Флюорит: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
примітки за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 7:
| Питома вага=3,2
|}}
 
[[Файл:9104 - Milano - Museo storia naturale - Fluorite - Foto Giovanni Dall'Orto 22-Apr-2007.jpg|thumb|Блакитні кристали флюориту та золотисті — [[пірит]]у]]
'''Флюори́т, плавиковий шпат (плавець, плавень)'''&nbsp;— [[мінерал]], [[флуорид кальцію]] [[Ca]][[Фтор|F]]<sub>2</sub>.
 
Рядок 15:
Забарвлення буває найрізноманітнішим: найхарактерніша фіолетова і зелена, рідше&nbsp;— блакитна, жовта, рожева, часто перемежаються зелені і фіолетові смуги. Оптичний флюорит безбарвний. [[Блиск]] скляний. Просвічує або прозорий, темні різновиди просвічують, рідше непрозорі. [[Твердість]] 4, [[густина]] 3,2. Крихкий. [[Спайність]] досконала по [[Октаедр (кристалографія)|октаедру]]. [[Сингонія]] кубічна. Форма [[кристал]]ів&nbsp;— [[куб]]и або [[октаедр]]и. Характерні [[двійники]] проростання. Зазвичай мінерал утворює щільні або зернисті маси, або шестоваті і радіально-променисті агрегати.
 
Флюорит зустрічається, головним чином, як жильний мінерал в асоціації з [[кальцит]]ом, [[барит]]ом, [[кварц]]ом, а також з [[сульфід]]ами [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у і інших металів, рідше&nbsp;— ву [[пегматит]]ах.
 
Промислова здобич флюориту ведеться з практично мономінеральних жил. Провідні світові постачальники флюориту&nbsp;— [[Мексика]], [[Монголія]], [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], [[Іспанія]], [[Китай]]. Родовища флюориту є також у [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Велика Британія|Великій Британії]]. Більше половини всього флюориту витрачається в хімічній промисловості для виробництва [[Плавикова кислота|плавикової кислоти]], з якої отримують органічні і неорганічні речовини, що фторують, а також штучний [[кріоліт]] для потреб алюмінієвої промисловості. Другий найбільший споживач флюориту&nbsp;— [[чорна металургія]], де він використовується як [[флюс]] в плавильних печах.
Рядок 21:
У 19 столітті у Великій Британії як камінь декоративно-виробу широко застосовувався синювато-фіолетовий і зелений флюорит (Синій Джон, Зелений Джон). Оптичний флюорит в роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був стратегічною сировиною, необхідною для виготовлення приладів нічного бачення.
 
[[Файл:Fluorite_China.jpg|thumb|Кубічні кристали флюориту, [[Китай]]]]
[[Файл:Fluorite octahedron.jpg|thumb|Октаедричний кристал флюориту]]
[[Файл:Флюорит.jpg|міні|200пкс|Флюорит у [[Мала гірнича енциклопедія|Малій гірничій енциклопедії]]]]
== Різновиди ==
Розрізняють:
* флюорит звичайний,
* флюорит вонючий (різновид просякнутий бітумами),
* флюорит ітріїстий, ітрофлюорит (різновид, що містить до 14&nbsp;% YF<sub>3</sub>, часто містить і церій),
* флюорит оптичний (безбарвний та прозорий різновид, який використовується в оптичній промисловості),
* флюорит радіїстий (різновид з [[Вільберфорс]]у, [[Канада]], яка містить радій; радіоактивний), [[ратовкіт]] (щільний, прихованокристалічний або землистий різновид, флюорит осадового походження), [[хлорофан]] (при нагріванні флуоресціює зеленим кольором),
* флюорит церіїстий, церофлюорит (різновид, збагачений рідкісними землями церієвої групи, містить до 15&nbsp;% Y<sub>2</sub>О<sub>3</sub> і 18,5&nbsp;% Се<sub>2</sub>О<sub>3</sub>).
 
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
[[Файл:Fluorite_China.jpg|thumbborder|Кубічні кристали флюориту, [[Китай]]]]
[[Файл:Fluorite octahedron.jpg|thumbborder|Октаедричний кристал флюориту]]
[[Файл:Флюорит.jpg|міні|200пксborder|Флюорит у [[Мала гірнича енциклопедія|Малій гірничій енциклопедії]]]]
[[Файл:9104 - Milano - Museo storia naturale - Fluorite - Foto Giovanni Dall'Orto 22-Apr-2007.jpg|thumbborder|Блакитні кристали флюориту та золотисті&nbsp;— [[пірит]]у]]
|border|
</gallery></small>
 
== Розповсюдження ==
Основні знахідки: Вьолсендорф ([[Баварія]]), Гарц, Лобенштейн ([[Тюрингія]])&nbsp;— ФРН; Парс (Півд. Тіроль, [[Італія]]), Конґсберґ (Норвегія), Івіґтут (Ґренландія), графство Дербішир (Англія), о. Ньюфаундленд (Канада), шт. Іллінойс (США), Кондомське, Таштагольське (Гірська Шорія), Такоб ([[Таджикистан]]), Бадамське (Казахстан), Фалун (Швеція). На території України Ф. є на Поділлі, Вінничині, в Приазов'ї і на Донбасі. Назва&nbsp;— від лат. fluor&nbsp;— течія, текуча рідина (Ch.A.G.Napione, 1797).
 
В Україні [[Бахтинське родовище флюориту]] на Вінничині має запаси 25&nbsp;млн.т., вміст Ф. в руді 28&nbsp;%. Попутні компоненти&nbsp;— кварц і польовий шпат.
 
== Використання ==
Флюорит, чи плавиковий шпат -&nbsp;— це індустріальна сировина багатоцільового призначення. За хімічним складом це фторид кальцію (Ca -&nbsp;— 51,2&nbsp;%, F -48,8&nbsp;%).
 
Головними споживачами флюоритів є хімічна і металургійна промисловість. Основними споживачами флюоритових концентратів є чорна і кольорова металургія, оскільки ця добавка значно знижує температуру плавлення руд, сприяє плинності шлаків, перекладу домішок сірки і фосфору в шлак. Флюорит використовується також в електролітичному виробництві алюмінію, хімічної промисловості, електроніці, медицині, реактивної, лазерної техніки, радіотехніки та інших областях. У невеликій кількості його застосовують у цементному виробництві непрозорого матового скла і емалі. Чисті, прозорі кристали застосовують як оптичну сировину. У хімічній промисловості його використовують для добування флуору, плавикової кислоти, різних флуорвмісних продуктів: штучного кріоліту, флуориду натрію і флуориду алюмінію, які широко застосувуються в різних галузях господарства.
 
Використовують флюорит у металургії, хімічній промисловості, оптиці. Потреби України у флюориті (120–150120—150 тис. т/рік, в тому числі для металургії -&nbsp;— 107 тис. тонн) на початку ХХІ ст. перекриваються за рахунок його імпорту з Монголії, Китаю, Таджикистану, Росії.
Проблему забезпечення на тривалий час чорної металургії України власним кусковим флюоритом може вирішити введення в дію плавикошпатовий підприємства на базі [[Бахтинське родовище флюориту|Бахтинського родовища флюоритових руд]], розташованого в [[Мурованокуриловецький район|Мурованокуриловецькому районі]] Вінницької області. Сьогодні -&nbsp;— це найбільше в Україні родовище флюориту з розвіданими запасами руди понад 10 &nbsp;млн. тонн і прогнозними ресурсами близько 100 &nbsp;млн. тонн. Друге розвідане родовище -&nbsp;— Покрово-Киреєвського, розташоване в Донбасі, поступається бахтінськи по запасах в кілька разів, однак відрізняється більш багатими рудами та значною їх потужністю.
 
== Див. також ==