Флюорит: відмінності між версіями

| Питома вага=3,2

|}}

'''Флюори́т, плавиковий шпат (плавець, плавень)''' — [[мінерал]], [[флуорид кальцію]] [[Ca]][[Фтор|F]]₂.

 

Забарвлення буває найрізноманітнішим: найхарактерніша фіолетова і зелена, рідше — блакитна, жовта, рожева, часто перемежаються зелені і фіолетові смуги. Оптичний флюорит безбарвний. [[Блиск]] скляний. Просвічує або прозорий, темні різновиди просвічують, рідше непрозорі. [[Твердість]] 4, [[густина]] 3,2. Крихкий. [[Спайність]] досконала по [[Октаедр (кристалографія)|октаедру]]. [[Сингонія]] кубічна. Форма [[кристал]]ів — [[куб]]и або [[октаедр]]и. Характерні [[двійники]] проростання. Зазвичай мінерал утворює щільні або зернисті маси, або шестоваті і радіально-променисті агрегати.

 

 

Промислова здобич флюориту ведеться з практично мономінеральних жил. Провідні світові постачальники флюориту — [[Мексика]], [[Монголія]], [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], [[Іспанія]], [[Китай]]. Родовища флюориту є також у [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Велика Британія|Великій Британії]]. Більше половини всього флюориту витрачається в хімічній промисловості для виробництва [[Плавикова кислота|плавикової кислоти]], з якої отримують органічні і неорганічні речовини, що фторують, а також штучний [[кріоліт]] для потреб алюмінієвої промисловості. Другий найбільший споживач флюориту — [[чорна металургія]], де він використовується як [[флюс]] в плавильних печах.

У 19 столітті у Великій Британії як камінь декоративно-виробу широко застосовувався синювато-фіолетовий і зелений флюорит (Синій Джон, Зелений Джон). Оптичний флюорит в роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був стратегічною сировиною, необхідною для виготовлення приладів нічного бачення.

 

== Різновиди ==

Розрізняють:

* флюорит звичайний,

* флюорит вонючий (різновид просякнутий бітумами),

* флюорит оптичний (безбарвний та прозорий різновид, який використовується в оптичній промисловості),

* флюорит радіїстий (різновид з [[Вільберфорс]]у, [[Канада]], яка містить радій; радіоактивний), [[ратовкіт]] (щільний, прихованокристалічний або землистий різновид, флюорит осадового походження), [[хлорофан]] (при нагріванні флуоресціює зеленим кольором),

 

== Розповсюдження ==

Основні знахідки: Вьолсендорф ([[Баварія]]), Гарц, Лобенштейн ([[Тюрингія]]) — ФРН; Парс (Півд. Тіроль, [[Італія]]), Конґсберґ (Норвегія), Івіґтут (Ґренландія), графство Дербішир (Англія), о. Ньюфаундленд (Канада), шт. Іллінойс (США), Кондомське, Таштагольське (Гірська Шорія), Такоб ([[Таджикистан]]), Бадамське (Казахстан), Фалун (Швеція). На території України Ф. є на Поділлі, Вінничині, в Приазов'ї і на Донбасі. Назва — від лат. fluor — течія, текуча рідина (Ch.A.G.Napione, 1797).

 

 

== Використання ==

 

Головними споживачами флюоритів є хімічна і металургійна промисловість. Основними споживачами флюоритових концентратів є чорна і кольорова металургія, оскільки ця добавка значно знижує температуру плавлення руд, сприяє плинності шлаків, перекладу домішок сірки і фосфору в шлак. Флюорит використовується також в електролітичному виробництві алюмінію, хімічної промисловості, електроніці, медицині, реактивної, лазерної техніки, радіотехніки та інших областях. У невеликій кількості його застосовують у цементному виробництві непрозорого матового скла і емалі. Чисті, прозорі кристали застосовують як оптичну сировину. У хімічній промисловості його використовують для добування флуору, плавикової кислоти, різних флуорвмісних продуктів: штучного кріоліту, флуориду натрію і флуориду алюмінію, які широко застосувуються в різних галузях господарства.

 

 

== Див. також ==