Гречани: відмінності між версіями

[[Файл:Greczany.JPG|thumb|320px|Гречани, розташування на карті Австро-Угорщини у 1910 році<ref>{{Cite web |url=http://lazarus.elte.hu/hun/digkonyv/topo/3felmeres.htm |title=Komplet austro-węgierskich map w skali 1:200 z roku 1910 |accessdate=25 листопад 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100103042336/http://lazarus.elte.hu/hun/digkonyv/topo/3felmeres.htm |archivedate=3 січень 2010 |deadurl=yes }}</ref>]]

 

Колишнє старовинне поселення Reczana( латинск.), в подальшому назва трансформувалась в Гречани ( ws.Нreczana, Greczany), нині&nbsp;— мікрорайон Гречани на західній околиці міста Хмельницький. Перша письменна згадка про дату заснування села Гречани, під назвою Reczana, що біля Плоскирова, зафіксоване у середньовічних картах ХVI ст. французського картографа Гійома Левассера де Боплана, котрий складав свої карти в період з початку 1630-х до 1648 року перебуваючи на Україні. Щодо достовірної дати заснування села, то це питання потребує подальшого дослідження. Згадування про його існування вже у 1616 році зафіксоване у "Географічному словнику Королівства Польського і інших країв слов'янських", том XV, част.1/589, складеного Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914. Посилання ( http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XV_cz.1/589) . Всередині XVII століття воно разом з селами Лезневим, Олешином, Шаровечкою, Мацьківцями, Заріччям та іншими селами вже входило до складу Плоскирівського староства (тепер&nbsp;— Хмельницький та околиці). Проте, після встановлення у 1672 році турецького панування, поселення прийшло у повне запустіння. Коли 1699 року турки залишили Поділля, Плоскирівське староство знову повернулися у володіння польських панів Замойських. Аби швидко підняти з руїни свої маєтки, Томаш Йозеф Замойський за активної участі своєї матері Анни Гнинської, яка на той час успішно керувала інтересами усієї великої родини Замойських, розпочав переселення селян Мазовії&nbsp;— мазурів, на свої подільські землі. Отримавши від польського короля пільги для новопоселенців, родина Замойських навесні 1700 року спорядила з Мазовії перший караван колоністів (поселенець з іншої землі; переселенець, який займається землеробством (тлумачний словник Даля)&nbsp;— мазурів, котрі сім'ями відправилися у далеке для них Поділля. Так у Плоскирові та навколишніх селах з'явились «мазури», нащадки яких тепер й складають основу католицького населення Хмельницького. Значна частина тих польських переселенців одержала землю у спустошених Гречанах. Село швидко відновилось, усередині XVIII століття тут з'явились млин, ґуральня та корчма.