Вікіпедія

Спайність: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 7:
Спайність - здатність [[кристал]]ів розколюватись при механічній дії по певних площинах, паралельних дійсним або можливим граням, з утворенням дзеркальних поверхонь. Зумовлюється силами зчеплення в кристалічних ґратках. Важлива діагностична ознака мінералів. Різні мінерали мають спайність різного ступеня досконалості.
 
Розрізнюють спайність мінералів: цілком досконалу – кристали легко розщеплюються (слюда, хлорит і інш.тощо); досконалу – кристали розколюються, утворюючи гладенькі блискучі поверхні (кальцит, флюорит, польовий шпат); середню (ясну) – на уламках мінералу нарівні з нерівними поверхнями виразно видно і гладенькі блискучі поверхні (напр., піроксени); недосконалу (або взагалі відсутню) – зерна мінералів обмежені неправильними поверхнями, за винятком граней кристалів (напр., [[кварц]], [[пірит]]). Нерідко один і той же мінерал має дек. (до 6 у [[сфалерит]]у) по-різному орієнтованих площин С.м, що розрізнюються за ступенем досконалості. Число площин С.м. залежить від симетрії (сингонії) кристалу. Спайність належить до найважливіших діагностичних ознак мінералів.
 
Спайність виникає в тих напрямах, де хімічні зв'язки ґратки ослаблені. Вона обумовлена внутрішньою структурою мінералу і не залежить від зовнішньої форми кристала або зерна мінералу. Щоб охарактеризуватисхарактеризувати спайність визначають:
* ступінь її досконалості;
* просту форму, по якій кристал розколюється;
Рядок 16:
Ступінь досконалості спайності визначають за наступною умовною шкалою:
* вельми досконала — мінерал легко розколюється або розщеплюється на тонкі пластинки або листи (мінерали з шаруватою структурою: [[слюда]], [[графіт]] та ін.);
* досконала — кристали колятсярозколюються на товстіші пластинки, бруски з рівними поверхнями ([[кальцит]], [[галеніт]], [[ортоклаз]]);
* середня — поверхня зколусколу не завжди рівна і блискуча;
* недосконала — виявляється насилу, поверхня сколу нерівна ([[апатит]], [[нефелін]]).
 
Ряд мінералів не має спайності ([[магнетит]] тощо).
 
Залежно від простої кристалографічної форми кристал може розколюватися поза одиномуодним, двохдвома, трьохтрьома і більше напрямках напрямками:
* поза [[пінакоїд]]уом — 1 напрям;
* поза ромбічнійромбічною або тетрагональнійтетрагональною призміпризмою — 2;
* поза гексагональнійгексагональною призміпризмою — 3;
* поза [[ромбоедр]]уом і кубукубом — 3;
* поза [[Октаедр (кристалографія)|октаедруоктаедром]] — 4;
* поза [[ромбододекаедр]]уом — 6.
 
Спайність — важлива діагностична ознака мінералів.
Рядок 36:
ЛУПИНА, -и, ж. ЛУПНІСТЬ, -ості, ж, ПРОЛУПА, -и, ж. ({{lang-ru|спайность}}, {{lang-en|cleavage}}, {{lang-de|Mineralienspaltbarkeit f, Spaltrissigkeit f}}) – староукраїнська назва спайності [[мінерал]]ів.
 
== ДивисьДив. також ==
 
* [[Крихкість мінералів]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спайність