Відмінності між версіями «Метали»

нема опису редагування
[[Залізо]], [[хром]], [[молібден]], [[вольфрам]] і деяких інші метали мають [[елементарна комірка|елементарну комірку]] у вигляді [[куб]]а із атомами у вершинах і додатковим — у центрі ([[об'ємноцентрована кубічна ґратка]]). За [[температура|температури]] понад 910°С у кристалічній структурі заліза відбувається перебудова, кількість атомів у елементарній комірці збільшується до 14. У результаті перебудови симетрія елементарної комірки змінюється — атоми розміщуються у вершинах куба й додатково в центрі кожної грані ([[гранецентрована кубічна ґратка]]). Існування одного металу в декількох кристалічних формах зветься поліморфізмом чи алотропією, а температура, за якої метал переходить з одного стану в інший, - температурою поліморфного перетворення. Залізо, наприклад, має дві температури поліморфного перетворення: 910 °C і 1400 °C. [[Цинк]], [[магній]], [[титан (метал)|титан]] мають елементарну комірку в формі шестигранної [[Призма (математика)|призми]]. Як і залізо, [[олово]], [[нікель]], титан, [[кобальт]] та деякі інші метали зі зміною температури змінюють тип своїх ґраток. Наприклад, нікель може мати кубічну гранецентровану чи гексагональну ґратки, а кальцій — кубічну гранецентровану, гексагональну і кубічну об'ємно-центровану.
Елементарні комірки кожного даного [[кристал]]а однаково орієнтовані в просторі; розташовуючись послідовно, вони мають спільні з сусідніми комірками атоми й утворюють разом просторову ґратку. Проте різні метали з ідентичною кристалічною ґраткою мають різні параметри, тобто відстані між сусідніми атомами. Параметр решітки (сторона куба або [[Шестигранники|шестигранника]]) у міді 0,36 нм, в алюмінію 0,405 нм, у цинку 0,267 нм тощо.
 
Перехід з рідкого стану у твердий для металів — це процес перетворення невпорядкованого розташування атомів у закономірне з утворенням кристалічних ґраток і, отже, кристалів. Такий процес називається первинною кристалізацією.