Крим: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 29:
 
== Назва ==
З античних часів за півостровом закріпилася назва ''[[Таврика]]'' ({{lang-el|Ταυρικῆ}}), яка походить від імені найдавніших племен [[таври|таврів]], що населяли південну частину Криму. Сучасна назва «Крим» стала поширеною тільки після XIII століття, імовірно за назвою міста «Кирим», яке після захоплення Північного Причорномор'я монголами, було резиденцією намісника хана Золотої Орди. Можливо також, що назва «Крим» походить від Перекопського перешийка (слово «Перекоп»&nbsp;— це переклад тюркського слова «qirim», яке означає «рів»). У часи існування [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезьких колоній Криму]] (1266—1475), {{fact2|зважаючи на велике число вірмен, які становили у 1400 році 2/3 кількості всіх жителів володінь Генуезької республіки в Криму}}, півострів в джерелах того часу, стали називати ''Морською Вірменією'' (Armenia Maritime) або ''Великою Вірменією'' (Armenia Magna)<ref>Brian Glyn Williams /The Ethnogenesis of the Crimean Tatars. An Historical Reinterpretation /Journal of the Royal Asiatic Society (Third Series) / Volume 11 / Issue 03 / November 2001, pp 329—348. «With the collapse of the Armenian kingdom in Eastern Anatolia under the eleventh-century assaults of the Seljuk Turks, Armenian migrants began to arrive on the shores of the Crimean peninsula seeking refuge. By the 1400s two thirds of the great Genoese emporium on the Crimea's southern coast, Kaffa, for example, were Armenian and the Crimean peninsula was known in various sources from the period as ''Armenia Maritime'' or ''Armenia Magna''. Armenian settlers in the Crimea built monasteries, tilled the soil and prospered under Italian rule and, in the process, became an important ethnic component of the south Crimean shore».</ref>{{Перевірити}}{{cite quote}}.
 
Етимологія слова «Кирим» неясна, і існує кілька версій його походження: