Користувач:Demetrios/Academia: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 125:
Ці перші установи стали моделлю для численних інших військових академій у Європі.
=== 19-
У [[XIX століття|19]] і, особливо, у [[XX століття|20 столітті]] термін «академія» став вживатися дуже широко — від наукових товариств до інвесторських організацій та приватних асоціацій у тій чи іншій сфері індустрії. Слово «академія» у назвах різноманітних інституцій, особливо освітніх, стало дуже популярним завдяки історичній традиції значних інтелектуальних та культурних здобутків, що пов’язані з ним. Поширення ринкових відносин на всі сфери життя призвело до вживання «престижного» терміну всюди, де тільки можна.
Рядок 136:
[[Вольфганг Амадей Моцарт|Моцарт]] називав «академіями» публічні виконання своїх творів у [[Відень|Відні]] у [[1780-ті|1780-х]] та [[1790-ті|1790-х]], і звідтоді цим терміном також іноді позначають музичні концерти або ж інші культурні заходи.
У [[XX століття|20]] і [[XXI століття|21 столітті]] у широкому вжитку термін суттєво розширився і знецінився, навіть тритижневі курси лекцій чи семінарів можуть зватися «академією». Водночас у більш науковому вжитку став поширений латинський термін ''academia'' на позначення серйозного наукового співтовариства та вищої освіти, які сприймаються як глобальний нащадок [[Академія Платона|Афінської академії Платона]].
== Сучасні складові ==
=== Академічні установи та організації ===
До сучасних академічних установ та організацій, тобто до власне ''academia'', зараховуються не всі заклади, які називають себе «академіями», а лише [[Національні академії наук Європи|національні академії]], що є спільнотами провідних вчених чи митців країни ([[Афінська академія]], [[Французька академія]], [[Національна академія мистецтв України]]), науково-дослідні інституції ([[Національна академія наук України]], [[Інститут надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля НАН України|Інститут надтвердих матеріалів]], [[Російська академія наук]]), а також [[Заклад вищої освіти|заклади вищої освіти]] — [[Університет|університети]], [[Інститут|інститути]], а в деяких країнах також [[Коледж|коледжі]] чи [[Академія|навчальні академії]].
=== Академічна спільнота ===▼
Академічна спільнота або академічне співтовариство — це світова спільнота [[Викладач|викладачів]] і [[Дослідник|дослідників]] із [[Наукове товариство|наукових товариств]], [[Навчальний заклад|навчальних]] та дослідницьких інституцій найвищого рівня ([[Університет|університети]], [[Інститут|інститути]] та власне [[Академія|академії]]). Латинський термін ''academia'' включає це значення, але в українській мові «академічна спільнота» вживається частіше, хоч і має вужче значення.
В Україні академічна спільнота зазвичай є синонімічним поняттям до університетської спільноти, однак в «Етичному кодексі [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]<nowiki/>» ці терміни розрізняються. Академічна спільнота визначається як «усі члени університетської спільноти, які беруть участь в освітній та науковій діяльності Університету», а університетська спільнота, у свою чергу, як «професорсько-викладацький склад, адміністрація Університету та його структурних підрозділів, наукові працівники, слухачі підготовчих відділень, студенти, аспіранти, докторанти, навчально-допоміжний персонал, працівники адміністративно-господарської частини»<sup>[[Академічна спільнота#cite%20note-3|[3]]]</sup>.
Академічна спільнота є ширшим поняттям за [[Наукове співтовариство|наукову спільноту]], оскільки академічні дослідження можуть стосуватися тих сфер знання, які не вважаються [[Наука|наукою]] (science) у строгому сенсі слова ([[філософія]], [[мистецтво]], [[теологія]] тощо).
▲=== Академічна спільнота ===
==== Наукові ступені і звання ====
Представники академічної спільноти зазвичай мають вищий [[науковий ступінь]] ([[кандидат наук]] або [[доктор філософії]], [[доктор наук]]), а ті з них, хто займається викладацькою діяльністю, ще й [[вчене звання]] ([[доцент]], [[професор]]). Ступені і звання можуть різнитися залежно від країни. Термін «вчений» (scholar) часто вживається на позначення всіх представників академічної спільноти (academics), тоді як термін «науковець» (scientist) — лише для позначення представників природничих і точних наук. Утім, в українській мові це розрізнення яскраво не виражене, оскільки немає такого жорсткого розрізнення між природничими та гуманітарними науками, як в англійській мові.
=== Академічна культура ===
Академічна культура (''англ''. academic culture) – це [[культура]] накопичення [[Знання|знань]], їхнього розвитку, впорядкування та передачі від покоління до покоління через [[Практика|практиків]] та передавачів<sup>[[Академічна культура#cite%20note-1|[1]]]</sup>, тобто [[Дослідник|дослідників]] і [[Викладач|викладачів]] дослідницьких інституцій та [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладів]]. У західних мовах це є частина значення терміну латинського походження ''academia''<sup>[[Академічна культура#cite%20note-2|[2]]][[Академічна культура#cite%20note-3|[3]]]</sup>. Академічна культура є ширшим поняттям за «наукова культура» (як і академічна спільнота є ширшим поняттям за «<nowiki/>[[наукова спільнота]]<nowiki/>»), оскільки вищі навчальні заклади та дослідницькі інституції можуть займатися знаннями, які не є строго [[Наукове знання|науковими]] (наприклад, [[Філософія|філософією]], [[Мистецтво|мистецтвом]], [[Теологія|теологією]] тощо). Відомими теоретиками академічної та університетської культури були [[Вільгельм фон Гумбольдт]]<sup>[[Академічна культура#cite%20note-4|[4]]]</sup>, кардинал [[Джон Генрі Ньюмен]]<sup>[[Академічна культура#cite%20note-5|[5]]]</sup>, [[Хосе Ортега-і-Гассет]] («Місія університету»)<sup>[[Академічна культура#cite%20note-6|[6]]]</sup>, Ярослав Пелікан («Ідея Університету»)<sup>[[Академічна культура#cite%20note-7|[7]]]</sup>, [[Карл Ясперс]] («Ідея університету»)<sup>[[Академічна культура#cite%20note-8|[8]]]</sup>.
У вузькому значенні академічна культура позначає лише «відносини, цінності та поведінку людей, котрі працюють або навчаються в [[Університет|університетах]], наприклад, викладачів, дослідників та студентів»<sup>[[Академічна культура#cite%20note-9|[9]]]</sup>.
==== Академічний одяг ====
Рядок 155 ⟶ 163:
=== Академічна традиція ===
Академічна традиція — це історична тяглість [[Академічна культура|академічної культури]] накопичення [[Знання|знань]], а також конкретні звичаї та норми, які сформувалися у рамках цієї традиції.
=== Академічна видавнича діяльність ===
| |||