Вікіпедія

Молдова: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
м Бот: Косметичні зміни
Рядок 76:
 
== Географія ==
[[Файл:MoldRelief.jpg|thumbміні|leftліворуч|200px|Топографічна мапа країни.]]
''Див. також: [[Географія Молдови]], [[Геологія Молдови]], [[Гідрогеологія Молдови]], [[Сейсмічність Молдови]], [[Список ссавців Молдови]].''
 
Рядок 84:
Рельєф Молдови — [[рівнина]] з численними [[пагорб]]ами, розчленована [[Балка (яр)|балками]] та [[річка]]ми. Молдова займає південно-західну частину [[східноєвропейська рівнина|Східно-Європейської рівнини]], західну околицю [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]], а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота 147 м, максимальна — до 430 м (гори [[Баланешти]]). У межах Молдови виділяються [[Молдовське плато]], Північно-Молдовська, Південно-Молдовська та [[Нижньодністровська рівнина]], Придністровська й Тігецька височини. Плато й рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами й балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямі, інтенсивно розчленовані.
 
Найбільш піднесена і розчленована частина [[Центральномолдавська височина|Центральномолдавської височини]] — [[Кодри]] — займає 14,5  % площі Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу становить 200—300 м.
 
=== Гідрографія ===
[[Файл:Dniester in Moldova, 2004.jpg|thumbміні|165px|Річка [[Дністер]]]]
Головні [[річка|річки]] — [[Дністер]] (з [[притока]]ми [[Старий Реут]], [[Бик (притока Дністра)|Бик]], [[Ботна]], [[Кам'янка (притока Дністра)|Кам'янка]] та інші) і [[Прут]] (з притоками [[Чугур]], [[Ларга (річка)|Ларга]], та інші). Багато [[Заплава|заплавних]] [[озеро|озер]]. [[Водосховище|Водосховища]].
 
=== Клімат ===
Рядок 97:
{{main|Історія Молдови}}
 
[[Файл:Humorstefan.jpg|thumbміні|200px|[[Стефан III Великий]] — видатний [[Молдовське князівство|молдовський]] [[господар]]]]
[[Файл:Tara Moldovei map.png|thumbміні|200px|Молдовське князівство в часи правління Штефана чел Маре (бл. 1500)]]
[[Файл:Moldova herb.jpg|rightправоруч|thumbміні|200px|Герб Молдови, висічений на стіні церкви у монастирі Четацуя (Mãnãstirea Cetatuia) в [[Ясси|Яссах]]]]
 
У другій половині XIII — першій половині XIV століття південно-східна частина Дністровсько-[[Карпати|Карпатських]] земель належала до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Райони [[Карпати|карпатських]] передгір'їв безпосередньо не належали до володінь Орди, але перебували у васальній залежності від неї.
Рядок 126:
У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим князем московським Олексієм Михайловичем, Росія зобов’язувалася «шанувати честь і порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Четатя Албе, Тігина і Килію разом з регіоном Буджака, які були захоплені і безпосередньо управлялися Високою Портою, і «повернути їх Молдовському князівству назавжди».
 
=== XVIII-ХІХ століття ===
[[Файл:Lev S. Berg - Ethnographic map of Bessarabia.jpg|200px|thumbміні|Етнічна мапа [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]] 1907 року]]
Наприкінці XVIII століття в результаті [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни]] до [[Російська імперія|Російської імперії]] відійшло лівобережжя Дністра, в [[1812]] році — землі між Дністром і Прутом.
 
=== ХХ-ХХІ століття ===
У 1918 Молдовська Демократична Республіка була включена до складу Королівства Румунія. З 1924 по 1940 існувала [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка]] (Молдавська АРСР) у складі Української СРР. У 1940 Королівство Румунія поступилося Бессарабією СРСР. [[Бессарабія]] після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР).
 
Рядок 181:
! 1999 !! 2000 !! 2001 !! 2002 !! 2003 !! 2004 !! 2005 !! 2006 !! 2007 !! 2008 !! 2009 !! 2010 !! 2011 !! 2012 !! 2013 !! 2014
|-
| 9.70  % || 11.30  % || 10.30  % || 11.00  % || 7.79  % || 8.58  % ||8.41  % || 9.07  % || 9.76  % || 10.67  % || 10.13  % || 10.99  % || 6.80  % || -0.70  % || 8.90  % || 1.80  %
|}
 
Молдова — аграрно-індустріальна країна. На частку промисловості припадає близько 60,0  %. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять близько 80  %. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. [[Міжнародний аеропорт Кишинів|Міжнародне летовище в Кишиневі]].
 
'''Виробляється''': вино, тютюн, консервовані продукти.
 
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,7 млрд. Темп зростання ВВП — (+7,3)%. ВВП на душу населення — $1500. Прямі закордонні інвестиції — $1,7 млрд. (країна сподівається на їх збільшення до 2-2,5 млрд.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) — $ 2,9 млрд (г.ч. Росія — 20  %; Румунія — 15  %; Україна — 14  %; Німеччина — 11  %; Італія — 6  %). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) — $ 2,3 млрд (г.ч. Росія — 40  %; Румунія — 8  %; Німеччина — 7,8  %; Україна — 7,3  %; Італія — 5,5  %).
 
== Демографія ==
[[Файл:Мови в Молдові 2006 ukr.jpg|thumbміні|rightправоруч|200px|Етнічна картина у 2004 році]]
{{Main|Населення Молдови}}
У 2004 році в Молдові був проведений [[Перепис населення Молдови 2004|Перепис населення]]. За результатами Перепису сукупна чисельність постійного [[населення]] Молдови (без підконтрольних [[Придністровська Молдавська Республіка|ПМР]] територій) склала 3 383 332 осіб, у тому числі 1 305 655 осіб (або 38,6  %) міського та 2 077 677 осіб (або 61,4  %) сільського населення. До сукупної чисельності населення було включено й тимчасове відсутнє на території Молдови населення, чисельність якого склала 273 тисячі осіб.
 
Динаміка у порівнянні з переписом населення 1989 була негативною — чисельність населення за цей період зменшилася на 274 тисячі осіб. Скорочення населення було викликане зменшенням [[Народжуваність|народжуваності]] та від’ємним сальдо міжнародної [[Міграція населення|міграції населення]]. Характерною особливістю скорочення населення Молдови за цей період стало суттєве перевищення темпів зменшення населення міст над темпами зменшення сільського населення — ці показники склали відповідно 15,2  % та 1,9  %.
 
Серед [[Адміністративний поділ Молдови|адміністративних одиниць Молдови]] найбільш населеними виявилися [[муніципій]] [[Кишинів]], в якому мешкали 712 тисяч осіб (21  % усього населення країни), [[Гагаузія|автономне територіальне утворення Гагаузія]] (156 тисяч осіб) та муніципій [[Бєльці]] (128 тисяч). Населення понад 100 тисяч осіб також мали [[Кагульський район|Кагульський]], [[Гинчештський район|Гинчештський]], [[Оргейський район|Оргейський]] та [[Унґенський район]]и країни.
 
=== Національний склад ===
[[Файл:Moldova Census 2004 Population Ethnic.png|міні|350пкс|Національна структура населення Молдови у 2004 та 1989]]
 
Результати Перепису визначили, що основною етнічною групою країни у 2004 році були [[молдовани]], частка яких у сукупній чисельності населення Молдови сягнула 75,8  %, збільшившись у порівнянні з 1989 на 5,9 відсоткових пунктів. Частка найбільшої етнічної меншини країни — [[Українці в Молдові|українців]] у сукупному населенні Молдови протягом 1989—2004 скоротилася з 11,3  % до 8,4  %, а [[росіяни у Молдові|росіян]] — з 9,8  % до 5,9  %. Натомість зростання відносної чисельності продемонстрували деякі інші етнічні меншини країни — насамперед [[гагаузи]] та [[румуни]]. Причому частка осіб, що ідентифікують себе румунами, зросла протягом 15 років між Переписами з 0,1  % до 2,2  %, що пояснюється насамперед політичними причинами та популяризацією ідеї належності молдовського народу до спільної румунської нації.
 
78,8  % населення Молдови зазначили [[Рідна мова|рідною мовою]] мову своєї національності. Водночас цей показник є певною мірою заниженим оскільки 18,8  % молдован визначили своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунську]].
 
==== Українці в Республіці Молдова ====
{{main|Українці в Молдові}}
 
Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після [[Молдовани|молдован]], під час [[Перепис населення Молдови 2004|Перепису населення 2004]] 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4  % її населення вказали себе [[Українці|українцями]]. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисяч осіб) мешкала у [[муніципій|муніципії]] [[Кишинів]], українці становили 8,3  % населення столичного муніципію. У відносному вимірі найзначнішими були українські осередки в [[Окницький район|Окницькому районі]] (30,7  % населення), а також [[Бричанський район|Бричанському районі]] (25,6  %), [[Бєльці|муніципії Бєльці]] (23,7  %) та [[Ришканський район|Ришканському районі]] (22,5  %).
 
У Придністров’ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення-2004.
 
64,1  % українців Молдови вважали рідною мовою [[Українська мова|українську]], частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8  % сукупного населення.
 
У Молдові є більш ніж 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Республіки.
Рядок 259:
 
=== Музика ===
Молдовська музика має глибокі національні традиції. Для неї характерне використання таких народних музичних інструментів як най, флуер і ін. В останні десятиліття одержують розвиток сучасні музичні напрямки. У країні і за її межами стають відомими музичні рок-колективи «Zdob si Zdub» і «Гиндул Мицей», а також поп-співаки Аура, Ріки Артезіану та ін. [[Клеопатра Стратан]]&nbsp;— дочка молдовського співака Павла Стратан, занесена в книгу рекордів Гіннеса як наймолодша естрадна співачка. Почала виступати на сцені в [[2006]] році у віці трьох років. Останніми роками Молдова активно бере участь в конкурсі європейської пісні&nbsp;— «[[Євробачення|Євробаченні»]]». У [[2005]] році за Молдову виступала група «Zdob si Zdub», в 2006&nbsp;— Наталія Гордієнко і Арсеніум.<ref>{{Cite web |url=http://uniport.com.ua/2006/06/10/print:page,1,uchastnica_evrovideniya_2006_natalya_gordienko__moldaviya_.html |title=Фотосесія учасниці Євробачення 2006 від Молдови, Наталії Гордієнко |accessdate=2 листопад 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071116221223/http://uniport.com.ua/2006/06/10/print:page,1,uchastnica_evrovideniya_2006_natalya_gordienko__moldaviya_.html |archivedate=16 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref>
 
=== Свята ===
Рядок 287:
* 104,4 тисячі осіб у 1998—2005.
 
З [[1996]] Республіка є повноцінним членом [[Франкофонія|Франкофонії]]. Тож чільне місце серед іноземних мов посідає [[Французька мова|французька]]. У 2009/10 навчальному році серед школярів її вивчали 52&nbsp; % як першу та 7&nbsp; % як другу. Поступалася їй [[Англійська мова|англійська]] з 48&nbsp; % та 6&nbsp; % відповідно, і [[Німецька мова|німецька]], якої загалом навчалися трохи більше за 3&nbsp; %.<ref>http://www.moldavie.fr/spip.php?article1502</ref>
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Молдова