Богомоли: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 160:
=== Богомоли в мистецтві ===
* Американський поет {{нп|Луїс Зуковскі|||Louis Zukofsky}} написав у 1930-ті роки вірші «Богомол» та «Богомол. Інтерпретація», в яких критики бачать ознаки [[імажизм]]у, [[марксизм]]у та [[Формалізм (мистецтво)|формалізму]].<ref name="Golston2006">{{cite journal|last1=Golston|first1=Michael|title=Petalbent Devils: Louis Zukofsky, Lorine Niedecker, and the Surrealist Praying Mantis|journal=Modernism/modernity|volume=13|issue=2|year=2006|pages=325–347|issn=1080-6601|doi=10.1353/mod.2006.0042}}{{ref-en}}</ref>
* Есе «Богомол» французького письменника та філософа [[Роже Кайюа]], яке вийшло в журналі «{{нп|Мінотавр (журнал)|Мінотавр||Minotaure}}» 1934 року, вплинуло на творчість багатьох [[сюрреалізм|сюрреалістів]]. [[Сальвадор Далі]] вважав жінку на картині «[[Анжелюс]]» пензля [[Жан-Франсуа Мілле|Жана-Франсуа Мілле]] уособленням богомола й наслідував цю картину на власному полотні «Атавізми сутінок». [[Андре Бретон]] та [[Поль Елюар]] тримали богомолів удома та спостерігали за їхньою поведінкою, особливо за паруванням, надаючи самиці богомола символічного значення жінки-[[кастрація|кастраторки]]. Сальвадор Далі ніколи не малював богомолів (хоча й брав участь у спостереженні за ними в Елюара), але натомість на його полотнах є чимало коників, яких критики асоціюють з богомолами, символами небезпечної жінки та страху кастрації<ref name="PAN2019">{{cite journal|last1=PAN|first1=Le-Yan|title=The Praying Mantis in Man’s Club|journal=DEStech Transactions on Social Science, Education and Human Science|issue=icesd|year=2019|issn=2475-0042|doi=10.12783/dtssehs/icesd2019/28213}}{{ref-en}}</ref>. Ідею поєднання кохання й смерті розвивав філософ [[Жорж Батай]], який суттєво вплинув на роботи художника [[Андре Массон]]а. Массон переїхав до Іспанії, де
[[Файл:Deadlymantis.JPG|міні|праворуч|150пкс|Афіша фільму «Смертельний богомол» (1957, США)]]
* У романі [[Джеральд Даррелл|Джеральда Даррелла]] 1955 року «[[Моя родина та інші звірі]]» зображується бій між улюбленцями хлопчика: самицею богомола Сесілією та геконом Джеронімо.
|