Пінськ: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15) |
Виправлено джерел: 8; позначено як недійсні: 3. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 61:
=== Руська доба (XI ст. — 1320) ===
{{main|Турово-Пінське князівство}}
* [[1097]]: [[5 листопада]], перша літописна згадка про Пінськ (''Пінеск'') у «[[Повість минулих літ|Повісті минулих літ]]»<ref name="pinskhistory">{{Cite web |url=http://pinskhistory.by.ru/Book/05.html |title=Древнерусские летописи о Пинске |accessdate=1 квітень 2003 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20030401083925/http://pinskhistory.by.ru/Book/05.html |archivedate=1 квітень 2003 |deadurl=
[[Файл:Orda Veiselga monastery.jpg|200пкс|міні|Лещанський монастир, [[Орда Наполеон|Н. Орда]]]]
Рядок 72:
{{main|Велике князівство Литовське|Річ Посполита}}
* [[1320]]: князь [[Гедимін]] приєднує Пінське князівство до [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].
* [[1396]]: загальноприйнята дата заснування в Пінську костьолу [[францисканці]]в<ref name="pinskhistory2">{{Cite web |url=http://pinskhistory.by.ru/Book/27.html |title=Францисканский монастырь и костел — архитектурный памятник XVI—XVIII веков |accessdate=26 січень 2004 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20040126214029/http://pinskhistory.by.ru/Book/27.html |archivedate=26 січень 2004 |deadurl=
* [[1471]]: у місті керує князівна Марія — вдова Семена Олельковича, який вів свій рід від [[Гедимін]]а. Велика кількість грамот дозволяють посилатись на першу письмову згадку сіл Пінщини<ref name="pinskhistory3">{{Cite web |url=http://pinskhistory.by.ru/Book/07.html |title=Писцовая книга Пинского и Клецкого княжеств. |accessdate=20 листопад 2003 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20031120154032/http://pinskhistory.by.ru/Book/07.html |archivedate=20 листопад 2003 |deadurl=yes }}</ref>.
* [[1521]]: великий князь Великого князівства Литовського [[Сигізмунд I Старий]] передав Пінськ своїй жінці королеві [[Бона|Боні]]. На [[Полісся|Поліссі]] вона відома тим, що активно почала проводити перші аграрні реформи.
Рядок 82:
* [[1569]]: утворення Речі Посполитої. Пінськ стає столицею [[Брестське князівство|Брестського князівства]].
* [[1581]]: [[12 січня]] отримав [[Маґдебурзьке право]] і герб, в якого «щит загострений вниз і пощерблений з боків, у червоному полі золотий лук, сталевий наконечник стріли націлений вправо».<ref name="pinskhistory4">{{Cite web |url=http://pinskhistory.by.ru/Book/10.html |title=«В красном поле — золотой лук…» |accessdate=9 червень 2002 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20020609155210/http://pinskhistory.by.ru/Book/10.html |archivedate=9 червень 2002 |deadurl=
* [[1630]]—[[1675]]: будівництво цегляного єзуїтського колегіуму.
* [[1648]]: на [[Запоріжжя|Запоріжжі]] почалося [[повстання Хмельницького]], яке набуло характер релігійної війни супроти [[Греко-католицизм|греко-католицької]] церкви, що утискала [[Православ'я|православну]]. Повстання докотилося і до Пінська, але його учасники разом з козаками були розбиті військами [[Януш Радзивілл|Януша Радзивілла]].
Рядок 98:
=== Російська доба (1793—1917) ===
* [[23 січня]] [[1793]]: після другого поділу Речі Посполитої місто увійшло в склад [[Російська імперія|Російської імперії]].
* [[1812]]: [[Франко-російська війна 1812|війна 1812 року]] на Пінщині. Загін полковника Жахова розбив у Пінську загін французів і як трофеї взяв гармати<ref name="pinskhistory5">{{Cite web |url=http://pinskhistory.by.ru/Book/1812.html |title=Отечественная война 1812 года на Пинщине. |accessdate=15 липень 2002 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20020715100114/http://pinskhistory.by.ru/Book/1812.html |archivedate=15 липень 2002 |deadurl=
* [[1831]]: біля села Невель царські війська розбили пінських повстанців під керівництвом Цітуса Пусловського.
* [[1837]]: у селі Поріччя (Паречча) почала діяти суконна фабрика Скірмунта.
Рядок 108:
* [[1863]]: повстанський загін [[Ромуальд Трауґотт|Ромуальда Трауґотта]] [[12 липня|12]] і [[13 липня]] зазнали тяжких втрат під Пінськом.
* [[1865]]: подружжя Фляросів побудували в Пінську лікарню.
* [[1884]]: у грудні почався рух потягів по залізничній гілці Пінськ — [[Лунинець]]<ref name="pinskhistory6">{{Cite web |url=http://pinskhistory.by.ru/Book/181.html |title=Железная дорога Пинск-Лунинец. |accessdate=14 липень 2002 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20020714180416/http://pinskhistory.by.ru/Book/181.html |archivedate=14 липень 2002 |deadurl=
* [[1885]]: у Пінську почав діяти судноремонтний і механічний завод.
* [[1892]]: австро-угорським капіталістом Гальпериним була побудована сірникова фабрика «Прогрес — Вулкан».
Рядок 131:
* [[1924]]: заснований Пінський краєзнавчий музей. Відкритий в [[1926]] році.
* [[1929]]: межі міста розширені за рахунок приєднання земель ґмін [[Пінковицька волость|Пінковіче]] і [[Жабицька волость|Жабице]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19290350319 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Pińsk w powiecie pińskim, województwie poleskiem.] {{ref-pl}}</ref>
* [[1936]]: у Пінську відкривається велика сільськогосподарська виставка у міському парку «Лящі». Напередодні виставки видано «Informator m. Pinska»,<ref name="pinskhistory7">{{Cite web |url=http://pinskhistory.by.ru/fotogallery/Informator%201936/index.html |title=Informator m. Pinska. rok 1936. |accessdate=8 червень 2003 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20030608071052/http://pinskhistory.by.ru/fotogallery/Informator%201936/index.html |archivedate=8 червень 2003 |deadurl=
* [[1939]]: [[1 квітня]], межі міста розширені за рахунок приєднання земель міщан із [[Хоїнська волость|ґміни Хойно]] (на правому березі річки Піна)<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19390230149 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1939 r. o zmianie granic miasta Pińska w powiecie pińskim, województwie poleskim. Dz.U. 1939 nr 23 poz. 149] {{ref-pl}}</ref>.
* [[1939]]: [[20 вересня]], частини [[Червона Армія|Червоної Армії]] за угодою з гітлерівською Німеччиною увійшли в місто. Пінськ долучили до [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|БРСР]]. З [[4 грудня]] місто — центр Пінської області. Протягом жовтня під владою комуністів проводяться розстріли, ліквідація поляків та польської культури. Більш ніж 500 поляків і білорусів розстріляні чи вивезені в [[Катинь]]. Василь Корж і його поплічники з [[НКВС]] взяли участь у вбивствах людей.
Рядок 254:
* [[1900]] — 29,5 тис. людей.
* [[1907]] — 34 756 людей<ref>Pinsk // Napoleon Rouba. Przewodnik po Litwe i Bialejrusi. — Wilno, 1909; — Gdansk, 1995.</ref>.
* [[1910]] — 36 409 людей, у тому числі 26626 євреїв.<ref>
* [[1921]] — 23,5 тис. людей.
* [[1931]] — 33,5 тис. людей, з них 73,5 % складали євреї, до 10 % — «руські»; поляків було декілька відсотків, в основному це військовики, ксьондзи, службовці, вчителі.<ref>Tadeusz Zienkiewicz. Rosyjskie zycie kulturalno-literackie w Pinsku 1918—1939 // Acta Polono-Ruthenica XII, 2007. Uniwersytet Warminsko-Mazurski w Olsztynie. ISSN 1427-549X. S. 8</ref>
Рядок 315:
У Пінську знаходиться Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з веслувальних видів спорту, вихованці якої — олімпійські чемпіонки 1996 р. [[Тамара Давиденко]], [[Ярослава Павловіч]]. Три чемпіонати Європи з [[мотобол]]у приймав за останні півтора десятиліття спортивний комплекс БілОСТТ.
Станом на 1 січня 2003 року в місті налічується 128 спортивних споруд, у тому числі 3 стадіони з трибунами, 50 спортивних залів, 2 басейни, 11 міні-басейнів, 38 пристосованих помешкань.<ref>[http://brestobl.narod.ru/gorod/centr/17kult.html Пинск // Регионы Брестской области]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> У спортивних школах міста займаються близько 30 тис. юних спортсменів із 15 видів спорту.<ref>[http://www.president.gov.by/press62201.print.html Пинск — один из лучших спортивных городов Беларуси // Президент Республики Беларусь]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
Пінськ — одне з найкращих спортивних міст Білорусі, у 2009 році зайняло 2 місце в цій номінації.<ref>[http://www.pinsk.by/news/detail.php?ID=471 Александр Лукашенко посетил Пинский и Столинский районы Брестской области]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
Рядок 327:
Льодова арена «Хвилі» введена в експлуатацію 29 грудня 2007 року. Унікальність її в тому, що тут вперше встановлені гнуто-клеєні дерев'яні арки під дахом, які раніше ніде в Білорусі не застосовувались. Основні параметри арени відповідають європейським стандартам: ширина льодового покриття — 29 м, довжина — 60 м. Загальна площа — 8450 м², кількість глядачів — понад 600 людей.
Басейни призначені не тільки для студентських занять, але й для всіх жителів Пінська. При необхідності змагання можуть спостерігати близько 500 людей. Стадіон забезпечений сучасним інженерним обладнанням, його трибуни розраховані на понад 3000 глядачів.<ref>[http://www.ais.by/print/43050 Пинская «Волна»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
==== Футбольний клуб «Хвиля-Пінськ» ====
Рядок 464:
* [http://pinsk-history.ru «Історія Пінська»]
* [http://brestobl.com/16pinsk/st1.htm Інформація на сторінці BrestObl.com]
* [https://web.archive.org/web/20100719192114/http://garady.org/pinsk/ Пінськ // Міста Білорусі: згідно із Малішевським У. А., Пабока П. М. Наші міста]
{{20 найбільших міст Білорусі}}
| |||