Перемишль: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 25759241 користувача E-960 (обговорення) Мітка: Скасування |
E-960 (обговорення | внесок) Скасування редагування № 25759246 користувача Lendzianin (обговорення) Мітка: Скасування |
||
Рядок 36:
|lon_sec =
|поділ міста = <!-- не обов'язковий -->
|міста-побратими = {{UK}}, [[Південний Кестевен]] <br />{{UKR}}, [[Львів]] <br />{{UKR}}, [[Трускавець]] <br />{{UKR}}, [[Кам'янець-Подільський]] <br />{{GER}}, [[Падерборн]] {{SVK}}, [[Гуменне (місто)|Гуменне]]<br /> {{HUN}}[[Егер]]<br /> {{UKR}}, [[Мостиська]]<br />
|день міста = <!-- не обов'язковий -->
|адреса = Rynek 1<br />
Рядок 73:
== Історія ==
[[File:ПланПеремДит.jpg|міні|ліворуч| Замок Казимира. латино-католицька каплиця і палатинський комплекс, побудований польським королем [[Болеслав II Сміливий|Болеслав II Сміліт]] в XI столітті, і православний церква, побудований [[Володар Ростиславич|Володаром Ростиславичем]] в XII столітті.]]
{{вичитати|розділ}}
=== Давньоруський період ===
[[File:Lev Danylovich of Halych.PNG
У VIII столітті Премисль був місцем фортеці [[Лендзяни|Лендизан]] ([[Білі хорвати]]). Цей регіон пізніше став частиною [[Велика Моравія|Великої Моравії]] у IX столітті. Назва міста, ймовірно, походить від періоду моравського правління. Після розпаду Великої Моравії регіон опинився під контролем [[Поляни (західні)|Поляні]]. Перша згадка про Перемишль знаходиться в Київській хроніці [[Повість временних літ]] у 981 році, коли [[Володимир Святославич|Володимир I]] завоював місто на шляху до Польщі.<ref>http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat04.htm</ref><ref>Королюк В. Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Краткие сообщения ин-та славяноведения. — № 9. — 1952. — С. 48-49.</ref> У 1018 році Перемишль повернувся до Польщі, а в 1031 році місто знову було завойовано Київською. За часів правління [[Болеслав I Хоробрий|Болеслава I Хробри]] був побудований палациновий комплекс і римська католицька каплиця.<ref>Przemysław Wiszewski. Domus Bolezlai: Values and Social Identity in Dynastic Traditions of Medieval Poland (c. 966-1138). BRILL. 2010. p. 445.</ref> У 1069 році [[Болеслав II Сміливий]] завоїв міно і зробив йо резиденції на кілька років. У 1085 році місто стає частиною [[Перемиське князівство]].
Перша згадка про Перемишль міститься у київському літописному зведенні [[Повість временних літ]] під [[981]] роком<ref>http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat04.htm</ref>, коли воно було остаточно приєднане [[Володимир Святославич|Володимиром Великим]] до [[Київська Русь|Київської Русі]] та, згодом, стало центром [[Перемиське князівство|удільного князівства]] [[Рюрик Ростиславич (князь перемиський)|Рюрика]] та [[Володар Ростиславич|Володаря Ростиславовичів]], яке згодом отримало назву [[Галицьке князівство|Галицького]].▼
▲
=== Період польського завоювання і Річ Посполита ===
[[Файл:Premislia celebris Rvssiae civitas.jpg|міні|ліворуч|
[[Файл:ProwincjaMalopolska.png|міні|ліворуч|Перемишль знаходився в [[Малопольська провінція|Малопольській провінції. 1619 pik]]]]
У [[1340]] році був зруйнований польським королем [[Казимир III Великий|Казимиром III]], однак, ще декілька років управлявся боярською радою на чолі із перемиським воєводою [[Дмитро Дедько|Дмитром Дедьком]]. В епоху [[Війна за галицько-волинську спадщину|воєн за галицько-волинську спадщину]] місто було визначним центром руської опозиції, яку вдалось зламати лише коштом різанини перемиських бояр, організованої краківськими феодалами.<ref>''Грушевський. М.'' (1904) Історія України-Руси. Том IV. Примітка 3 Дмитро Дедько</ref> По закінченні сорокарічної боротьби за Галичину місто опинилось під владою королеви Польщі [[Ядвіґа Анжуйська|Ядвіґи Анжуйської]]. В [[1389]] році чоловік Ядвіґи [[Владислав II Ягайло]] надав місту [[магдебурзьке право]].
[[Файл:Stanislaw poniatowski bacciarelli.jpg|міні|Польський король [[Станіслав-Август Понятовський]] був [[Староста|старостою]] в Перемишлі, 1756–1764.]]
У пізньому Середньовіччі Перемишль, втративши свої столичні функції, розвивався як невеликий ремісницький осередок. Тут налічувалось до 18 цехів: шевців (уперше згадано в актах [[1386]] року), різників ([[1400]]), ковалів та слюсарів ([[1471]]), седлярів ([[1482]]), кушнірів ([[1509]]), столярів ([[1537]]), пекарів ([[1558]]), кравців ([[1561]]), броварників ([[1561]]), цирюльників ([[1574]]), ткачів ([[1578]]), капелюшників ([[1580]]), крамарів ([[1591]]), золотників та малярів ([[1625]]), гончарів ([[1634]]), музикантів ([[1754]]), мулярів та теслярів ([[1798]]). Кожен цех мав свою вежу на міських мурах. Населення міста було польським, єврейським, німецьким, русинським, чеським і вірменським.
[[Файл:Церкви Перемишля.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Карта православних та греко-католицьких церков, які в різний час існували у місті]]▼
[[Файл:Plan Przemyśla II połowa XVII wieku.jpg|міні
У середині 18 століття євреї становили 55,6% (1692) населення, римсько-католицькі поляки - 39,5% (1202), а греко-католицькі русини - 4,8% (147).<ref>J. Motylkiewicz. "Ethnic Communities in the Towns of the Polish-Ukrainian Borderland in the Sixteenth, Seventeenth, and Eighteenth Centuries". C. M. Hann, P. R. Magocsi ed. ''Galicia: A Multicultured Land''. University of Toronto Press. 2005. p. 37.</ref>
=== В імперії Габсбургів ===
Рядок 100:
Український діяч, адвокат [[Кормош Теофіл|Теофіл Кормош]] 1892 року відкрив власну адвокатську канцелярію в Перемишлі, відтоді він був громадським провідником краю. 1901 року за ініціятиви Теофіла Кормоша було розпочато будівництво приміщення «Народного Дому» в Перемишлі.
Перепис 1910 р. Показав, що в місті проживало 54 078 мешканців. Найбільш численними були римо-католики - 25 306 (46,8%), далі - євреї 16,062 (29,7%) і греко-католики 12,018 (22,2%).<ref>Juraj Buzalka. ''Nation and Religion: The Politics of Commemorations in South-East Poland''. LIT Verlag Münster. 2008. p. 34</ref>
=== Місто в період [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] ===
[[Файл:Peremyshl.JPG|міні|ліворуч
31 жовтня 1918 р. сотня поляків на чолі з генералом [[Станіслав Пухальський|Станіславом Пухальським]] намагалася взяти владу в місті, що їм не вдалось. На допомогу перемишлянам-українцям прийшов 9-й український піхотний полк (200 стрільців, командир — надпоручник М. Федюшко із [[Журавиця|Журавиці]]). Попри дрібний дощ, на [[площа Ринок (Перемишль)|площі Ринок]] зібрались 8000 селян-українців з навколишніх сіл. У четвер вранці в Народному Домі міста відбулось віче, на якому було обрано Перемиську Народну Раду (Українську Національну Раду Перемишля), до складу якої увійшли 13 представників інтелігенції, робітників, селянства повіту, головою обрали громадського діяча, посла [[Кормош Теофіл|Теофіла Кормоша]]<ref>''[[Чорновол Ігор Павлович|Чорновол І]].'' 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 141. — (Львівська сотня).</ref>. При повітовій раді створили військову, фінансову, харчову, санітарну та інші комісії; друкований орган — часопис «Воля» (за фінансової підтримки професора Олександра Яреми вийшли 3 номери вечірньої газети за 5, 7, 10 листопада).<ref>[[Литвин Микола Романович|Литвин М]]., [[Науменко Кім Єлисейович|Науменко К]].'' Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 39—40. — ISBN 5-7707-7867-9.''</ref>
Рядок 112 ⟶ 114:
=== Міжвоєнна Польща ===
[[File:Pomnik Orląt 1938.jpg|thumb|upright|Пам'ятник Перемишльським орлам, що шанують польських захисників міста. 1938 рік]]
Від 1921 до 1939 року Перемишль належав до Польської Держави через передачу земель окупованої більшовиками УНР після об'єднання — злуки з ЗУНР в варіанті контрибуції за поразку в поході Червоної армії більшовиків на Варшаву в Російсько-польській війні. Згідно з Брестським миром більшовики віддали Польщі землі Західної Білорусі та землі Західної України. Незважаючи на тиск польської адміністрації, в Перемишлі активно утворювалися і розвивалися українські суспільні і культурні об'єднання і організації, як-от: [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка]] з філіями у цілому повіті, Повітовий Союз Кооператив, [[Товариство «Сокіл» (Україна)|товариство «Сокіл»]]. У гімназії відновили свою діяльність спортивне товариство «Сянова Чайка» і Український Пластовий Улад під керівництвом професорів Євгена Любовича і Теодора Поліхи. 1925—1928 роки в Перемишлі були значним ростом [[Союз руських молочарських спілок|«Маслосоюзу»]] і економічної санації [[Центросоюз|Повітового Союзу Кооперативів]].▼
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
'''Населення Перемишля
{| cellpadding=2 style="background:transparent;"
|-
Рядок 137 ⟶ 143:
<center><small>1931 Перепис у Польщі</small></center>
</div>
▲Від 1921 до 1939 року Перемишль належав до Польської Держави через передачу земель окупованої більшовиками УНР після об'єднання — злуки з ЗУНР в варіанті контрибуції за поразку в поході Червоної армії більшовиків на Варшаву в Російсько-польській війні. Згідно з Брестським миром більшовики віддали Польщі землі Західної Білорусі та землі Західної України. Незважаючи на тиск польської адміністрації, в Перемишлі активно утворювалися і розвивалися українські суспільні і культурні об'єднання і організації, як-от: [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка]] з філіями у цілому повіті, Повітовий Союз Кооператив, [[Товариство «Сокіл» (Україна)|товариство «Сокіл»]]. У гімназії відновили свою діяльність спортивне товариство «Сянова Чайка» і Український Пластовий Улад під керівництвом професорів Євгена Любовича і Теодора Поліхи. 1925—1928 роки в Перемишлі були значним ростом [[Союз руських молочарських спілок|«Маслосоюзу»]] і економічної санації [[Центросоюз|Повітового Союзу Кооперативів]].
У 1920-х роках формувався національний рух у Перемишлі, на початку [[Українська військова організація|УВО]], а пізніше [[Організація українських націоналістів|ОУН]]. Активна й енергійна праця велася молодіжним товариством «Молода Громада» і музичним товариством «Боян».
У 1938 році здвигом усіх українських громадських і церковних організацій було відсвятковано 950 роковини хрещення України-Руси. У 1939 році в місті проживало 54 200 мешканців (7230 українців і ще 2000 польськомовних українців, 26470 поляків, 18400 євреїв і 100 німців та інших національностей)<ref>''Володимир Кубійович.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 55 — Вісбаден, 1983. — 205 с.</ref>.
=== У складі УРСР ===
Рядок 166 ⟶ 162:
=== Відновлена Польща ===
[[File:Pomordowanym przez OUN-UPA - Przemysl1.jpg|thumb|upright|Пам'ятник полякам, убитим УПА в 1943-1945 рр. - Перемишль]]
27 червня 2016 року дорогу процесії українців, які після Святої літургії у Кафедральному соборі УГКЦ св. Івана Хрестителя рушили урочистою ходою до Українського військового цвинтаря, що в селі [[Пикуличі]], перегородили кілька десятків голомозих молодиків (серед нападників були особи у футболках Всепольської молоді). Розпочалась шарпанина, під час якої 60-літньому учаснику ходи розірвали сорочку. Поліція відгородила учасників процесії від нападників.<ref>[http://www.topnews.in.ua/world/3861-the-ukrainian-delegation-in-przemysl-attacked-by-unidentified-youths-there-was-a-fight-photo.html На українську делегацію у Перемишлі напали невідомі молодики. Виникла сутичка (фото)]</ref>
Рядок 171 ⟶ 169:
== Українці в Перемишлі ==
▲[[Файл:Церкви Перемишля.jpg|міні
Перемишль найстаріше й одне з найважливіших міст [[Галичина|Галичини]], колись столиця українського князівства, а згодом важливий осередок українського культурного й церковного життя, його бастіон на пограниччі з Польщею. Головне місто [[Надсяння|Посяння]]. У [[1910]] році в місті проживали 54,7 тис. мешканців. З них 46,7 % римо-католиків, 22,5 % греко-католиків, 29,5 % юдеїв<ref>{{ЕУ}} — Париж; Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2007.</ref>.
Рядок 391:
Місто підтримує партнерські зв'язки з різними містами, зокрема, й українськими:
{{3 стовпці}}
* {{Прапор|UK|розмір=15px}} [[Південний Кестевен]]
* {{Прапор|Україна|розмір=15px}} [[Кам'янець-Подільський]]
* {{Прапор|Україна|розмір=15px}} [[Львів]]
|