Павельчук Юрій Степанович: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
SOMBot (обговорення | внесок)
м більше не розпізнається як ізольована
Vv inform (обговорення | внесок)
Рядок 13:
 
== Діяльність ==
Роботи тріо&nbsp;— Юрія Павельчука, Олександра Личка та Анатолія Винту є окрасою багатьох храмів Львова, Івано-Франківська, Києва та інших міст України. Зокрема, середСеред їхніх проектів&nbsp;— об’ємно-просторові вітраж­ні іконостаси у Храмі Великомученика Георгія Побідоносця (2001 рік) поблизу львівського [[Головний залізничний вокзал (Львів)|головного залізничного вокзалу]] (Львів) та перший в Україні скляний [[іконостас]] у храмі [[Церква святих Ольги і Єлизавети|Ольги та Єлизавети]] (м.Львів) <ref>{{Cite web|title=У Львові у храмі Святих Ольги та Єлизавети створили модерний вітраж|url=http://tvoemisto.tv/news/u_hrami_sv_olgy_ta_yelyzavety_stvoryly_modernyy_vitrazh_81175.html|website=tvoemisto.tv|accessdate=2019-07-23}}</ref>.
 
Вітражні композиції, створені Юрієм Павельчуком, Олександром Личком та Анатолієм Винту, відносяться в першу чергу до [[Сакральне мистецтво|сакрального виду мистецтва.]] Їхні роботи можна побачити, як у новозведених, так і у храмах, що належать до культурно-історичної спадшини України, зокрема: церква "Введення у храм" (с. Мшана Городоцький район, Львівська область, 1991), [[Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)|Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла в Кам'янці-Подільському]] ( [[Кам'янець-Подільський]], Хмельницька область, 1996 і - 2004 роки), церква святого Володимира (смт. Івано-Франкове, 2005–10; Львівська область, 2005 - 2010 роки), запрестольний образ «Св. Микола» для [[Церква Миколи Притиска|церки '''Миколи Притиска''']] (Київ, 1995рік1995 рік); вітражна інсталяція «Трансформація образу» (2004 рік); та купольний світильник (церква у с. Радча Тисменицький район, Івано-Франківська область, 2010 рік)<ref>{{Cite web|title=Личко Олександр Петрович - Енциклопедія Сучасної України|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=55344|website=esu.com.ua|accessdate=2019-07-23}}</ref>.
 
Юрій Павельчук, Олександр Личко та Анатолій Винту входять до створеної у далекому 1999 році львівської професійної асоціації художників та майстрів-вітражистів «Вікно». Асоціація заснована з метою розвитку та збереження професійного українського вітража, вивчення та реставрації старих пам'яток художнього мистецтва, практичної реалізації найрізноманітніших творчих ідей учасників об'єднання. «Вікно»&nbsp;— це єдиний художній колектив в Україні, який присвятив себе розвитку виключно вітражному виду мистецтва <ref>{{Cite web|title=Українські вітражисти, або Як збирати світло власноруч {{!}}|url=http://universe.zp.ua/?p=16603|website=universe.zp.ua|accessdate=2019-07-23}}</ref>.
Рядок 34:
 
== Літературна та наукова діяльність ==
Юрій Павельчук є багатолітнім членом Української [[Микульський Віталій Іванович|Асоціації письменників Західного регіону]], автор збірки поезій: «Мамина вервиця» (2010&nbsp;р.). Також більше 10 років пан Юрій присвятив вивченню графічної роботи [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] «Лик Христа» (1858&nbsp;р.)&nbsp;—, художньо&nbsp;—що, графічномуна його думку, є художньо-графічним заповітузаповітом Шевченка <ref>https://www.uur.ro/images/ziare/holos/2013/holos%20225.pdf</ref>.
 
== Примітки ==