Державне підприємство «Антонов»: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітка: редагування коду 2017
оновлення даних, замінив сумнівне зображення вільним
Рядок 12:
| закриття =
| розташування = {{UKR}}, [[Київ]]
| філії = [[Київський авіаційний завод «Авіант»|Серійний завод «Антонов»]], «Антонов-Агро»
| територія діяльності =
| ключові особи = [[Донець Олександр Дмитрович]]
Рядок 26:
| власник = Держава
| число співробітників = 12 000 (2015)<ref>{{Cite web |url=http://www.antonov.com/about |title=Архівована копія |accessdate=3 квітень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150316040935/http://www.antonov.com/about |archivedate=16 березень 2015 |deadurl=yes }}</ref>
| холдинг = [[Укроборонпром|Державний концерн «Укроборонпром»]]
| структурні_підрозділи =
| дочірні_компанії =
Рядок 33:
}}
 
'''Держа́вне підприє́мство «Анто́нов»''' (колишній '''Авіаційний науково-технічний комплекс імені Олега Костянтиновича Антонова''' або '''АНТК імені О.&nbsp;К.&nbsp;Антонова''') &nbsp;— [[Україна|український]] [[АвіабудуванняАвіаційна промисловість|авіабудівний]] [[концерн]], що об'єднує [[конструкторське бюро]], комплекс лабораторій, експериментальний завод та випробувальний комплекс, для розробки та сертифікації [[літак]]ів. З [[4 квітня]] [[2015]]&nbsp;р. входить до складу державного концерну «[[Укроборонпром]]»<ref>[http://ukr.lb.ua/news/2015/04/04/300872_aviakontsern_antonov_uviyshov.html Авіаконцерн «Антонов» увійшов до складу «Укроборонпрому»]</ref>.
 
== Історія ==
[[31 травня]] [[1946]] року постановою [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК ВКП(б)]] і [[РадаУряд МіністрівСоюзу СРСР#.D0.A0.D0.B0.D0.B4.D0.B0Радянських .D0.9C.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80.D1.96.D0.B2Соціалістичних .D0.A1.D0.A0.D0.A1.D0.A0Республік|Ради Міністрів СРСР]] затверджене рішення колегії [[Міністерство авіаційної промисловості СРСР|Міністерства авіаційної промисловості (МАП)]] про створення Дослідного Конструкторського Бюро (ДКБ-153) на Новосибірському авіаційному заводі й про призначення [[Антонов Олег Костянтинович|Антонова Олега Костянтиновича]] Головним конструктором. Одночасно постанова мала завдання створити сільськогосподарський [[літак]] СХ-1 ([[Ан-2]]), перший політ якого відбувся [[31 серпня]] [[1947]]-го року. Крім цієї машини і її модифікацій, у [[Новосибірськ]]у були створені й побудовані на дослідному виробництві малою серією [[планер]]и А-9 і А-10.
 
Улітку [[1952]]-го року ДКБ переїжджає до [[Київ|Києва]], де серійно вироблявся [[Ан-2]]. Тут [[Антонов Олег Костянтинович|О.&nbsp;К.&nbsp;Антонову]] практично заново довелося формувати колектив конструкторського бюро. Наприкінці [[1953]]-го року підприємство одержало складне завдання зі створення [[Військово-транспортний літак|військово-транспортного літака]] із двома турбогвинтовими [[двигун]]ами. Для виконання такого завдання не вистачало фахівців, приміщень, устаткування. На початку [[1954]]-го року колектив прийняв першу групу випускників [[Національний аерокосмічний університет ім.імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»|Харківського авіаційного інституту]], а також поповнився авіаційними фахівцями з [[Київ|Києва]], [[Москва|Москви]], [[Ленінград]]а (нині [[Санкт-Петербург]]) й інших міст. Перший [[літак]] [[Ан-8]] злетів [[11 лютого]] [[1956]]-го року.
 
Розробки [[літак]]ів [[Ан-10|Ан-10 «Україна»]] і [[Ан-12]] ДКБ почало [[1955]]-го року. [[7 березня]] [[1957]]-го року почались льотні випробування пасажирського [[Ан-10]], а [[16 грудня]] того ж року на Іркутському авіаційному заводі перший політ здійснив транспортний [[Ан-12]]. [[1962]]-го року творцям [[Ан-12]] присудили [[Ленінська премія|Ленінську премію]], а [[Антонов Олег Костянтинович|Олегу Костянтиновичу]] присвоїли звання Генерального конструктора. Одночасно зі створенням [[літак]]ів [[Ан-8]], [[Ан-10]] і [[Ан-12]] ДКБ створювало серію суцільнометалевих [[планер]]ів А-11, А-13, А-15 і мотопланер А-13М. [[1956]]-го року за завданням [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Уряду СРСР]] колектив почав створення [[літак]]а [[Ан-14]], згодом любовно названого «Пчьолка» ({{lang-ru|Пчёлка}}, Бджілка). Перший політ [[Ан-14]] відбувся [[14 березня]] [[1958]]-го року. Серійно [[літак]] будувався на Арсеніївському авіаційному заводі.
Рядок 44:
[[1959]]-го року почалось будівництво у селищі [[Гостомель]] під [[Київ|Києвом]] бази для літних випробувань і доведення [[літак]]ів. За 30 років тут був створений комплекс, за оснащенням й можливостями порівнянний із провідними льотними центрами європейських держав.
 
У період [[1957]]–[[1959]]-го років створений пасажирський [[літак]] [[Ан-24]], що вперше злетів [[20 жовтня]] [[1959]]-го року. У наступні десятиліття на цьому [[літак]]у виконувалося до 30&nbsp;% пасажирських перевезень у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]]. Ця винятково успішна машина стала базою для створення таких [[літак]]ів, як транспортний [[Ан-26]], аерографічний [[Ан-30]], призначений для високогірних [[аеродром]]ів [[Ан-32]] й інших. Наприкінці [[1960]]-го року ДКБ почало розробку [[літак]]а [[Ан-22|Ан-22 «Антей»]]&nbsp;— першого у світі [[Широкофюзеляжний літак|широкофюзеляжного літака]]. [[Ан-22]] за своїми розмірами перевершував усе, що робилося до того часу в [[Авіація|авіації]] й вимагав здійснення значного обсягу експериментальних робіт і вирішення кількох конструкторських і технологічних проблем. Перший політ [[Ан-22 «Антей»|«Антея»]] відбувся [[27 лютого]] [[1965]]-го року. Його серійне виробництво здійснювалось на Ташкентському авіаційному заводі.
 
Розвиваючи ідеї, закладені при створенні [[Ан-14]], на початку 1970-х років колектив підприємства спроектував і побудував багатоцільовий [[літак]] [[Ан-28]], що вміщав 17 пасажирів. Його перший політ відбувся [[29 січня]] [[1973]]-го року. [[Літак]] серійно вироблявся у місті [[МєлєцМелець]] ([[Польща]]). В 1970-х роках колектив ДКБ О.&nbsp;К.&nbsp;Антонова перемкнувся на створення транспортних [[літак]]ів із двоконтурними турбореактивними [[двигун]]ами розробки [[ДПКонструкторське ЗМКБбюро «Прогрес» ім. О. Г. Івченка(Запоріжжя)|ДКБ Івченко]] під керівництвом конструктора В.&nbsp;А.&nbsp;Лотарева. Першим [[літак]]ом, оснащеним ТРДД, став транспортний [[Ан-72]], що вперше злетів [[31 серпня]] [[1977]]-го року. На його базі був розроблений [[літак]] [[Ан-74]] для експлуатації в умовах [[Крайня Північ Росії|Крайньої Півночі]], що вперше злетів [[29 вересня]] [[1983]]-го року. Серійне виробництво [[Ан-72]] і [[Ан-74]] було розгорнуто на [[Харківське державне авіаційне виробниче підприємство|Харківському авіаційному заводі]] (ХАЗ). [[Ан-74]] став основою сімейства [[літак]]ів різного призначення, зокрема конвертованих, адміністративних, санітарних і пасажирських.
 
[[1976]]-го року спеціально для умов високогір'я й жаркого клімату був створений транспортний [[літак]] [[Ан-32]] як нова модифікація серійного [[Ан-26]]. Ці машини стали особливо популярними в [[Індія|Індії]], країнах [[Латинська Америка|Латинської Америки]] й [[Африка|Африки]]. Створення важкого далекого транспортного [[літак]]а [[Ан-124|Ан-124 «Руслан»]] колектив розпочав [[1971]]-го року, а [[1982]]-го року ця машина вперше злетіла. У будівництві дослідних зразків брали участь [[Київський авіаційнийСерійний завод «АвіантАнтонов»|Київський]], Ташкентський, Ульянівський авіаційні заводи. Для комерційних вантажних перевезень на базі [[літак]]а [[Ан-124 «Руслан»|Ан-124]] був створений і сертифікований цивільний варіант [[Ан-124-100]].
 
[[File:Цехи завода имени Антонова.jpg|thumb|Цехи, споруджені в 1980-х роках]]
Рядок 54:
[[4 квітня]] [[1984]]-го року помер [[Антонов Олег Костянтинович|Олег Костянтинович Антонов]]. [[19 листопада]] підприємству було присвоєне ім'я О.&nbsp;К.&nbsp;Антонова.
 
[[15 травня]] [[1984]]-го року Генеральним конструктором призначили [[Балабуєв Петро Васильович Балабуєв|Петра Васильовича Балабуєва]]. Підприємство почало створення універсального надважкого транспортного [[літак]]а [[Антонов Ан-225|Ан-225 «Мрія»]], призначеного для транспортування великогабаритних виробів у зібраному вигляді загальною масою до 250 тонн, зокрема й орбітальний корабель ракетно-космічної системи [[Буран (орбітальний корабель)|«Енергія-Буран»]]. [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]] був спроектований і побудований за 3 роки. У грудні [[1988]]-го року він зробив перший політ. У травні [[1989]]-го року виконані польоти з «[[Буран (орбітальний корабель)|Бураном]]» на [[Байконур]]і, у червні [[літак]] з «Бураном» взяв участь в [[Ле Бурже (Міжнародний авіасалон)|авіаційному салоні в Ле Бурже]]. Нині [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]] виконує комерційні перевезення в складі авіатранспортного підрозділу ДП «Антонов».
 
Авіатранспортний підрозділ був створений [[1989]]-го року, коли підприємство одержало дозвіл Уряду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] на виконання комерційних міжнародних перевезень на [[літак]]ах [[Ан-124 «Руслан»|Ан-124]]. Нині транспортний підрозділ, відомий як авіакомпанія «[[Авіалінії Антонова]]», одержав статус національного вантажного перевізника України. [[Екіпаж]]і й [[літак]]и авіакомпанії виконують польоти на всі континенти планети.
 
Після створення [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]] колектив почав розробку середнього транспортного [[літак]]а короткого зльоту й посадки [[Ан-70]]. Його транспортні можливості дозволяють доставляти на короткі непідготовлені ґрунтові посадкові майданчики майже усю армійську техніку й озброєння, а також великогабаритну цивільну техніку й транспортні засоби загальною масою до 47 тонн. Спеціально для цього [[літак]]а в [[ДПКонструкторське ЗМКБбюро «Прогрес» ім. О. Г. Івченка(Запоріжжя)|ЗМКБ «Прогрес»]] уперше у світі створений гвинтовентиляторний [[двигун]] [[Д-27]] і в АТ «Аеросила»&nbsp;— співвісний гвинтовентилятор СВ-27, що забезпечують зниження витрат палива в порівнянні із сучасними турбореактивними [[двигун]]ами на 30&nbsp;%. [[Ан-70]] втілює в собі найкращі риси транспортних [[літак]]ів, створених колективом за 50 років діяльності. Перший політ [[літак]]а відбувся [[16 грудня]] [[1994]]-го року.
 
В 1990-ті роки був створений легкий багатоцільовий [[літак]] [[Ан-38]], призначений для перевезення 27 пасажирів, пошти й вантажів загальною масою до 2500&nbsp;кг на місцевих повітряних лініях. На [[літак]]у встановлені [[двигун]]и ТРЕ 331-14GR-801E виробництва компанії Allied-Signal ([[Сполучені Штати Америки|США]]) і повітряні гвинти Hartzell ([[Сполучені Штати Америки|США]]). [[23 червня]] [[1994]]-го року на Новосибірському авіаційному виробничому об'єднанні ім. В.&nbsp;П.&nbsp;Чкалова відбувся перший політ цього [[літак]]а. Там же розгорнуте серійне виробництво Ан-38-100 і Ан-38-200 (варіант із російськими двигунами [[ТВД-20]]).
[[Файл:Корпус заводу "Антонов" у Києві.jpg|альт=Корпус заводу "Антонов" у Києві на проспекті Перемоги|міні|Корпус заводу "Антонов" у Києві на проспекті Перемоги]]
Пасажирський турбогвинтовий [[літак]] [[Ан-140]] розроблений для заміни на повітряних трасах ветерана [[Ан-24]]. Маючи близьку до [[Ан-24]] пасажировмісність&nbsp;— 52 чоловік, [[Ан-140]] значно перевершує його як за комфортом, так і за льотними характеристиками: за дальністю&nbsp;— на 75&nbsp;%, за швидкістю&nbsp;— на 20&nbsp;% і майже удвічі за паливною ефективністю. До того ж, в [[Ан-140]], у порівнянні з [[Ан-24]], потрібна довжина злітно-посадкової смуги коротша на 30&nbsp;%. Перший політ [[літак]]а відбувся [[17 вересня]] [[1997]]-го року. Серійне виробництво [[Ан-140]] розгорнуте на [[Харківське державне авіаційне виробниче підприємство|ХДАВП]], у [[Самара (місто)|Самарі]] на підприємстві «Авіакор&nbsp;— авіаційний завод» і на заводі HESA (м. [[ІсфаханІсфаган]], [[Іран]]), де перший серійний [[літак]] злетів [[7 лютого]] [[2001]] року. Регулярні пасажирські перевезення на [[Ан-140]] почалися в березні [[2002]]-го року.
 
У 2000-х роках підприємство почало створення нового регіонального пасажирського [[літак]]а [[Ан-148]], який вперше піднявся в небо [[17 грудня]] [[2004]]-го року.
Рядок 68:
[[2010]]-го року вперше піднявся в небо [[Ан-158]]&nbsp;— подовжена версія [[Ан-148]], з покращеними технічними та експлуатаційними характеристиками та підвищеною економічністю.
[[Файл:Корпус заводу "Антонов" у Києві на вул. Туполєва.jpg|альт=Корпус заводу "Антонов" у Києві на вул. Туполєва|міні|Корпус заводу "Антонов" у Києві на вул. Туполєва]]
Здійсновалась робота над іншими проектами такими як [[Ан-148-300|Ан-168]] та [[Ан-178]].
 
На 51-му [[Ле Бурже (Міжнародний авіасалон)|Міжнародному авіасалоні в Ле-Бурже]] — 2015 було анонсовано [[Ан-188]]. За своєю суттю є модифікацією [[Ан-70]] з чотирма [[Турбореактивний двигун|турбореактивними двигунами]] виробництва [[Мотор Січ|АТ «Мотор Січ»]] — [[Двигун Д-436-148#Модифікації|Д-436-148ФМ]] або новітніми [[АІ-28]] замість турбовентиляторних [[Д-27]]. Можливе обладнання авіонікою та двигунами інших виробників.
 
В січні 2016 року секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про початок виробництва ударних [[Безпілотний літальний апарат|безпілотних апаратів]] на потужностях ДП «Антонов»<ref>{{cite web | url = http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/1951570-ukraina-pocinae-virobnictvo-udarnih-bezpilotnikiv-turcinov.html | title = Україна починає виробництво ударних безпілотників - Турчинов | publisher = Укрінформ | date = 26 січня 2016 }}</ref>.
Рядок 82:
== Інші транспортні розробки ==
Останніми роками АНТК «Антонов» розробляє не тільки повітряний, але і наземний транспорт:
* [[тролейбус]] [[Київ-12.03|Київ-12]]
* [[трамвай]] [[ЛТ-10]]А
* [[Легкий метрополітен|легкий автоматизований метрополітен]] [[РАДАН]]
Рядок 93:
 
'''Склад ДАК «Антонов»:'''
* [[Київський авіаційнийСерійний завод «АвіантАнтонов»|Серійний завод «Антонов» (Колишній «АВІАНТ»)]]
* Державне підприємство «Антонов»
* Державне підприємство «[[Завод 410 цивільної авіації]]»
Рядок 144:
|-
| {{SortKey|012|[[Ан-12]]}}
|align="center" | [[Файл:AnEW-12Ukr435TI AN12(BP) Grodno VKO (2) (33259744292) (2).jpg|37пкс|]]
| Транспортний [[літак]]
|align="center" | [[1955]]
Рядок 155:
| [[14 березня]] [[1958]]
|-
| {{SortKey|022|[[Ан-22]] «Антей»]]}}
|align="center" | [[Файл:Antonov An-22 3.jpg|37пкс|]]
| Транспортний [[літак]]
Рядок 227:
| [[29 вересня]] [[1983]]
|-
| {{SortKey|124|[[Ан-124]] «Руслан»]]}}
|align="center" | [[Файл:Antonov An-124-100 Ruslan, Antonov Design Bureau AN1846493.jpg|37пкс|]]
| Найбільший серійний вантажний [[літак]] у світі
Рядок 299:
| Програма заморожена
|-
| {{SortKey|225|[[Ан-225]] «Мрія»]]}}
|align="center" | [[Файл:Antonov-An-225 front part.jpg|37пкс|]]
| Найбільший, найважчий і найбільш вантажопідйомний [[літак]] у світі з будь-коли побудованих
Рядок 333:
 
* [[Список сучасних оборонно-промислових підприємств]]
* [[Серійний завод «Антонов»]]
* [[Київський авіаційний завод «Авіант»|Державне підприємство "Київський авіаційний завод «АВІАНТ»]]
* [[Харківське державне авіаційне виробниче підприємство]]