'''«Істо́рія від заснува́ння мі́ста»''' ({{lang-la|«Ab urbe condita»}}) — історична праця [[Тит Лівій|Тита Лівія]]. Одна з найвідоміших та фундаментальних працьробіт з [[історія Рима|історії Рима]]. Написана латиною в [[14]] році н.е. Укладалася 40 років. Складається з 142 книг. Охоплює період від заснування [[Стародавній Рим|Риму]] (753 до н.е.) і до правління [[Октавіан Август|Октавіана Августа]] (9 н.е.). Події викладено у хронологічному порядку, за декадами. Головний герой твору — [[римський народ]] ({{lang-la|populus Romanus}}), хоча політичну боротьбу [[Патрицій|патриціїв]] з [[Плебей|плебеями]] описано з аристократичної точки зору. Редагувалася на основі великого масиву джерел: [[Квінт Елій Туберон (юрист)|Квінта Елія Туберона]], [[Гай Ліциній Макр|Гая Ліцинія Макра]], [[Квінт Фабій Піктор|Фабія Піктора]], [[Кальпурній Пізон|Кальпурнія Пізона]], [[Квінт Клавдій Квадригарій|Клавдія Квадригарія]], [[Полібій|Полібія]] тощо. Праця збереглася лише частково. До нас дійшли повністю лише 35 книг. Фрагменти книги XCI описують війну з [[Серторій|Серторієм]], а фрагменти книги CXX містять опис смерті [[Цицерон]]а. Найзначнішими із переказів, що збереглися, є так звані «[[Періохи]]».
