Ковельська битва (1916): відмінності між версіями

'''Ковельська битва (1916)''' — контрнаступальна операція військ [[Сухопутні війська Австро-Угорщини|австро-угорської]] та німецької армій проти [[Російська імператорська армія|російської імператорської армії]] в районі [[Ковель|Ковеля]] в ході [[Брусиловський прорив|Брусиловського прориву]] [[Південно-Західний фронт (Російська імперія)|Південно-Західного фронту]] на [[Східний фронт (Перша світова війна)|Східному фронті]] за часів [[Перша світова війна|Першої світової війни]].

[[4 червня]] 1916 року розпочався [[Брусиловський прорив|Брусиливський наступ]], найбільша битва російської армії в Першій світовій війні та одна з найкривавіших в історії людства. Після того, як чотири російські армії — [[8-ма армія (Російська імперія)|8-ма]], [[11-та армія (Російська імперія)|11-та]], [[7-ма армія (Російська імперія)|7-ма]] і [[9-та армія (Російська імперія)|9-та армії]] (594 000 осіб та 1 938 гармат) — прорвали добре укріплену позиційну оборону австро-угорського фронту (486 000 осіб і 1846 гармат) на Східному фронті ситуація кардинально змінилася на користь Російської імперії. Виходячи з обстановки, що склалася, Ставка визначила Південно-Західному фронту подальші завдання: силами 3-ї, [[Особлива армія (Російська імперія)|Особливої]] та 8-ї армій розгромити угруповання противника, які обороняли [[Ковель]] і взяти місто. 3-тя армія повинна була атакувати Ковель з півночі і сходу, взяти переправи через р. Стохід і потім просуватися в тил Пінській групі німецьких військ. Група Безобразова повинна була форсувати Стохід і охопити Ковель з півдня. 8-ма армія націлювалася на [[Володимир-Волинський]]. Одночасно продовжували наступ на захід інші російські армії: [[11-та армія (Російська імперія)|11-та армія]] наступала на [[Броди]] і [[Львів]]; 7-ма армія — на [[Монастириська|Монастириську]], 9-та армія, яка прорвалася далі всіх, повертала на північ, на [[Івано-Франківськ|Станіслав]].