєводині. Інші меншини включають [[Босняки|боснійців]], [[Роми|циган]], [[албанці]]в, [[Болгари|болгар]], [[чорногорці]]в, [[македонці]]в, [[Словаччина|словаків]], [[Русини|русинів]], [[Румунія|румунів]]. У Сербії проживає і значна [[Китайська Народна Республіка|китайська]] діаспора.
 
Сербія має найбільше число [[біженці]]в в Європі.
Рядок 180:
Згідно з переписом населення 2002 року, без Косова:
 
* [[Православна церква|православних]]&nbsp;— 6 371 584 (85,0&nbsp; % населення),
* [[Католицтво|католиків]]&nbsp;— 410 976 (5,5&nbsp; % населення),
* [[Мусульмани|мусульман]]&nbsp;— 239 658 (3,2&nbsp; %),
* [[Протестантизм|протестантів]]&nbsp;— 80 837 (1,1&nbsp; % населення).
 
=== Міста ===
Рядок 195:
 
=== Література ===
[[Файл:Dositej_Obradovic.jpg|thumbміні|Досітей Обрадович]]
Появу сербської писемності пов'язують з діяльністю [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]]. Перші пам'ятники сербської літератури датуються [[XI століття]]м, вони написані [[Глаголиця|глаголицею]]. Уже в [[XII століття|XII столітті]] з'являються тексти, написані кирилицею. В цей же період написана найдавніша з відомих книг сербською кирилицею&nbsp;— «Євангеліє» захумского князя Мирослава. Вона є найдавнішою і красиво ілюстрованою сербською книгою під час Середньовіччя.
 
Рядок 269:
* Lins, Joseph. [http://www.newadvent.org/cathen/13732a.htm Servia] // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 13. New York: Robert Appleton Company, 1912.
 
== Посилання ==
{{ci}}
*{{Official website|1=http://www.srbija.gov.rs/?change_lang=en}}