Фізіологія тварин і людини: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
|||
Рядок 19:
== Історія розвитку в Україні ==
{{main|Фізіологія в Україні}}
В Україні фізіологія тварин і людини почала розвиватися у першій половині [[19 століття|19 ст.]]; природничі й медичні факультети університетів у Харкові, Львові, Києві й Одесі були першими осередками фізіологічної науки. У другій половині [[19 століття|19 ст.]], поряд з ними, створено кафедри Фізіології при ветеринарному і сільськогосподарському інститутах. Кафедрами в той час керували такі видатні вчені, як [[Данилевський Василь Якович|Василь Данилевський]] (поклав основи електроенцефалографії; в 1889 за праці з фізіології головного мозку одержав премію Паризької АН<ref>{{Cite web|url=http://www.umsa.edu.ua/kaf_fiziology_history.html|title=Історія кафедри|website=www.umsa.edu.ua|accessdate=2016-10-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161028084340/http://www.umsa.edu.ua/kaf_fiziology_history.html|archivedate=2016-10-28|deadurl=yes}}</ref>), [[Сєченов Іван Михайлович|Іван Сєченов]] (рефлекси головного мозку), [[Вериго Броніслав Фортунатович|Броніслав Вериго]] (нейрофізіологія), [[Чаговець Василь Юрійович|Василь Чаговець]] (електрофізіологія), І. Щелков. Крім них: [[Томса Володимир Богумілович|Володимир Томса]], [[Спіро Петро Антонович|Петро Спіро]], [[Чир'єв Сергій Іванович|Сергій Чир'єв]], [[Білецький Микола Федорович|Микола Білецький]] (дихання тварин), [[Рогович Микола Опанасович|Микола Рогович]], І. Чуєвеький та інші.
Після першої світової війни збільшилося число кафедр Фізіології при сільскогосподарському, ветеринарному, зоотехнічному, педагогічному й інших інститутах, зокрема при УАН. Фізіологічні дослідження, ведуться в багатьох напрямах, особливо в галузі фізіології нервової системи, електрофізіології, біофізики: [[Леонтович Олександр Васильович|Олександр Леонтович]] (фізіологія вегетативної нервової системи), [[Костюк Платон Григорович|Платон Костюк]] (застосував метод мікроелектродного відведення потенціалів для вивчення мембран нейронів спинного мозку), [[Фольборт Георгій Володимирович|Георгій Фольборт]] (умовні рефлекси), О. Макаренко (взаємовідносини між корою великих півкуль і підкоровими утворами), В. Василевський (нервова, особливо коркова регуляція м'язової діяльності вищих тварин і людини), [[Сєрков Пилип Миколайович|Пилип Сєрков]], [[Ємченко Андрій Іванович|Андрій Ємченко]] (діяльність кори великих півкуль, фізіологія серцевої діяльності, травлення), [[Богач Петро Григорович|Петро Богач]] (роль різних структур гол. мозку в регуляції діяльності шлунково-кишкового тракту), [[Скок Володимир Іванович|Володимир Скок]] (фізіологія периферичної вегетативної нервової системи), [[Воронцов Данило Семенович|Данило Воронцов]], П. Каплан та інші.
| |||