Українська повстанська армія: відмінності між версіями

Про антинімецьку боротьбу УПА свідчать і радянські партизани. В доповіді Івана Шитова від 6 травня 1943 року [[Строкач Тимофій Амвросійович|Тимофію Строкачу]] сказано: ''«Бульбівці ведуть бої з німцями на правому бергу річки Случ. Бандерівці готують напад за річкою Буг, де німці зараз концентруються. Українські націоналісти ведуть агітацію серед українського населення, спрямовану проти німців і проти Радянської влади»''<ref>ЦДАГО, ф.62, оп.1, д.1387, л.48</ref>. У повідомленні Петра Вершигори в УШПР сказано: ''«Все Полісся за винятком великих комунікацій [[Сарни]]- Ковель, Ковель- Брест і Сарни-Лунинець було повністю вільне від німців, величезна територія від Сарни до Бугу була поділена між партизанами і з'єднаннями українських націоналістів, виштовхнутих через Горинь»''<ref>ЦДАГОУ, Ф. 63, оп. 1, спр. 4, арк. 140.</ref>. У своєму щоденнику учасник Карпатського рейду з'єднання Ковпака&nbsp;— Семен Руднєв 16 червня 1943 року відзначав: ''«Нарешті ми потрапили в райони дії так званих „бульбівців“. Це один різновид українських націоналістів, які б'ються проти німців і партизан. Тут же в цих районах знаходяться бандерівці, теж націоналісти, які б'ються проти німців, бульбівців і партизан. Багато цих банд озброєно добре, є навіть артилерія і танки»''<ref>[http://militera.lib.ru/db/rudnev_sv01/text.html Дневник С.&nbsp;В.&nbsp;Руднева (7 мая&nbsp;— 25 июля 1943 г.)]</ref>. [[Бегма Василь Андрійович|Василь Бегма]] 9 липня 1943 року в повідомленні в центр писав: ''«26.6.43 р в с. Хараїмовка Деражнянського р-ну (на карті немає) німці вели бій з націоналістами, в результаті вбито 4 німця і 19 націоналістів. При виїзді німців з Хараїмовки націоналісти послали проти них засідку і вбили 7 німців»''<ref>ЦДАГОУ: Ф. 62.— Оп. 1.— Спр. 263.—Арк. 10</ref>. Він же 27 липня відмічав: ''«У містечко Олика (32&nbsp;км на схід від Луцька) Волинської області прибуло 2500 гітлерівців, знятих зі Східного фронту, нібито для боротьби з націоналістами. Поліція відмобілізована»''<ref>ЦДАГОУ: Ф. 62.- Оп. 1.- Спр. 253.-Арк. 115.</ref>.

 

 

Протинімецький фронт ОУН і УПА, який виник на початку 1943&nbsp;р. і проіснував до середини 1944&nbsp;р., відіграв винятково важливу роль в українському русі опору в роки Другої світової війни. Збройний виступ проти нацистської Німеччини, яка категорично заперечувала можливість існування самостійної України, дозволив ОУН(Б) згуртувати в лавах УПА тисячі українських патріотів і об'єднати їх навколо ідеї боротьби за Українську самостійну соборну державу. Однак боротьба ОУН і УПА на протинімецькому фронті не набула пріоритетного значення в стратегії українського руху і мала тимчасовий характер, тому що головним ворогом української самостійності визнавався московський імперіалізм. Цей базовий принцип зводив бойові дії повстанської армії проти німців до форм «самооборони народу» і трактував нацистів, як тимчасових окупантів України. Збройні акції УПА на протинімецькому фронті не мали стратегічного значення і не впливали на хід боротьби між Німеччиною і Радянським Союзом, а лише обмежували діяльність німецької окупаційної адміністрації стосовно економічної експлуатації теренів Волині—Полісся, де створювалася матеріальна база українського самостійницького руху. Про такий характер дій УПА говорить доповідь І. Шитова від 24 квітня 1943 року в адресу Українського штабу партизанського руху: «диверсійною діяльністю націоналісти не займаються, в бій з німцями вступають тільки там, де німці знущаються над українським населенням і коли німці нападають на них». Так само і в зведеному службовому донесенні начальника поліції безпеки і СД від 30 червня 1943 року повідомлялося, що з середини року з боку українських повстанців «напади на німецькі підрозділи були рідкістю, взагалі не було жодного випадку каліцтв службовців німецької поліції і військовослужбовців вермахту»{{sfn|ОУН i УПА|2005|loc=[http://history.org.ua/LiberUA/Book/Upa/14.pdf Разд. 4. — С. 183−184.]}}.