Відкрити головне меню

Зміни

Втім, незважаючи на офіційну позицію, назву «УПЦ (МП)», «Московський Патріархат» та похідні час від часу використовують навіть церковні ієрархи самої УПЦ (МП)<ref>{{Cite web|title=Патриарх Кирилл будет представлять Украину в Кремле и мирить наших раскольников|url=http://archive.is/RyTNs|website=orthodox.org.ua|date=2016-10-10|accessdate=2019-07-07|last=|first=|publisher=|language=}}</ref>, її можна побачити в документах церкви<ref name="Євстратій">[https://www.facebook.com/yevstr/posts/1081999998514950 Фотографії опубліковані архієпископом [[Євстратій (Зоря)|Євстратієм]], [[УПЦ КП]]]</ref>, на вивісках<ref name="Євстратій"/><ref name="Крим">{{Cite web|title=В Крыму слово Московский важнее слова Украинская: Свято-Покровский собор (подворье Кизилташского мужского монастыря) УПЦ МП|url=http://sezamka.kiev.ua/photos_2_8_738_2743.html|website=sezamka.kiev.ua|accessdate=2019-07-07|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> тощо.
 
20 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України», яким зобов'язала змінити назву церкви<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/166119.html Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України] // Верховна Рада України, 20 грудня 2018 року</ref>. 22 квітня 2019 року, окружний адміністративний суд Києва призупинив процес перейменування канонічної Української православної церкви (Московського патріархату)<ref>{{Cite web|title=Суд призупинив перейменування УПЦ в російську церкву|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-48015963|website=BBC|language=uk|last=|first=|date=|publisher=|accessdate=2019-07-07}}</ref>.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/comments/76638/ |title=Що насправді відбувається з процесом перейменування УПЦ (МП)? |author= |date=2019-07-26 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=28 липня 2019}}</ref>
 
== Історія ==
 
=== 2019 рік ===
В червні 2019 року десятки чоловіків, які прямували до [[Почаївська Успенська лавра|Почаївської лаври]] з учасниками Хресної ходи УПЦ Московського Патріархату, всі були одягнені в чорні футболки, написи на яких закликають готуватись до війни були роздані паломникам організаторами – представники [[Кам'янець-Подільська єпархія УПЦ (МП)|Кам'янець-Подільської єпархії УПЦ (МП)]].<ref>{{cite web |url=http://religionpravda.com.ua/2018/08/27/футболки-з-написом-приготуйтесь-до-в/ |title=Футболки з написом «Приготуйтесь до війни» роздала єпархія УПЦ МП |author= |date=2019-06-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190628103700/http://religionpravda.com.ua/2018/08/27/%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%B8футболки-%D0%B7з-%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BCнаписом-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B9%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%8Cприготуйтесь-%D0%B4%D0%BEдо-%D0%B2в/ |archivedate=2019-06-28 |website=http://religionpravda.com.ua/ |publisher=[[Релігійна правда]] |accessdate=28 червня 2019 |deadurl=no }}</ref>
 
27 липня УПЦ МП провела [[Хресний хід|хресну ходу]] в Києві з нагоди 1031-річчя [[Хрещення Русі]]. Це сталось напередодні до запланованої 28 липня хресної ходи [[Православна церква України|ПЦУ]]<ref>{{Cite web|title=Хресна хода УПЦ МП: в МВС закликали не піддаватися на провокації|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/krestnyy-hod-upts-mp-mvd-prizvali-poddavatsya-1564224569.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-07-27|language=ru}}</ref>.
 
28 липня 2019 року Синод вніс до церковного календаря УПЦ (МП) день пам’яті священномученика пресвітера Володимира Троєпольського, який був прославлений 1981 року Архієрейським Собором РПЗЦ, коли остання знаходилася в розколі з РПЦ. Судячи з обмеженої інформації про пресвітера Володимира Троєпольського, він був російським монархістом, "викривав революційні настрої, що насаджувалися в народі", і був убитий невідомими в 1905 році в Криму.<ref>{{cite web |url=https://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/44170-u-kiyevi-vidbulisya-zasidannya-vladnix-organiv-pcu-upc-mp-i-upc-kp.html |title=У Києві відбулися засідання владних органів ПЦУ, УПЦ (МП) і УПЦ КП |author= |date=2019-07-29 |website=https://www.religion.in.ua/ |publisher=Релігія в Україні |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=28 липня 2019}}</ref>
 
== Кількість вірян ==
 
За даними Державного комітету України у справах національностей та релігій станом на січень 2008 року, релігійна мережа показувала найшвидше зростання серед усіх конфесій України (200—300 парафій та інших структур на рік<ref name="scnm2">[http://www.scnm.gov.ua/doccatalog/document?id=50179 Дані державного комітету у справах національностей та релігій станом на 1 січня 2008 року]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} (Excel)</ref>).
 
За даними соцопитувань [[Центр Разумкова|Центру Разумкова]] за [[2010]] рік, оприлюднених в [[2011]] році, була найбільша в Україні за чисельністю вірян<ref name="razumk-2011?" />. Згідно з даними соцопитування, проведеного [[Демократичні ініціативи|Фондом «Демократичні ініціативи»]] та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» 22 листопада&nbsp;— 6 грудня 2011 року, є другою за кількістю вірян релігійною конфесією в Україні після [[Українська православна церква — Київський патріархат|УПЦ (МП)]]<ref>[http://podrobnosti.ua/society/2011/12/09/808760.html Церковь Филарета стала популярнее УПЦ Московского патриархата]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/35030/ |title=В Україні — найбільше прихильників УПЦ КП? |accessdate=10 жовтень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714115051/http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/35030/ |archivedate=14 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
За даними ''Фонду «Демократичні ініціативи» на початок 2015,'' є другим релігійним об'єднанням України за числом прихільників (20.9&nbsp;% вірян).<ref>{{Cite web|title = Публікації / Прес-релізи / Більшість населення України відносить себе переважно до Православної церкви Київського патріархату - Фонд «Демократичні ініціативи»|url = http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm|website = dif.org.ua|accessdate = 2015-10-17|archiveurl = https://web.archive.org/web/20150417011320/http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm|archivedate = 2015-04-17|deadurl = yes}}</ref>
 
{| border="1" class="toccolours" cellpadding="2" cellspacing="0" style="margin: 0 0 0 0; font-size:85%; text-align:center; border-collapse: collapse;"
|{{Збільшення}}138
|}
 
За даними соцопитувань [[Центр Разумкова|Центру Разумкова]] за [[2010]] рік, оприлюднених в [[2011]] році, була найбільша в Україні за чисельністю вірян<ref name="razumk-2011?" />. Згідно з даними соцопитування, проведеного [[Демократичні ініціативи|Фондом «Демократичні ініціативи»]] та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» 22 листопада&nbsp;— 6 грудня 2011 року, є другою за кількістю вірян релігійною конфесією в Україні після [[Українська православна церква — Київський патріархат|УПЦ (МП)]]<ref>[http://podrobnosti.ua/society/2011/12/09/808760.html Церковь Филарета стала популярнее УПЦ Московского патриархата]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/35030/ |title=В Україні — найбільше прихильників УПЦ КП? |accessdate=10 жовтень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714115051/http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/35030/ |archivedate=14 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
За даними ''Фонду «Демократичні ініціативи» на початок 2015,'' є другим релігійним об'єднанням України за числом прихільників (20.9&nbsp;% вірян).<ref>{{Cite web|title = Публікації / Прес-релізи / Більшість населення України відносить себе переважно до Православної церкви Київського патріархату - Фонд «Демократичні ініціативи»|url = http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm|website = dif.org.ua|accessdate = 2015-10-17|archiveurl = https://web.archive.org/web/20150417011320/http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm|archivedate = 2015-04-17|deadurl = yes}}</ref>
 
== Зауваження ==
58 946

редагувань