Перемишль: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
E-960 (обговорення | внесок) →Період польського завоювання і Річ Посполита: Станіслав-Август Понятовський |
Немає опису редагування |
||
Рядок 73:
== Історія ==
[[File:ПланПеремДит.jpg|міні|ліворуч|300пкс| Перемиський замок. Палацовий комплекс з каплицею та кафедральний собор [[Володар Ростиславич|Володаря Ростиславича]] в XII століття, (реконструкція В. Петрика).]]
{{вичитати|розділ}}
=== Передісторія ===
Історія Перемишля до його першої згадки у [[981]] році залишається невідомою. В історіографії висловлюватись різні припущення, щодо виникнення міста та населення, котре мешкало навколо. Серед найбільш відомих є припущення про заснування міста в період [[Велика Моравія|Великоморавської держави]], що було обумовлено згадкою про східні кордони Празького єпископства у одній із грамоті-фальсифікатів. Крім того, зокрема Я. Пастернак висловлював твердження, що Перемишль розвинувся як центр племені білих хорватів, котре у IX столітті, за часів князя Олега, ввійшло у склад Київської Русі.<ref>Королюк В. Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Краткие сообщения ин-та славяноведения. — № 9. — 1952. — С. 48-49.</ref> В період формування Польської держави, місто, ймовірно було завойоване Мєшком І та перебувало під контролем його держави від 970 до 981, тобто часу походу Володимира, коли Перемишль вперше згадується у вірогідному джерелі.
В польській історіографії, з другої половини ХХ століття набула поширення гіпотеза про проживання на теренах [[Надсяння]] племені лендзян, котре вони пов'язують із західно-слов'янською групою племен.
=== Давньоруський період ===
Рядок 86 ⟶ 87:
Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях [[Перемишльська єпархія|православного єпископства]]. Вважається, що на межі ХІ - ХIII століть тут було написано [[Перемишльський літописний кодекс]], в якому описано події боротьби Ростиславичів за утвердження своєї влади у Прикарпатті.<ref name="Перфецький">[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=NTSH147''Перфецький Е.'' (1927) Перемишльський літописний кодекс першої редакції в складі хроніки Яна Длуґоша. Записки Наукового товариства ім. Шевченка: - Львів: Друкарня наукового товариства імені Шевченка, -С. 1-54]</ref> Після перенесення головного політичного осідку до Галича, Перемишль залишався другим за важливістю містом краю, що час від часу ставало князівською резиденцією. Останнім князем, що жив у Перемишлі був [[Лев Данилович]], котрий після об'єднання ним ряду всієї Галицько-Волинської Русі, переніс звідси свою резиденцію до [[Львів|Львова]].
=== Період польського завоювання і Річ Посполита ===
[[Файл:Premislia celebris Rvssiae civitas.jpg|міні|ліворуч|300пкс|
У [[1340]] році був зруйнований польським королем [[Казимир III Великий|Казимиром III]], однак, ще декілька років управлявся боярською радою на чолі із перемиським воєводою [[Дмитро Дедько|Дмитром Дедьком]]. В епоху [[Війна за галицько-волинську спадщину|воєн за галицько-волинську спадщину]] місто було визначним центром руської опозиції, яку вдалось зламати лише коштом різанини перемиських бояр, організованої краківськими феодалами.<ref>''Грушевський. М.'' (1904) Історія України-Руси. Том IV. Примітка 3 Дмитро Дедько</ref> По закінченні сорокарічної боротьби за Галичину місто опинилось під владою королеви Польщі [[Ядвіґа Анжуйська|Ядвіґи Анжуйської]]. В [[1389]] році чоловік Ядвіґи [[Владислав II Ягайло]] надав місту [[магдебурзьке право]].
[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-01.svg|міні|220пкс|Прапор Перемиської землі 1410 р. з руським гербом Перемиського князівства]]
У пізньому Середньовіччі Перемишль, втративши свої столичні функції, розвивався як невеликий ремісницький осередок. Тут налічувалось до 18 цехів: шевців (уперше згадано в актах [[1386]] року), різників ([[1400]]), ковалів та слюсарів ([[1471]]), седлярів ([[1482]]), кушнірів ([[1509]]), столярів ([[1537]]), пекарів ([[1558]]), кравців ([[1561]]), броварників ([[1561]]), цирюльників ([[1574]]), ткачів ([[1578]]), капелюшників ([[1580]]), крамарів ([[1591]]), золотників та малярів ([[1625]]), гончарів ([[1634]]), музикантів ([[1754]]), мулярів та теслярів ([[1798]]). Кожен цех мав свою вежу на міських мурах. Населення міста було польським, єврейським, німецьким, русинським, чеським і вірменським.
[[Файл:Церкви Перемишля.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Карта православних та греко-католицьких церков, які в різний час існували у місті]]
▲У пізньому Середньовіччі Перемишль, втративши свої столичні функції, розвивався як невеликий ремісницький осередок. Тут налічувалось до 18 цехів: шевців (уперше згадано в актах [[1386]] року), різників ([[1400]]), ковалів та слюсарів ([[1471]]), седлярів ([[1482]]), кушнірів ([[1509]]), столярів ([[1537]]), пекарів ([[1558]]), кравців ([[1561]]), броварників ([[1561]]), цирюльників ([[1574]]), ткачів ([[1578]]), капелюшників ([[1580]]), крамарів ([[1591]]), золотників та малярів ([[1625]]), гончарів ([[1634]]), музикантів ([[1754]]), мулярів та теслярів ([[1798]]). Кожен цех мав свою вежу на міських мурах. Населення міста було польським, єврейським, німецьким, русинським, чеським і вірменським.
[[Файл:Plan Przemyśla II połowa XVII wieku.jpg|міні|220пкс|Карта Перемишля, XVII ст.<br/> православні храми витіснені за межі середмістя.]]▼
▲[[Файл:Plan Przemyśla II połowa XVII wieku.jpg|міні|220пкс|Карта Перемишля, XVII ст.]]
=== В імперії Габсбургів ===
Рядок 101 ⟶ 99:
Український діяч, адвокат [[Кормош Теофіл|Теофіл Кормош]] 1892 року відкрив власну адвокатську канцелярію в Перемишлі, відтоді він був громадським провідником краю. 1901 року за ініціятиви Теофіла Кормоша було розпочато будівництво приміщення «Народного Дому» в Перемишлі.
=== Місто в період [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] ===
Рядок 116 ⟶ 112:
=== Міжвоєнна Польща ===
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
'''Населення Перемишля
{| cellpadding=2 style="background:transparent;"
|-
Рядок 167 ⟶ 163:
Восени 1944 року радянська влада заснувала в місті Тимчасовий Табір НКВС № 49 для солдатів [[Армія Крайова|АК]] та інших противників радянської влади. Найчастіше полонених звідси вивозили до міста Боровичі або в'язниці у замку в м. [[Ряшів]], а також до таборів Сибіру. Репресії щодо солдатів АК тривали до жовтня 1956 року.
=== Відновлена Польща ===
|