Зачарована гора: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
Рядок 3:
|Назва мовою оригіналу = {{lang-de|Der Zauberberg}}
|Зображення = Zauberberg Uk1.JPG
|Розмір = 200 пкс
|Опис до зображення = Обкладинка українського видання роману
|Автор =
|Жанр =
|Мова оригіналу = [[німецька]]
|Публікація = [[1924 у літературі|1924]]
|Переклад = [[Осадчук Роман Петрович|Роман Осадчук]]
}}
'''''Зачарована гора''''' ({{lang-de|Der Zauberberg}}) — [[філософський роман]] [[Німеччина|німецького]] письменника [[Томас Манн|Томаса Манна]], опублікований видавництвом С. Фішер у [[1924 у літературі|1924]] році.
 
== Короткий опис ==
[[Файл:Zauberberg Uk2.JPG|thumb|150px|]]
Роман присвячений становленню особистості простакуватого Ганса Касторпа, який навідує двоюрідного брата в санаторії [[Давос]]а й потрапляє під чари мікрокосмосу тих, хто "«живе нагорі"». Серед неповторної атмосфери декадансу й зачаєної смерті Ганс Касторп знайомиться з яскравими персонажами: паном Сеттембріні, адвокатом поступу й просвітництва, містичним єзуїтом Нафтою, екзотичним гедоністом Пепперкорном та магнетичною панею Шоша, втіленням любовного потягу. Тритижневі гостини Ганса затягуються на довгі роки, й зачароване поле Гори розриває лише несподіваний удар грому, провісник війни.
 
«Зачарована гора»  — ключовий філософський роман [[Німецька література|німецької літератури]] ХХ сторіччя.
 
{{цитата|Це роман про час (''Zeitroman'') у подвійному сенсі: в історичному, адже він намагається відтворити внутрішній світ повоєнної епохи в Європі, але також і тому, що сам час є предметом цього роману. Адже час виступає не лише досвідом романного героя, тут ідеться про час зсередини, про сам час. Сама книжка є тим, про що вона розповідає; адже коли вона до безкінечності описує герметичну зачарованість молодого героя роману, сама вона прагне за допомогою мистецьких прийомів усунути час, намагаючись надати всьому музично-ідейному світові роману можливої повноти в кожній миті оповіді й створити таким чином магічний момент, «nunc stans».}}
 
:: [[Томас Манн]] (з «Вступу до «Зачарованої„Зачарованої гори»гори“ для студентів Принстонського університету"», [[1939]]  р.)
 
== Історія написання ==
[[Файл:Luftbild Davos.jpg|upright=1.25|thumb|Гірська місцевість біля [[Давос]]у, місце дії роману]]
 
Приводом до написання роману були відвідини Томасом Манном дружини Каті Манн, що на той час перебувала в санаторії Давосу ({{lang-de|Waldsanatorium, Davos Platz, Dr. F. Jessen}}). За час свого тритижневого перебування в санаторії Томас Манн особисто познайомився зі щоденним життям "«там, нагорі"», про яке вже досить докладно знав з численних листів дружини. Спершу він мав намір написати сатиричну новелу, яка виглядала би як протилежність до новели «[[Смерть у Венеції]]» (1912).
 
Роботу над «Зачарованою горою» Томас Манн почав у 1913 році, перервавши навіть написання іншого роману «Сповідь афериста Фелікса Круля». Та Перша світова війна змусила його зупинити роботу. За роман він знову взявся лише в 1920 році. Попередньо запланована новела розрослася до двотомного роману, чи як жартома казав сам Томас Манн дещо "«розтягнутого short story"». У 1924 році роман вийшов друком у видавництві С. Фішер.
 
Деякі мотиви «Зачарованої гори» можна віднайти у ранньому оповідання Томаса Манна '''«Трістан»''', в якому Антон Кльотерйан везе свою хвору на сухоти жінку в гірський санаторій. Там він знайомиться з письменником Детлевом Шпінелем, який спонукає Габрієлу виконати на піаніно уривок з опери [[Ріхард Вагнер|Вагнера]] «[[Трістан та Ізольда]]», хоча лікарі приписали пацієнтці уникати будь-яких хвилювань.
Рядок 36 ⟶ 35:
 
«Зачарова гора» — один з перших художніх творів, де заторкується тема [[психоаналіз]]у. Як і Фрейд, Томас Манн намагався розібратися в причинах того, чому інтелігенція початку XX століття виявилася настільки заворожена недугою, розпадом, смертю. Роман був написаний приблизно в той час, коли Фрейд відкрив в людині непереборний «потяг до смерті». Будні мешканців санаторію в «Зачарованій горі» описані Манном не без іронії, що контрастує з високою трагедією новели «Смерть у Венеції», присвяченій тій же самій темі пасивності декадансу, «перемоги сил хаосу над силами порядку».
 
В романі вбачали літературний прояв діалогу, який автор вів зі своїм братом [[Генріх Манн|Генріхом Манном]], філософія якого була схожою на гуманістичний позитивізм Сеттембріні, водночас інші автори тлумачили Сеттембріні та Нафту як дві душі автора. На думку історика [[Енцо Траверсо]], Томас Манн у романі зробив літературне передбачення дихотомії європейських інтелектуалів міжвоєнного періоду: «з одного боку, інтелектуал-демократ із цінностями раціоналізму й антифашизму [Сеттембріні], з іншого&nbsp;— нігіліст-романтик, який марить апокаліпсисом і повстає проти модерності [Нафта]». Водночас сам Манн у ті роки перейшов з одного полюса цієї дихотомії на інший, адже «наприкінці Першої світової війни опублікував маніфест „[[консервативна революція|консервативної революції]]“ „Роздуми аполітичного“, але потім утілив демократичну свідомість своєї країни, коли у вигнанні в Сполучених Штатах кинув „Заклик до німців“, викриваючи злочини націонал-соціалізму»<ref>''Енцо Траверсо.'' [https://commons.com.ua/uk/intelektuali-j-antifashizm/ Інтелектуали й антифашизм. За критичну історизацію] // [[Спільне (журнал)|Спільне]]. — 9 травня 2015.</ref>.
 
== Оформлення першодруку роману ==
Рядок 53 ⟶ 54:
 
== Література ==
* Томас Манн, Вступ до "«Зачарованої гори"» (для студентів [[Принстонський університет|Принстонського університету]])(1939 &nbsp;р.) &nbsp;— опубліковано в українському виданні видавництва «[[Юніверс (видавництво)|Юніверс]]».
* Helen Walker Puner. ''Sigmund Freud: His Life and Mind''. 2nd ed. Transaction Publishers, 1992. Page 251.
* Ellis Shookman. ''Thomas Mann’sMann's Death in Venice: A Novella and Its Critics''. <nowiki>ISBN 9781571130563</nowiki>. Page 77.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://www.literaturlexikon-online.de/02_TM-Figurenlexikon/index.html Thomas-Mann-Figurenlexikon von Eva D. Becker &nbsp;— Словник персонажів Томаса Манна] Інша версія: [http://www.literaturlexikon-online.de Literaturlexikon online]
* [https://web.archive.org/web/20070928010644/http://www.pm-magazin.de/media/1/1108/1238/1350/5018.pdf Zu den realen Vorbildern der Figuren &nbsp;— Прототипи роману] (PDF-Datei; 40 kB)
{{бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Книги|Література|Фантастика|Фентезі|Німеччина}}