Відкрити головне меню

Зміни

Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Перші відомості про архаїчну культуру з мальованою керамікою було отримано і опубліковано львівським археологом [[Шнайдер Антоні|А. Шнайдером]] у 70-х роках ХІХ&nbsp;ст. за результатами досліджень на території Галицького Поділля, яке входило тоді до складу [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]]. На її території в Галичині наприкінці ХІХ&nbsp;ст. зроблені перші [[Стратиграфія|стратиграфічні]] та хронологічні спостереження культури мальованої кераміки<ref name="ET">[[Енциклопедія Трипільської цивілізації]].— Т.1, кн.1.&nbsp;— К., 2004.&nbsp;— С. 21—23.</ref>.
 
В Румунії культура отримала назву села Кукутені, біля якого 1884 року румунським фольклористом і етнографом {{не перекладено|Теодор Бурада|Теодором Бурада|en|Teodor Burada}} були знайдені перші артефакти&nbsp;— фрагменти кераміки та теракотові фігурки. 1885 року групою інтелектуалів з [[Ясси|Ясс]][http://www.ninniradicini.it/kritik/mostra_cucuteni_trypillya.htm] були здійснені перші розкопки, і того ж року поет {{не перекладено|Ніколає Белдічану|Ніколає Белдічану|en|Nicolae Beldiceanu}} опублікував статтю про старожитності Кукутені<ref>[http://www1.unifi.it/letrum/CMpro-v-p-813.html?newlang=eng%7CBeldiceanu, Antichităţile de la Cucuteni.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Оголошення результатів археологічних робіт відбулося 1889 року на міжнародній конференції в Парижі<ref>[http://cisadu2.let.uniroma1.it/air/docs/appuntamenti/CUCUTENI.doc «Cucuteni-Trypillya: una grande civiltà dell'antica Europa» [Cucuteni-Trypillian: a great civilization of ancient Europe] (Press release) (in Italian). Sapienza&nbsp;— Università di Roma. 16 September to 31 October 2008. Retrieved 21 November 2009]</ref>.
 
Археолог [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|Вікентій Хвойка]] відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893—1894 роках на вулиці Кирилівській, 55, у Києві. Хвойка презентував свої знахідки у серпні 1899 року на ХІ [[Археологічний з'їзд|археологічному з'їзді]] в Києві. Офіційним роком відкриття Трипільської культури в Україні вважається 1893&nbsp;— рік початку розкопок на вулиці Кирилівській у Києві. Восени 1897 року кілька поселень з матеріалами, подібними до київських знахідок, Вікентій Хвойка знайшов в околицях містечка Трипілля Київського повіту (нині&nbsp;— село Трипілля Обухівського району Київської області). В радянських молдавських, російських, українських та інших публікаціях для пам'яток з території України та Молдови поширена назва «Трипільська культура».
Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. З глини ліпили жіночі [[статуетка|статуетки]], модельки житла, намисто, амулети. Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. Таким орнаментом вкривали також більшість статуеток. [[Статуетка|Статуетки]], модельки жител та амулети мали ритуальне призначення і були пов'язані з хліборобськими культами. Серед досліджених ранньотрипільських поселень виявлено, хоч дуже рідко, різні вироби з [[мідь|міді]], переважно прикраси: браслети, кільця, гачки тощо, а в поселенні біля села Корбуни в [[Молдавія|Молдавії]] знайдено великий скарб мідних речей, переважно прикрас, котрий датовано першою половиною V тисячоліття до н.&nbsp;е.
 
На думку фінського науковця Аско Парполи, індолога з [[Гельсінський університет|Гельсінського університету]], існують лінгвістичні причини вважати, що [[колесо]] було винайдено саме в Трипільській культурі на території сучасної України<ref name="комп'юлента.ру">[{{Cite web |url=http://science.compulenta.ru/665561/ |title=Почему колесо изобрели так поздно?] |accessdate=7 березень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120307191917/http://science.compulenta.ru/665561/ |archivedate=7 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref>. Версію про європейське походження колеса висунув ще у 1990-х німецький вчений А. Хойслер. Про знахідки моделей коліс у розкопках трипільських поселень останньої чверті 5 тис. до&nbsp;н.&nbsp;е. (за тисячоліття до відповідних знахідок у [[Межиріччя|Месопотамії]]) повідомляв 1981 у наукових публікаціях румунський археолог Діну. Звідси інновація швидко поширилася Європою: згадки про колесо зустрічаються у поселеннях Зюшен (Німеччина), Броночице (Польща), рештки возів знайдено наприкінці 1980-х на території Краснодарського краю Росії датуванням середина 4 тис. до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>[http://www.mk.ru/daily/newspaper/article/2011/06/16/597841-koleso-izobreli-ne-na-vostoke.html Колесо изобрели не на Востоке]</ref>. В українському килимарстві, гончарстві, дерево-різьбярстві, вишивках і писанках існує дуже багато геометричних і рослинних орнаментальних мотивів, які виразно нагадують орнамент палеолітичної та неолітичної доби в Україні.
 
=== Середній етап ===
* [[Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна»]] у селі [[Трипілля]] на [[Київська область|Київщині]].
* [[Музей трипільської культури (Переяслав-Хмельницький)|Музей трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»]] у місті [[Переяслав-Хмельницький]].
* На території музею «[[Київська фортеця]]» у [[Київ|Києві]] є Музей трипільської культури<ref>[{{Cite web |url=http://gyrno.net/info/uk/putiv/muzei-kiїvskaki%D1%97vska-fortetsya |title=Музей Київська фортеця] |accessdate=10 лютий 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120422224155/http://gyrno.net/info/uk/putiv/muzei-ki%D1%97vska-fortetsya |archivedate=22 квітень 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
* [[Музей Трипільської культури в печері «Вертеба»|Печера-музей трипільської культури «Вертеба»]] у с. Більче-Золоте.
* КЗ КОР Київський обласний археологічний музей у с. Трипілля (Київська область)
* [http://www.aratta-ukraine.com Навколонауковий сайт «Аратта—Україна»]
* [http://photo.i.ua/user/1067471/107348 Світлини музею трипільської культури с. Трипілля]
* [https://web.archive.org/web/20131019123433/http://k-ua.net/%d1%82%d1%80%d0%b8%d0%bf%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0-%d0%bd%d0%b0-%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%97-%d1%83%d0%ba/ Трипільська культура на території України]. За книгою Семчишин М. "Тисяча років української культури. {{К.}}, 1993.
* ''Леонід Залізняк''. [https://web.archive.org/web/20051030144036/http://www.zn.kiev.ua/nn/show/493/46430/ Про трипільців, семітів та нардепів-трипіллязнавців]
* ''Сергій Гірік''. [http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/05/3/83395 Наук-поп як зброя проти псевдонауки] // Історична правда
* ''Ігор Голод''. [http://www.istpravda.com.ua/columns/2010/11/3/2209 Фальсифікаціям&nbsp;— ні. Про трипільську культуру та «арійство»] // Історична правда
* ''Валентин Мойсеєнко.'' [https://web.archive.org/web/20051111160921/http://www.zn.kiev.ua/nn/show/454/40624/ Трипільські протоміста і світова цивілізація]
* ''Валентин Мойсеєнко.'' [http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/tse_solodke_slovo__amargi,_abo_saga_pro_demokratiyu.html Це солодке слово&nbsp;— АМАРГІ, або Сага про демократію]
* ''Ігор Каганець.'' [http://sd.org.ua/article/trypilski-agromista-pershi-mista-derzhavy.html Трипільські агроміста&nbsp;— перші міста-держави]
* [https://web.archive.org/web/20091113145453/http://vytoky.nm.ru/Start.htm Енциклопедія Трипільської Цивілізації]
* [http://culture.unian.net/ukr/detail/186771 У Ватикані відкрилася виставка Трипільської культури // УНІАН, 17.09.2008]
* [http://www.galychyna.if.ua/publication/society/shcho-nese-ukrajini-chas-zhar-ptici/ Василь МОРОЗ Що несе Україні «час Жар-птиці»? Настав… 7522-й рік від початку трипільського календаря // Галичина 25.03.2014]
325 633

редагування