Дг'яна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alek (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Alek (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 5:
 
== Дг'яна в буддизмі ==
У давніх текстах буддизму дг'янияна ([[палі]]: '''''jhāna''''') - видивид медитативних досягнень. Також перекладають як зосередження, медитація та споглядання. Зі слів Будди дг'яни "є слідом Татхаґати" <ref>[[Мадджхіма Нікая]] 27.19 [http://www.theravada.ru/Teaching/Canon/Suttanta/Texts/mn27-cula-hatthipadopama-sutta-sv.htm]</ref>., Буддійськащо традиціявочевидь [[Дзен]]має отрималапідкреслити своюзначення назвуцієї відпрактики слована дг'янашляху до пробудження.
Дослідники раннього буддизму: Веттер, Бронкхорст та Аналайо розглядають практику дг'ян як центральну для медитації раннього буддизму. <ref name="Vetter, Tilmann 1988">Vetter, Tilmann (1988), The Ideas and Meditative Practices of Early Buddhism, BRILL</ref><ref name="Bronkhorst, Johannes 1993">Bronkhorst, Johannes (1993), The Two Traditions Of Meditation In Ancient India, Motilal Banarsidass Publ.</ref><ref name="Anālayo 2017, p 109">Anālayo, Early Buddhist Meditation Studies, Barre Center for Buddhist Studies Barre, Massachusetts USA 2017, p 109</ref>. Буддійська традиція [[Дзен]] отримала свою назву від слова дг'яна.
У палійському каноні Будда часто обговорює та пояснює природу дг'ян. Цій темі також присвячено багато в пост-канонічній літературі Тхеравади та Махаяни. Практиці дг'яни сприяє [[анапанасаті]] - усвідомлене дихання. Дг'яни зазвичай перечисляються у послідовності, з якою практикуючий має опановувати ці стани.
 
=== ''Дг'яни'' з формою ===
Розрізняють 4 дг'яни з формою (''Рупа дг'яни'').
* Перша дг'яна. Вхід в першу дг'яну відбувається внаслідок відкидання чуттєвості таподолання "невмілих якостей" (жаги приємних відчуттів, відрази до неприємних, вагань щодо шляху, неспокою, сонливості та апатії). Практикуючі відчувають захоплення (піті[[палі]]: '''''pīti''''', [[санскрит]]: '''''prīti''''') та задоволення (сукха[[палі]]: '''''sukha''''') як наслідок. В той же час присутнє дискурсивне мислення (вітарка[[палі]]: '''''vitakka-вічараvicara''''').
* Друга дг'яна. Зникає дискурсивне мислення. Виникає концентрація уваги (екаґґата[[палі]]: '''''ekaggatā''''') та внутрішній спокій (сампасадана[[палі]]: '''''sampasādana'''''). Зберігається відчуття захоплення та задоволення.
* Третя дг'яна. Зникає почуття захоплення. Залишається більш тонке відчуття задоволення (сукхаsukha). З'являється незворушність та врівноваженість (упекха[[палі]]: '''''upekkhā''''').
* Четверта дг'яна. Зникає почуття задоволення (відчувається як ні задоволення ні біль). "Незворушність" переходить у "чистоту врівноваженість та уважність" (упекхасатіпарісуддхіupekkhāsatipārisuddhi).
 
=== ''Дг'яни'' без форми ===