Молдовський антикомуністичний рух опору: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, вікіфікація
вікіфікація, доповнення
Рядок 2:
 
== Історія ==
Після [[Молдова у Другій світовій війні|вигнання нацистів улітку 1944 року]] радянська влада розпочала у поновленій [[Молдавська РСР|Молдавській РСР]] посилену [[радянізація|радянізацію]] і [[колективізація|колективізацію]]. Така державна політика, а також розрив традиційних зв'язків із сусідньою Румунією, масовий голод 1946—1947 рр. та політичні репресії і проведена [[чекіст]]ами масова [[Операція «Юг»|масова депортація]] майже 13 тис. «неблагонадійних» сімей]] спричинили невдоволення місцевих мешканців, особливо селян-одноосібників. У межах Молдови виникло декілька осередків антирадянського опору.
 
Першим із них стала Національна організація Бессарабії — Лучники Штефана. Її створили 1946 року молоді викладачі та учні з міста [[Сороки (місто)|Сороки]]. Протягом кількох місяців «Лучники Штефана» вели підпільну антирадянську агітацію, розробляли власну програму та прилучали до організаційної роботи нових членів. Одначе про плани цього підпілля довідалося [[МДБ]]. Тому вже у березні 1947 року після арешту ватажків підпілля чекісти дізналися прізвища інших членів організації. До 1949 року всі вони були заарештовані та засуджені до тривалих строків у таборах.
Рядок 9:
 
У 1945–1950 роках на території [[Оргеєвський повіт|Оргеєвського]] та Бельцького повітів діяла підпільна селянська організація Філімона Бодіу. Її члени вели активну антирадянську агітацію, здійснювали напади на радянських функціонерів, колгоспних активістів і міліціонерів. Унаслідок проведених чекістами операцій на початку 1950-х років опір повстанців у Молдові було зламано.
 
== Див. також ==
* [[Східноєвропейські антикомуністичні повстання]] ‎
 
== Джерела ==