Вікіпедія

Чубинський Павло Платонович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Вшанування: уточнення
Немає опису редагування
Рядок 40:
}}
 
'''Павло́ Плато́нович Чуби́нський ''' ({{ДН|27|1|1839|15}}, хутір Чубинський, (нині в межах м. [[Бориспіль]], [[Київська область]]&nbsp;— {{ДС|26|1|1884|14}}<ref>А. &nbsp;Ф. &nbsp;Кистяковский. Павел Платонович Чубинский (род. 15 янв. 1839 г., ум. 14 янв. 1884 г.) // Киевская старина. &nbsp;— 1884. &nbsp;— Февраль. &nbsp;— С. 343—349.</ref>, [[Київ]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[етнолог]], [[фольклорист]], [[поет]], громадський діяч, автор слів [[Державний Гімн України|Гімну України.]]
 
== Життєпис ==
Рядок 67:
[[1873]]–[[1875]]&nbsp;— секретар (1875—1876&nbsp;— заступник голови) [[Південно-західний відділ Російського географічного товариства|Південно-Західного відділу Російського географічного товариства]].
 
В [[Емський указ|Емському указі]] 1876 &nbsp;р., скерованому проти української мови та [[Українофільство|українофілів]], вказувалося на необхідність вислання [[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманова]] і П. Чубинського як небезпечних агітаторів.<ref>[[s:ru:Эмский указ|Емський указ]], Повний текст Емського указу {{Ref-ru}}</ref> У 1876&nbsp;р. Чубинського було вислано з Києва із забороною проживати в ''малоросійських і столичних губерніях''. За допомогою президії Російського географічного товариства він дістає дозвіл проживати в [[Петербург|Петербурзі]].
 
У [[1879]]&nbsp;р. Чубинський тяжко захворів, його розбив [[параліч]], і він до кінця життя був прикутий до ліжка.
Рядок 75:
== Наукова діяльність ==
У період близько 1869—1871 років, за результатами широкомасштабної експедиції, Чубинський обробив та підготував до друку сім томів (у 9-ти книгах) «[[Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край|Трудів етнографічно-статистичної експедиції]]». До першого тому увійшли легенди, загадки, прислів'я, гадання, повір'я, до другого&nbsp;— міфічні та побутові казки, до третього&nbsp;— народний календар, до четвертого&nbsp;— обрядові пісні, до п'ятого&nbsp;— побутові пісні, до шостого&nbsp;— волосні суди, до сьомого&nbsp;— національні характери поляків, угорців, німців, чехів, євреїв, циган.
[[Файл: Карта_Южно-Русских_наречий_и_говоров_1871.jpg|left|thumb|250px|Карта «південно-руські наріччя та говірки» 1871 &nbsp;р.]]
Грунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, за участю мовознавця [[Михальчук Костянтин Петрович|Костянтина Михальчука]] у 1871 році була складена карта «південно-руські [[наріччя]] та [[Говірка|говірки]]», яка позначала територію домінування української мови в другій половині ХІХ століття<ref> [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/vudani/Hrestomatija_online_Tom_2.pdf Українська мова. Хрестоматія: в 3 кн. Книга 2]. Укладачі: М. Железняк, Г. Козачук;
[[Інститут енциклопедичних досліджень НАН України]] та [[Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]] &nbsp;— Київ 2014. 252 с. ISBN 978966-02-6934-7 / С.167 –&nbsp;— с.171-181 // Михальчук К. &nbsp;П. &nbsp;Нарѣчія, поднарѣчія и говоры Южной Россіи въ связи съ нарѣчіями Галичины / Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Юго-Западный отдѣлъ. Материалы и изслѣдованія, собранныя д. чл. П. &nbsp;П. &nbsp;Чубинскимъ. Томъ седьмой съ тремя картами, изданный подъ наблюденіемъ чл.-сотр. П. &nbsp;А. &nbsp;Гильтебрандта. –&nbsp;— С.-Петербургъ, 1872.</ref>.
<br />Чубинский, П. П. «[[Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край]]»&nbsp;— Т.1-7.&nbsp;— СПб., 1872-18781872—1878.
<br />Чубинский, П. П. «Очерк народных юридических обычаев и понятий в Малороссии»&nbsp;— СПб., 1869.
<br />Чубинский, П. П. «О состоянии Хлебной торговли и производительности в Северном районе» (Архангельська, В'ятська, Костромська, Вологодська, Новгородська губернії Росії)&nbsp;— СПб., 1870.
 
== Літературна творчість ==
Рядок 112:
* Восени 2016 року на будинку в с. [[Мліїв|Млієві]] (нині [[Городищенський район|Городищенського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]), де з 1870 по 1873 рік проживав Павло Чубинський, встановили пам'ятну дошку.<ref>''Осипенко О.'' [http://www.golos.com.ua/article/278669 Вшанували Чубинського] // Голос України.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;213 (6467) (9 лист.).&nbsp;— С. 16.&nbsp;— (З пошти).</ref>
* У червні 1999 року засновано [[Міжнародне Товариство ім. Павла Чубинського|Internationale Paul Tschubynskyj Gesellschaft]]
* 26 січня у Борисполі та 6 квітня у Білій Церкві відбувся [https://www.youtube.com/watch?v=Zbo_XvYmIPk|«ЧубинськийFEST» «ЧубинськийFEST»] (2019)
 
=== Ювілейна монета ===
Рядок 125:
Автор ескізів і моделей&nbsp;— [[Атаманчук Володимир Борисович|Володимир Атаманчук]].
 
[[Файл:МД Чубинський Шевченко бул 18.jpg|thumb|right|210px|<small>Меморіальна дошка П. Чубинському на будинку колишньої гімназії у Києві (бульв. Тараса Шевченка, 18), де він навчався (скульптор&nbsp;— [[Довгань Борис Степанович|Б.&nbsp;С.&nbsp;Довгань]])</small>]]
<br />
 
== Див. також ==
* [[Ще не вмерла Україна]]
 
== Пісні на слова Павла Чубинського ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=PEehRoYjEQ0 «Минулося»] (музика Сергія Ярунського)
* [https://www.youtube.com/watch?v=bOvrlXuu0XU «Любив козак молоденький»] (музика Сергія Ярунського)
* [https://www.youtube.com/watch?v=a5UeuQQS8F4 «Їдуть степом чумаченьки»] (музика Ірини Мринської)
 
== Вистави за мотивами творів Павла Чубинського ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=VNFWglXjAt4&t=59s «Казочки з Борисполя»]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло_Платонович