Українська повстанська армія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Goo3 (обговорення | внесок) http://blanki-ua.com.ua/other/22539/index.html?page=2, http://nado.znate.ru/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8B%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F, https://gazeta.ua/articles/history/_akciyi-upa-na-volini-mali-pozbaviti-cervonu-armiyu-polskoyi-pidtrimki-istorik/494887 |
Кочерга (обговорення | внесок) |
||
Рядок 354:
У кінці червня 1943 вийшло розпорядження Романа Шухевича про перепідпорядкування всіх збройних загонів бандерівській УПА. З цього моменту бандерівська УПА перейшла до насильницького поглинання або знищення загонів «опортуністів» (ОУН) та «отаманчиків» (УПА Бульби-Боровця). 7 липня 1943 збройні формування ОУНР розбили військові обози ОУН. Взяті в полон командири інших загонів частково знищувалися Службою безпеки ОУНР-УПА (СБ). На серпень 1943 припадає пік активних дій бандерівської УПА проти УПА Бульби-Боровця, в результаті чого були вбиті кілька її командирів і захоплена дружина Бульби-Боровця (яка після тортур СБ ОУНР була також убита). До кінця вересня 1943 УПА Бульби-Боровця фактично перейшла в підпілля. У радянській історіографії існувало не підтверджене відповідними джерелами припущення, що дії бандерівської УПА проти УПА Бульби-Боровця були зумовлені угодою між ОУНР і німецькими спецслужбами.
Збройні формування ОУН, що мали численних прихильників у [[Галичина|Галичині]], продовжували діяти паралельно з УПА-ОУНР у 1943—1944. Неодноразові подальші переговори про спільні дії проти радянської сторони не мали, однак, будь-яких значимих результатів і були швидше ситуативним, ніж стратегічним кроком. На зламі 1943–44 заступник Андрія Мельника Олег Ольжич вів переговори з представниками ОУН(б) про можливу співпрацю, однак убивство 14 січня 1944 у Львові Романа Сушка (в якому звинуватили бандерівців) перервало ці переговори. 15 травня 1944 Роман Шухевич звернувся до Ольжича із черговою пропозицією об'єднати зусилля в боротьбі з СРСР. Однак 25 травня 1944 О.Ольжича заарештували і відправили до концтабору Заксенгаузен, де він і загинув.
Останні переговори між мельниківцями і бандерівцями проходили восени 1944 — коли радянські війська переходили Карпати — і привели до приєднання карпатських підрозділів ОУН до УПА ОУНР<ref>Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія]. Інститут історії [[НАН України]]. 2004 р., «Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія». [https://web.archive.org/web/20110524120507/http://history.org.ua/LiberUA/Book/Upa/9.pdf Розділ 3].</ref><ref>Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія]. Інститут історії [[НАН України]]. 2004 р., «Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія». [https://web.archive.org/web/20110524120731/http://history.org.ua/LiberUA/Book/Upa/18.pdf Розділ 6].</ref>
| |||