Вікіпедія

Пласт (організація): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 192 902 редагування
Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
вікіфікація
Рядок 11:
}}
{{Otheruses|Пласт}}
'''«Пласт»''' — національна [[Скаутинг|скаутська]] організація [[Україна|України]]. Метою Пласту є сприяти всебічному [[патріот]]ичному вихованню і [[Самовиховання|самовихованню]] [[Українці|української]] молоді на засадах [[Християнство|християнської]] [[мораль|моралі]]. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, Пласт виховує свідомих, відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот, і провідників українського суспільства.
 
Пласт був створений у [[1911]] р., невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907  р., а вже [[12 квітня]] [[1912]] р., у Львові пластуни склали першу Пластову присягу, Серед засновників організації були [[Іван Чмола]], [[Тисовський Олександр|Олександр Тисовський]] та [[Петро Франко]]. В основі назви “Пласт”«Пласт» є відповідник англійського “Scout”«Scout» (розвідник), взятий за прикладом пластунів – — козаків-розвідників.
 
Пластуни відзначилися своєю активною участю у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками [[Український визвольний рух|визвольного руху]] та війн за незалежність [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Західно-Українська Народна Республіка|ЗУНР]] у ХХ ст. і продовжуть захищати кордони України на Сході в наш час. За час війни, в АТО загинуло п'ятеро з відомих пластунів - — Марко Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук, Андрій Білик.   На сьогодні Пласт діє у восьми країнах світу (серед них [[Пласт у США]], [[Пласт в Аргентині]], [[Пласт у Канаді]], Австралія, Велика Британія, Німеччина, Польща, Словаччина) та об'єднує пластунів України й української [[Діаспора|діаспори]]. На початок 2019 року Пласт в Україні об’єднуєоб'єднує 8500 членів різного віку і таким чином є найбільшою молодіжною організацією України. Сьогодні 118 осередків Пласту діють у всіх областях України. Пласт активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.
 
Протягом року пластуни проводять понад 100 виховних таборів різної спеціалізації, організовують заходи соціально-культурного та виховного спрямування, серед яких поширення Вифлеємського Вогню Миру, День Пластуна, Благодійний вечір Пласту та інші.
 
У 2018 році Пласт зібрав найбільшу суму (1  255  150 гривень) в історії [https://biggggidea.com/project/plast/ українського Спільнокошту “Велика«Велика Ідея”Ідея»] для розвитку Пласту на Півдні та Сході України.
 
<br />▼
 
▲<br />
== Історія ==
 
Рядок 28 ⟶ 29:
[[Файл:Petro_Franko.JPG|175px|right|thumb|Співзасновник Пласту [[Петро Франко]]]]
 
=== 1-й етап: Початок ([[1911]]–[[1920]]1911—1920&nbsp;рр.) ===
[[Файл:Тисовський_Олександр.jpg|ліворуч|thumb|Співзасновник Пласту [[Олександр Тисовський]]]]
У 1908&nbsp;р. засновник [[скаутинг|скаутського]] руху [[Бейден-Пауел]] видав книжку «Скаутинг для хлопців» ({{lang-en|Scouting for boys}}), яка була перекладена багатьма мовами світу. Зокрема українською мовою її переклав [[Олександр Тисовський]], один із засновників перших пластових (скаутських) гуртків при Академічній гімназії у Львові. Незалежно від Тисовського пластові гуртки почали також творити [[Іван Чмола]] та [[Петро Франко]]. Якщо останні акцентували принципи пластування на фізичному та військовому розвитку, то Олександр Тисовський займався теоретичним вихованням молоді. Він розробив систему пластових проб (завдань), які мали виконати пластуни, для того щоб отримувати нові звання та вдосконалювати себе. За кілька місяців діяльності, [[12 квітня]] [[1912]]&nbsp;р., першу пробу на ступінь «учасника» здали та прийняли Пластову присягу на вірність Богові та Україні близько 40 осіб, що вважається офіційною датою заснування «Пласту».
[[Файл:Zdvyhovyj pokhid.jpg|thumb|left|300px|Пластуни у здвиговому поході. 1914 рік.]]
 
[[1911]] рік для українських молодіжних організацій був характерний різким підйомом патріотизму та цікавості молоді до українських військових традицій. В «Пласті» на той час молодь навчали стріляти з рушниці та [[револьвер]]а, робити далекі військові марші з наплечниками, сигналізувати, робити перев'язки тощо.
 
[[Файл:Ivan Chmola.JPG|175px|right|thumb|Співзасновник Пласту [[Іван Чмола]]]]
Протягом [[1912]]&nbsp;р. пластові гуртки поширились по всій Галичині. [[Австро-Угорщина|Австрійська влада]] ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій і тому підтримувала діяльність «Пласту». У [[1913]]&nbsp;р. було проведено перший мандрівний табір Пласту. На початку [[1914]]&nbsp;р. пластові осередки існували у всіх великих містах Галичини. Однак вони не співпрацювали між собою та не мали централізованої влади. З метою координації праці пластових гуртків [[12 лютого]] [[1914]]&nbsp;р. у Львові було скликано Пластовий З'їзд, на якому було створено керівний орган Пласту&nbsp;— Центральну Пластову Управу (ЦПУ). ЦПУ провела реєстрацію всіх пластових осередків, та розділила їх на 11 округ. Було налагоджено видання пластової літератури, затверджено проект пластового однострою та пластових відзнак. Фундаментальною працею для виховання молоді стала книга Олександра Тисовського «Пласт», якою користувались усі пластові осередки. Кількість пластунів станом на [[1914]]&nbsp;р. становила близько 800 осіб, а осередки організації поширились по всій Галичині, [[Закарпаття|Закарпаттю]] та [[Буковина|Буковині]].
[[Файл:Osyp Yarumovych.jpg|thumb|left|175px|Поручник УСС Осип Яримович під час свого перебування у Пласті]]
За три роки діяльності відомості про «Пласт» як про військову патріотичну організацію поширились по всій Західній Україні, і з початком [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]] більшість пластунів зголосилися воювати в лавах [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]]. Загалом, до Січових стрільців зголосилося близько 2,5 тис. людей з організацій «Сокіл», «Січ» та «Пласт»<ref>''Петро Содоль'' Січові Стрільці // Енциклопедія українознавства&nbsp;— 1993&nbsp;— т. 5</ref>. Частини УСС під проводом сотників-пластунів відзначились у боях на горі Маківці та Лисоні<ref>Пластуни в Українських Визвольних змаганнях // Вогні.&nbsp;— 1937.&nbsp;— Ч.5-6.&nbsp;— С.84-88</ref>.
Рядок 44 ⟶ 45:
На початку 1919 року українська армія була близькою до катастрофи: на сході наступали [[більшовики]], а на заході [[поляки]] та [[румуни]]. Нестача набоїв, медикаментів та страшна епідемія тифу спричинила загибель до 60 тис. солдатів [[УГА|Української Галицької Армії]]<ref>''Лев Шанковський'' Українська Галицька Армія // Енциклопедія українознавства&nbsp;— 1995&nbsp;— т. 5</ref>. Серед усіх окупованих територіях, «Пласту» дозволили існувати тільки в Галичині та Волині, але із цензурою пластових підручників та під наглядом польської поліції. На території, окупованій більшовиками «Пласт» був заборонений відразу, та пізніше витіснений піонерським рухом. Єдиною скаутською організацію, якій було дозволено існувати на терені УРСР була київська «Спілка Бой-скаутів Росії», але і її заборонили у [[1924]] році.
 
=== 2-й етап: Відновлення Пласту ([[1920]]–[[1930]]1920—1930&nbsp;рр.) ===
[[Файл:Native School Ukraine 1930.ogv|thumb|right|thumbtime=2:58|«Забави пластунів». Фрагмент фільму «Свято молоді» (1930). Автор стрічки&nbsp;— учасник Пласту, початківець кінематографа в Галичині Юліян Дорош.]]
[[Файл:Andrey Sheptytsky 1930.ogv|thumb|right|thumbtime=0:29| Гурт пластунів супроводжує автомобіль з митрополитом Андреєм Шептицьким (1930)]]
[[Файл:Ukrainian plastuns on the mountain Chornohora.jpg|thumb|left|200px|Українські пластуни провадять вправи на [[Чорногора|Чорногорі]], 1914 рік]]
 
Польська влада не надала великого значення «Пласту», і тому він мав змогу відновитись у вигляді невеликих пластових гуртків при українських школах. У 1922 році до «Пласту» вступає молодий Роман Шухевич, майбутній генерал-хорунжий Української Повстанської Армії. За часу членства в «Пласті» Шухевич брав активну участь у спортивних змагах та культурних заходах. Також він проводив активну виховну діяльність: був співорганізатором пластового гуртка «М'ясний Тризуб» та куреня старших пластунів «Чорноморці». Загалом, до 1924 року утворилося близько 30 юнацьких пластових полків та декілька окремих, для старших пластунів. Старшими пластунами вважались ті, хто мав 13 повних років, та бажав залишитись у Пласті. Серед пластунів був поширений культ стрілецьких могил. Силами стрийського та львівського «Пласту» було відновлено та впорядковано могилу УСС на горі Маківці. Розвитку «Пласту» сприяли також провідні діячі Української греко-католицької церкви. Митрополит Андрїй Шептицький надав пластунам ділянку на горі «Сокіл», де до наших днів збереглась однойменна пластова оселя.[[Файл:Шептицький.jpg|200px|left|thumb|Андрій Шептицький на [[Пластова оселя «Сокіл»|Соколі]]]]
Після вирішення долі Галичини у 1923 році, яка мала б стати автономією в складі Польщі, польська влада почала більш активно цікавитись діяльністю українських патріотичних організацій на Західній Україні. Перш за все поляків цікавили організації, що виховували молодь. Найбільшими з них були спортивні та військові товариства, такі як «Січ» і «Пласт». Польська влада збільшує тиск на пластунів, забороняє проведення таборів та вишколів. Зрештою, у 1928 році польська влада забороняє легальну діяльність «Пласту» на Волині, а у 1930&nbsp;— в Галичині.
[[Файл:Пластові курені на Соколі.JPG|thumb|left|200px|Пластові курені на Соколі у 1920-х роках.]]
Рядок 55 ⟶ 56:
Для українських емігрантів, «Пласт» став гарною нагодою виховати своїх дітей у патріотичному дусі та любові до України. Пластові гуртки поза українськими землями формуються в Празі ([[Чехословаччина]]), [[Відень|Відні]], [[Лінц]]і ([[Австрія]]), [[Мюнхен]]і ([[Німеччина]]), [[Франція|Франції]], [[США]], [[Канада|Канаді]], [[Австралія|Австралії]].
 
=== 3-й етап: Пласт у підпіллі та під час Другої Світової війни ([[1930]]–[[1945]]1930—1945&nbsp;рр.) ===
З початку 1930-х р.р «Пласт» вимушений працювати в підпіллі, під проводом конспіративного Пластового Центру та Верховної Пластової Команди. Через утиски з боку влади та офіційну заборону діяльності, пластуни перейшли у напівлегальне становище. «Пласт» починає активніше співпрацювати з [[Організація Українських Націоналістів|ОУН]] (співпраця була і до того, однак в дещо обмеженому вигляді), отримувати і розповсюджувати націоналістичні видання, такі як «Сурма». Пластуни виконували ряд важливих функцій в ОУН: 1) «Пласт» поповнював організацію цінними кадрами, які були патріотично настроєними, обізнаними в [[Історія України|Історії України]] та практичних навичках. 2) Пластуни могли вільно пересуватись містами та передавати політичним в'язням їжу та націоналістичну літературу (Наприклад, зробивши друге дно у відрі з харчами, і поклавши у проміжок літературу, залити смальцем<ref>''Ольга Зарицька'' Пластуни в ОУН // Пластовий шлях.&nbsp;— 1997.&nbsp;— Ч.3(115).&nbsp;— С.52</ref>) 3) Пластові осередки виконували роль «опорних пунктів» для членів ОУН, які переходили кордон і опинялися у незнайомій місцевості. Крім того, «Пласт» значно полегшував працю ОУН завдяки тому, що міг вести пропаганду серед молоді у навчальних закладах. Однак, через співпрацю з ОУН, багатьох пластунів було закатовано в [[Береза-Картузька (концтабір)|Березі Картузькій]], а за часів радянської окупації&nbsp;— вислано в [[Сибір]].
[[Файл:Bandera plast 1923.jpg|200px|right|thumb|Степан Бандера в Пласті. 1923 рік.]]
Багато з провідників та активних членів ОУН та УПА були виховані «Пластом», зокрема провідник ОУН(б) [[Степан Бандера]], генерал-хорунжий Української повстанської Армії [[Роман Шухевич]]. Ось, як наприклад згадує провідник ОУН (б) Степан Бандера про «Пласт»:
Рядок 62 ⟶ 63:
{{text|До Пласту я належав від 3-ї гімназійної кляси (від 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. кн. Ярослава Осьмомисла, а після матури - в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина», аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р. (Мої попередні старання вступити до Пласту в 1-ій, згл. 2-ій клясі були безуспішні через ревматизм суглобів, на який я хворів від раннього дитинства, не раз не міг ходити, і в 1922 р. був ок. два місяці в лічниці на водну пухлину в коліні). До підпільної Організації середньошкільників я належав від 4-ї кляси і був членом провідного звена (ланки) Стрийської гімназії... у ділянці молодечих і спортово-руханкових організацій я був активним передусім у Пласті, як член 2-го куреня старших пластунів «Загін Червона Калина», в Українському Студентському Спортовому Клюбі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещетарство, кошиківка і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алькоголю<ref>''Степан Бандера'' Автобіографія – Мюнхен, 1964. – С. 3-7</ref>.}}
 
Якщо польська поліція затримувала пластуна із летючками та газетами ОУН, його заарештовували на декілька діб, а потім саджали на місячний домашній арешт, без права покидати рідне [[місто]] чи [[село]]<ref name="Мирон Сагатий">''Мирон Сагатий'' Золочівщина. Її минуле і сучасне.&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Торонто&nbsp;— Канберра, 1982.&nbsp;— С.498-501</ref>. Польська [[поліція]] також вдавалась до силового розгону пластових маніфестацій та панахид за полеглими героями. Відомий випадок, коли польська поліція багнетами розігнала маніфестацію, в якій взяли участь молодіжні організації «Сокіл», «Луг» та «Пласт»<ref name="Мирон Сагатий"/>. Єдиною легальною пластовою організацією залишився «Союз Українських Пластунів Еміґрантів» (СУПЕ), який знаходився у [[Прага|Празі]]. Продовжується видання літератури, пластових часописів, зокрема [[журнал]]ужурналу «Вогні». Пластуни в Польщі конспірували свою діяльність під виглядом організації «Комісії Виховних Осель і Мандрівок Молоді» (КВОММ). За усі прояви діяльності «Пласту» винні карались висилкою до [[Береза-Картузька (концтабір)|концентраційного табору]] в [[Береза (місто)|Березі Картузькій]]<ref>Короткий Нарис з історії Пласту&nbsp;— Нью-Йорк, 1990&nbsp;— С.9-15</ref>.
 
У 1934—1936&nbsp;рр. «Пласт» переживає кризу, через великий тиск з боку польської влади та брак кадрів.
 
Важливою діяльність пластунів була на Закарпатті. «Пласт» на Закарпатті був заснований ще в 1921 році, в [[Ужгород]]і. Організаторами пластових гуртків були К. Заклинський, А. Дідик, Л. Бачинський. Чехословацька влада не допускала використання слів «Україна» та «українці», тому пластуни були вимушені оперувати словами «руські» або словосполученням «наш народ» для позначення українців в офіційних документах. Попри тиск з боку влади, у [[1922]] році відбувається перший закарпатський пластовий табір. Пластуни випускали різні часописи, як наприклад журнали «Пластун», «Карпати», «На стійці» та «Скоб». В часописах вказувалось на провідну роль «Пласту» у вихованні української молоді Закарпаття. У 1929 році Джемборі у Великій Британії відвідує декілька пластунів з [[Закарпаття]]. Переживши кризу у [[1934]]–[[1936]]1934—1936&nbsp;рр. до «Пласту» вступають понад 3 тисяч юнаків з Закарпаття. Влітку 1938 року, «Пласт» на Закарпатті пожвавлює свою діяльність, проводячи паради, марші та з'їзди. Найбільшими осередками «Пласту» на Закарпатті були [[Хуст]], [[Ужгород]], [[Мукачево]], [[Берегове (місто)|Берегове]], [[Рахів]]. У 1934 році на Закарпатті було створено старшопластунський мистецький курінь [[Нова Сцена (театр)|«Нова Сцена»]], який згодом перетворився на професійний театр, а за часів Карпатської України став державним.
[[Файл:ЛШ.JPG|thumb|left|250px|Перша Лісова Школа. Солочин, Закарпаття, 1938 рік.]]
[[Файл:Закарпатська Лілея.JPG|thumb|right|200px|Пластова лілея викладена закарпатськими пластунами. 1938 рік.]]
У [[1938]] році, із проголошенням автономної [[Карпатська Україна|Карпатської України]], пластуни творять «Організацію Народної Оборони» та [[карпатська Січ|Карпатську Січ]]. Роман Шухевич був відповідальним за поповнення Карпатської Січі кадрами та організацію фінансової допомоги. Багато пластунів-добровольців з СУПЕ вступає до Карпатської Січі. Однак, у ніч з 13 на [[14 березня]] [[1939]] [[Угорщина|угорські війська]] розпочали наступ на Карпатську Україну, і за кілька днів було окуповано її найбільші міста та столицю&nbsp;— місто [[Хуст]]. Окремі частини Карпатської Січі продовжували боротьбу у гірських районах до травня [[1939]] року. На окупованих територіях діяльність «Пласту» та інших українських патріотичних організацій була заборонена.
 
Німецька влада не була зацікавлена в існуванні іноземних патріотичних організацій на території, окупованій її військами. Перший безпосередній контакт німецьких військ із «Пластом» відбувся під час окупації Чехословаччини у 1938 році. Тоді «Пласт» діяв під виглядом СУПЕ, і об'єднував українських емігрантів у Празі. Діяльність пластунів була заборонена, а її діячів було заарештовано.
У 1941 році, із початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], пластуни пробують відновити свою діяльність у Західній та Наддніпрянській Україні під виглядом «Виховної Спільноти Української Молоді» (ВСУМ), але безуспішно.
 
=== 4-й етап: Друга віднова Пласту ([[1945]]–[[1950]]1945—1950&nbsp;рр.) ===
Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з '''Головною Пластовою Старшиною''' та '''Радою''' в [[Мюнхен]]і. Пласт діє в країнах [[Північна Америка|Північної]] та [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Австралія|Австралії]], [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Австрія|Австрії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]].
[[Файл:PlastVymarsh02.jpg|thumb|left|200px|Перший після ІІ світової війни великий збір пластунів&nbsp;— 1947, Міттенвальд, Німеччина]]
 
=== 5-й етап: Розквіт Пласту на нових місцях поселення ([[1950]]–[[1989]]1950—1989&nbsp;рр.) ===
З [[1950]] року український Пласт розвинув активну діяльність на нових місцях поселення: [[Австралія]], [[Пласт в Аргентині|Аргентина]], [[Пласт в Канаді|Канада]], [[Велика Британія]], [[Німеччина]], [[Пласт у США|США]]. Проводяться пластові заняття, вишколи, виховні та спеціалізаційні табори. Видаються для виховників журнали ''«Вогонь Орлиної Ради»'', ''«В дорогу з юнацтвом»'', для новацтва видається місячник ''«Готуйсь»'', для юнацтва ''«Юнак»'', а для старшопластунів і пластунів-сеньйорів&nbsp;— ''«Пластовий Шлях»''. Також було видано посібник для виховників&nbsp;— «Посібник зв'язкового». У Аргентині, Австралії, Великої Британії, США, Канаді та Німеччині було створено крайові проводи Пласту. У 1954 році було створено Конференцію Українських Пластових Організацій, для того щоб обрати єдиний провід та координувати діяльність світового Пласту.
 
=== 6-й етап: Відродження Пласту (з [[1990]]&nbsp;р.) ===
[[Файл:Plast Guide with Peace Light of Bethlehem.png|thumb|150px|left|Пластунка із лампадкою під час акції «Вифлеємський вогонь миру»]]
[[Файл:Płast-warta honorowa.jpg|thumb|200px|Стійка]]
[[Файл:Пласт Говерля.JPG|thumb|left|150px|Пластовий мандрівний табір «Говерля» ([[серпень]], [[2006]], [[Горгани|хребет Ґорґани]])]]
[[Файл:Пласт Свято Героїв.JPG|200px|thumb|Пластуни йдуть колоною на [[День Героїв|Святі Героїв]] з портретами провідників українського народу XX століття. Більшість із зображених осіб були пластунами ([[Львів]], [[травень]] [[2007]]).]]
[[Файл:Plastuny_I_Juschenko.jpg|thumb|left|150px|Президент України [[Віктор Ющенко]] разом з пластунками після відкриття монументу «Тризуб» на горі [[Говерла]] [[18 липня]] [[2008]] року.]]
[[Файл:Plaszt01.jpg|thumb|200px|right|Вимарш пластунів у Львові з нагоди 94-ї річниці заснування '''«Пласту'''».]]
Наприкінці 80-років XX&nbsp;ст. у [[СРСРСоюз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. Почалося відродження скаутського руху. Перший пластовий табір на українських землях після Другої Світової війни було організовано 17 липня 1989 року; його відвідало навіть декілька пластунів з Канади. Однак, невдовзі на нього було здійснено напад агентами КДБ, спецпідрозділами МВС та райкомом ЛКСМУ Львова. Сімох пластунів заарештовано та побито. Пізніше, в газеті «Радянська Україна» було опубліковано статтю М. Дорошенка «Ще не вмер Степан Бандера, або Недитячі Ігри доморощених пластунів», де «Пласт» зображувався як «буржуазно-націоналістична військово-спортивна організація»<ref>http://www.plast.org.ua/reports/albums-news/userpics/10002/radyanska_ukrajina_1989_small.jpg {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120312161105/http://www.plast.org.ua/reports/albums-news/userpics/10002/radyanska_ukrajina_1989_small.jpg |date=12 березень 2012 }} Сторінка газети</ref>.
 
З 1985&nbsp;р. почався процес відродження і розвитку організації. У грудні 1989&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] створена опікунська рада.<ref>Максимов В. Дитячі та молодіжні організації Дрогобича.&nbsp;— Дрогобич, 1996.&nbsp;— С. 3.</ref>. Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в [[1990]] році вони були у містах: [[Львів|Львові]], [[Дрогобич]]і,<ref>11 червня 1990&nbsp;р. у м. Дрогобичі відбулись установчі збори, а 19 липня 1990&nbsp;р. у м. Дрогобичі було зареєстровано міський осередок Пласту. Максимов В. Дитячі та молодіжні організації Дрогобича.&nbsp;— Дрогобич, 1996.&nbsp;— С. 4.</ref>. [[Борислав]]і,<ref>18 жовтня 1990&nbsp;р. у м. Бориславі було зареєстровано міський осередок Пласту. Борислав у прізвищах, датах, подіях і фактах.&nbsp;— Дрогобич, 2008.&nbsp;— С. 67.</ref>. [[Луцьк]]у, [[Київ|Києві]], [[Донецьк]]у, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада [[22 лютого]] [[1990]] року затвердила «Статут пластового товариства». Пластуни в еміграції активно допомагали розвитку «Пласту» в Україні. На початок 1995 року «Пласт» нараховував 3500 учасників.
 
Під час поширення осередків «Пласту» в Україні на початку [[1990-ті|1990-х]] років колишні пластуни, які пластували у 1930-х роках, надсилали листи із проханням поновити їхнє членство в організації.
 
Видавництво пластової літератури також відновилось і в Україні, в основному за допомогою іноземних пластунів. Почалося видавництво журналу «Готуйсь!» (для новацтва 6-11 років) та «Юнак» (для юнацтва 11-18 років).
Рядок 110 ⟶ 111:
Також у 2008 році [[Національна організація скаутів України|Національну організацію скаутів України]], куди входить і Пласт, було прийнято до [[Всесвітня організація скаутського руху|Всесвітньої організації скаутського руху]]. Таким чином пластуни отримали змогу відвідувати міжнародні скаутські заходи, та інтегруватись у світове скаутське суспільство.
 
19-23 серпня 2009 відбулося [[Джемборі#Українські джемборі|Друге Всеукраїнське Пластове Джемборі]], поблизу с. [[Нирків]] [[Заліщицький район|Заліщицького району]], [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Метою Джемборі було впорядкування Червоноградського замку, прибирання навколишньої території та підготовка до святкування століття з дня створення Пласту. Загалом учасниками Джемборі стали близько 1300 пластунів з України, США, Німеччини, Бельгії та Естонії. Були присутні представники скаутських організацій Алжиру, [[Грузинська організація скаутського руху|Грузії]] та [[Союз польського гарцерства|Польщі]].
 
У 2012 відбулося святкування сторіччя організації, головною подією чого стала [[Ювілейна міжкрайова пластова зустріч]] у Львові з 19 по 25 серпня. Окрім того, вже відбувся ряд цікавих заходів, зокрема підкорення та назва [[Пік Століття Пласту|Піку Столі́ття Пласту́]] в Антарктиді.
Рядок 116 ⟶ 117:
У рамках святкування було започатковано інтернет-проект [[100 кроків (блог)|«100 кроків до сторіччя Пласту»]], де публікуються архівні та сучасні матеріали з історії Пласту та дописи про відомих пластунів.
 
За час Революції Гідності й початку війни на Сході України, пластуни проявляли активну громадянську позицію. Багато пластунів пішли на фронт, серед яких загинули 5 пластунів &nbsp;— Марко Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук, Андрій Білик.
 
Пласт організовує численні табори, кожен з яких має свою спеціалізацію (летунський, [[Морське пластування|морський]], військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та ін.). Окрім таборів, відбуваються акції різного спрямування&nbsp;— спортивні змагання ''спартакіади'', змагання з пішого мандрівництва «[[Стежками героїв]]» та «Осінній рейд», Фестиваль пластової творчості «[[День пластуна]]», міжнародний захід «[[Вифлеємський Вогонь Миру]]», інтелектуальні змагання «Орликіада» та інші.
Рядок 124 ⟶ 125:
Організація є учасницею коаліції [[Реанімаційний пакет реформ]][[Пласт (організація)#cite%20note-2|<sup>[2]</sup>]]. У 2018 році Пласт підписав меморадуми з [[Всесвітній фонд дикої природи|Всесвітнім фондом дикої природи в Україні (WWF)]], [[Українська академія лідерства|Українською академією лідерства]], [[Фундація регіональних ініціатив|Фундацією Регіональних Ініціатив]] та [[Global Office]].
 
У 2018 році Пласт зібрав найбільшу суму (1 255 150 гривень) в історії українського Спільнокошту “Велика«Велика Ідея”Ідея» для розвитку Пласту на Півдні та Сході України, де Пласт є менш чисельним –&nbsp;— в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Чернігівській, Сумській та Кіровоградській областях. Діяльність у Донецькій та Луганській областях буде більш зосереджено на розвиток громадянського суспільства, реалізацію освітніх і виховних проектів.
 
14 жовтня цього ж року, за сприяння Київської ОДА та  участі Президента України Петра Порошенка, пластуни відкрили Пластовий Вишкільний Центр у м. Буча.
 
На початок 2019 року Пласт в Україні об’єднуєоб'єднує 8500 членів різного віку і таким чином є найбільшою молодіжною організацією України. Сьогодні 118 осередків Пласту діють у всіх областях України. Пласт активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.
 
24-25 листопада 2018 року в Києві відбувся Крайовий Пластовий З'їзд, де прийняли стратегію Пласту до 2030-го року.
Рядок 144 ⟶ 145:
 
=== Пласт в Аргентині ===
Пласт як велика організація існує і у&nbsp;[[Аргентина|Аргентині]]. Найбільший пластовий осередок (станиця) в країні&nbsp;— [[Буенос-Айрес]]. «Пласт» в Аргентині виник у&nbsp;[[1949]]&nbsp;році внаслідок еміграції українців після [[Друга світова війна|Другої Світової війни]]. У&nbsp;[[1950]]&nbsp;році було засновано пластову оселю (постійне місце під табір) «Ненаситець». Табори відбуваються з&nbsp;[[1952]]&nbsp;року дотепер.
 
У&nbsp;[[2008]]&nbsp;році аргентинські пластуни взяли участь у акції «Україна пам'ятає&nbsp;— світ визнає!» присвяченій пам'яті жертв&nbsp;[[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932—1933 років]].
Рядок 165 ⟶ 166:
 
=== Словаччина ===
1990 році відбулися перші організовування пластових гуртків. У 1991 відбувся перший Крайовий Пластовий З'їзд. На одинадцятих зборах КУПО в Іст-Гановерні, Пласт Словаччини прийнято до КУПО. А в 1992 в серпні відбувся перший табір. 28 вересня 2016 року минуло 25 років з дня відновлення діяльності молодіжної організації ПЛАСТ у Словаччині.
 
=== Польща ===
Рядок 205 ⟶ 206:
На сьогоднішній день функціонують два юнацькі курені (11–18 років). Дівочий&nbsp;— присвячений буковинській письменниці [[Ірина Вільде|Ірині Вільде]] та хлоп'ячий&nbsp;— буковинському діячу&nbsp;— [[Войновський Петро Олександрович|Петру Войновському]].<ref name="Станиця Чернівці Пласт НСОУ">http://chernivtsi.plast.org.ua/pro-plast {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180116193402/http://chernivtsi.plast.org.ua/pro-plast |date=16 січень 2018 }} О</ref>
 
== Табори і [[Вишкіл|вишколи]] ==
В Пласті існують табори і вишколи для УПН, УПЮ, УСП і УПС.Табори і вишколи бувають курінні, крайові, станичні, окружні. Також вони бувають на різну тематику: військові, мистецькі, спортивні, освітні. На таборах пластуни вправляються в практичному пластуванні, беруть участь у цікавих гутірках та інструктажах, співають і мандрують, і відпочивають на природі у колі пластунів.
 
=== Табори для УПН ===
Рядок 219 ⟶ 220:
«Пласт» працював з багатьма іншими скаутськими організаціями України для створення федерації українських скаутських організацій та отримання визнання Всесвітньою організацією скаутського руху.
 
У [[2004]] році українська скаутська організація «СПОК» подала заявку на право членства у ВОСР, та право представляти у цій організації Україну. Згідно із правилами, якщо 5&nbsp;% національних скаутських організацій, що входять до складу ВОСР проголосують «проти», то заявка відхиляється. Після виборів, де Організація скаутів Німеччини та Бой-скаути Америки проголосували «проти» кандидатуру СПОКу було відхилено. Після цього Україну відвідала спеціальна місія ВОСР, яка висунула свої вимоги щодо створення єдиної Національної скаутської організації України, куди б входили представники від «Пласту» та від СПОКу. Організація мала б бути створена до [[2008]] року.
 
[[Файл:2nd Ukrainian Scout Jamboree 2009 - Georgian and Algerian scouts.jpg|thumb|left|250px|Представники скаутських організацій Грузії та Алжиру на Другому Всеукраїнському пластовому Джемборі]]
Рядок 225 ⟶ 226:
Згідно із рекомендаціями ВОСР було створено [[Національна організація скаутів України|Національну Організацію Скаутів України]] (40&nbsp;% членів від «Пласту», 40&nbsp;% від СПОКу, 20&nbsp;% від скаутської організації «Січ»). Було застверджено Статут НОСУ та обрано її керівний склад. Також обрано місце розташування штаб-квартири організації.
 
У листопаді [[2007]] року [[Міністерство юстиції України|Міністерство Юстиції України]] затвердило Статут НОСУ, підтверджуючи створення єдиної скаутської організації України.
 
У березні 2008 року [[Національна організація скаутів України|НОСУ]] відвідав генеральний секретар ВОСР [[Люк Паніссо]]. Він спілкувався із виховниками, провідниками та інструкторами НОСУ, взяв участь у [[Євразійський регіон Всесвітньої організації скаутського руху#Зустріч Європейського та Євразійського регіонів|Зустрічі Європейського та Євразійського регіонів]], а також зустрівся із представниками місцевої влади.
Рядок 249 ⟶ 250:
 
10 травня 2011 на офіційному сайті «Партії Регіонів» була опублікована стаття із заголовком «{{lang-ru|Максим Луцкий: Визит делегации депутатов от Партии регионов в США кардинально изменил мнение Америки об Украине, навязанное ей представителями оппозиции}}», де депутат Максим Луцький дав свій коментар щодо організації «Пласт»:
{{Цитата|''Ми погортали фінансові звіти декількох організацій (вони є у відкритому доступі) і побачили фотографії чеків в сто тисяч доларів для фінансування організації "Пласт". А ми чудово знаємо, що її представники тут займаються організацією масових заворушень, хоча стверджують, що займаються вихованням молоді''<ref>[http://www.partyofregions.org.ua/pr-east-west/4dc910c2072ea/ Партия Регионов. Официальный информационный сервер]</ref>|30}} Прес-служба Пласту опублікувала своє офіційне звернення [[12 травня]] на [http://www.plast.org.ua/news?newsid=6100 Пластовому порталі].
 
== Символіка ==
Рядок 288 ⟶ 289:
 
=== Три головні обов'язки пластуна ===
'''Три головні обов'язки пластуна''' &nbsp;— зобов'язання, які бере на себе пластун, складаючи [[Пластова присяга|Пластову присягу]]. Ці обов'язки наче три дороговкази, мають стояти пластунам у пам'яті, просвічувати пластовий шлях у щоденному житті.
 
'''Головні обов'язки''' складаються із таких точок:
# Бути вірним [[Бог]]овіБогові та [[Україна|Україні]];
# Допомагати іншим;
# Жити за [[пластовий закон|Пластовим законом]] і слухатись пластового проводу<ref name="III головні обов'язки пластуна">{{Cite web |url=http://www.plast.org.ua/about/ideology/3mainduties/ |title=III головні обов'язки пластуна |accessdate=12 липень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131002220117/http://www.plast.org.ua/about/ideology/3mainduties/ |archivedate=2 жовтень 2013 |deadurl=yes }}</ref>.
Рядок 299 ⟶ 300:
Кожний пластун чи пластунка шанує Бога згідно зі своїм віровизнанням і одночасно шанує право кожного на своє віровизнання.
 
Бути '''вірними Україні''' означає вважати себе частиною української громади, патріотом держави. Вірність Україні символізована у [[герб Пласту|пластовому гербі]], де пластова лілея нерозлучно переплетена з українським тризубом. Україна &nbsp;— ціла українська спільнота, поселена на прадідівській землі та поза її межами; це, зокрема, культура, мова, церква та інші матеріальні та духовні надбання, здобуті продовж століть існування українського народу. Для юнаків та юначок це значить, що вони:
* вивчають і використовують українську мову;
* вивчають літературу, історію, географію і культуру українського народу, українську спадщину;
* знають українську національну символіку та гімн;
* плекають українські звичаї, знають і дбають про українське суспільство.
 
Обов'язок '''допомагати іншим''' окреслює відношення пластуна до свого оточення, до людей і до природи. Це означає не лише виконувати громадські обов'язки, але і творити добрі вчинки з власної ініціативи. Добре діло має бути зразком гуманного характеру пластуна, його індивідуальних здібностей і тому повинно приносити задоволення. Пластовий обов'язок закликає не лише любити ближнього, а й допомагати йому. Пластун повинен бути корисним членом спільноти, у якій живе. Практичне застосування цього обов'язку є у ідеї щоденного доброго діла, про що символічно пригадує вузлик на пластових відзнаках. Необов'язково, щоб це було велике діло, але треба, щоб воно виходило з доброї волі пластуна, щоб принесло комусь чи чомусь, людині, тварині чи рослині якусь користь і щоб для цього пластун приніс якусь жертву: час, зусилля чи річ.
 
Пластун повинен '''жити за Пластовим законом'''. Обов'язок жити за пластовим законом &nbsp;— обов'язок щодо самого пластуна. Він має не лише знати пластовий закон, але свідомо прагнути до ідеалу, який окреслений у законі.
 
Обов'язок '''слухатись пластового''' проводу показує, яке значення надає Пласт громадській дисципліні. Складаючи присягу з власної волі, юнак визнає силу законності, що панує у його громаді. Граючи у пластову гру, ми звикаємо до полслуху законові та провідникові, до гри за правилами. І це визнання юнаки понесуть у життя, у свою державну спільноту. Слухати і виконувати всі накази пластового проводу і не обговорювати їх&nbsp;— це символізує дисципліну.
 
[[Файл:Пласт СКОБ Три Обов’язки.GIF|200px|thumb|Символ Трьох Головних Обов'язків пластуна і пластунки]]
# Бути вірним [[Бог]]овіБогові і [[Україна|Україні]];
# Допомагати іншим;
# Жити за [[пластовий закон|Пластовим законом]] і слухатись пластового проводу<ref name="III головні обов'язки пластуна"/>.
Рядок 340 ⟶ 341:
В повсякденному житті пластуни вітаються, подаючи ліву руку. Вітання лівою рукою&nbsp;— вияв приналежності до світового скаутського руху. Ліва рука ближча до серця, і вітання нею означає довіру до людини, з якою вітаються.
 
Вітаючись на урочистостях, пластуни промовляють один другому: «[[СКОБ (гасло)|СКОБ]]» та підносять при цьому догори праву руку із випростаними трьома пальцями&nbsp;— символом ''трьох головних обов'язків'' пластуна. Слово «[[СКОБ (гасло)|СКОБ]]» означає назву породи орла&nbsp;— [[скоб білохвостий|скоба білохвостого]]. Пластуни прийняли його як свій символ. Гасло «[[СКОБ (гасло)|СКОБ]]» є початком слів '''С'''ильно '''К'''расно '''О'''бережно '''Б'''истро, які повинні бути характерними рисами усіх пластунів.
 
=== Пластовий однострій ===
Рядок 393 ⟶ 394:
{{Цитата|''2-5 юнацьких гуртків, що діють на тому самому терені (станиці, пластової групи) творять курінь УПЮ. Кожний гурток в курені має своє римське порядкове число й іншу назву (символ). Курінь УПЮ є організаційною одиницею Пласту і має право на свого курінного патрона й барви, курінне знамено, порядкове число й курінний прапор. Виховним та устроєвим проводом куреня є зв’язковий КПС і очолювана ним Кадра Виховників (КВ) куреня та Рада гурткових куреня.''}}
 
Юнацький курінь складається з 2-5 гуртків, які діють на одній території ([[місто]], [[село]]). Новостворений курінь затверджується як підготовчий, і має свою хустину (неповторну на терені держави), патрона та знамено.
 
Для заснування нового куреня УСП (Улад старших пластунів) або УПС (Улад пластунів сеньйорів) потрібно як мінімум сім осіб. Також необхідно затвердити Конституцію (Статут) куреня, проект хустини, проект шеврону, проект абревіатури та барви (основну та побічну). Після затвердження куреня Крайовою Булавою УСП, курінь стає підготовчим. Після кількох років успішної діяльності, курінь може отримати число.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пласт_(організація)