Знак був заснований 12 серпня 19361935 року рейхсміністром авіації [[Герман Герінг|Германом Герінгом]]. Нагороджувалися льотчики авіаційних шкіл успішно закінчили курси з навчання (близько 100-140 годин нальоту за 6-9 місяців навчання). Крім льотчиків люфтваффе кваліфікаційний знак могли отримати військовослужбовці інших родів військ і військових формувань (сухопутні і морські сили [[Вермахт|Вермахту]], [[війська СС]], [[СД]]), також успішно закінчили льотні курси. Після [[Аншлюс|приєднання Австрії до Німеччини]] військові льотчики австрійської республіки могли отримувати німецький нагрудний знак пілота автоматично. У міру приєднання і завоювання нових територій нагородження військових льотчиків інших країн кваліфікаційним знаком пілота вирішувалося в кожному окремому випадку. При підвищенні кваліфікаційних льотних нормативів, володар нагрудного знака пілота міг претендувати на [[Комбінований Знак Пілот-Спостерігач]]. Існували також і тканинні версії нагороди для офіцерського та нижньої ланки військовослужбовців.
== Опис кваліфікаційного знака, вручення і правило носіння ==
