Тур: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додано примітку |
шаблон нормативного контролю, уточнення |
||
Рядок 4:
| status_system = IUCN3.1
| status = EX
| status_ref =
| extinct = 1627
| trend = down
| image = Ur-painting.jpg
| image_width = 250px
| image_caption = Картина зі зображенням тура. Копія Ч.
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
Рядок 28:
<!-- | range_map_legend = --> <div style="text-align: left; margin: 3px;">
{{Legend|#741012|Bos primigenius primigenius}}
{{Legend|#8BC658|Bos primigenius africanus {{=}}<br
{{Legend|#AB88BE|Bos primigenius namadicus}}
</div>
Рядок 41:
{{Otheruses}}
'''Бик первісний, або Тур''' (''Bos primigenius'') — вид вимерлих диких представників роду [[бик (рід)|бик]] (''[[Bos]]''), безпосередній пращур [[бик свійський|свійського бика]] ([[Велика рогата худоба|великої рогатої худоби]]). Тур був поширений в [[Європа|Європі]], центральній і південно-західній [[Азія|Азії]], північній [[Африка|Африці]]. Тварина існувала в умовах як лісів, так і степів.
== Етимологія ==
Українське слово «тур» походить від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] ''*turъ''. Аналогічно звучать назви цієї тварини в інших [[Слов'янські мови|слов'янських мовах]]: [[Білоруська мова|біл.]] і {{lang-ru|тур}}, [[Давньоруська мова|дав.-рус.]] і [[Староцерковнослов'янська мова|старослов.]] '''ТОУРЪ''', [[Словенська мова|словен.]] ''tȗr'', [[Чеська мова|чеськ.]], [[Словацька мова|словац.]], [[Хорватська мова|хорв.]], [[Польська мова|пол.]] і [[Лужицькі мови|луж.]] ''tur'', [[Полабська мова|полаб.]] ''täur'', серб. ''тур/tur''. Назва села [[Туряк]] (Tureac) у Румунії того ж походження. Праслов'янське ''*turъ'', судячи з всього, має [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейське]] походження, існують схожі слова у споріднених мовах: [[Литовська мова|лит.]] ''taũras'' ([[Буйволи|«буйвіл»]], «тур»), [[Прусська мова|дав.-прусськ.]] ''tauris'' («зубр»), {{lang-la|taurus}} («бик»), {{lang-el|ταῦρος}}, [[Ірландська мова|ірл.]] ''tarb'', [[Авестійська мова|авест.]] ''staōra-'' («велика рогата худоба»), [[Готська мова|гот.]] ''stiur'' («бик», «теля»), [[Давньоанглійська мова|дав.-англ.]] ''stēor'' («бичок»), [[Німецька мова|нім.]] ''Stier'' («бик», [[Телець (сузір'я)|«Телець»]]). Спільним джерелом для всіх слів вважають праіндоєвропейське ''*táwros'' («дикий бик»)<ref>{{Cite web|url = https://en.wiktionary.org/wiki/Appendix:Proto-Indo-European/táwros|title = Appendix:Proto-Indo-European/táwros|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. Це слово порівнюють з [[Прасемітська мова|прасемітським]] ''*θawr-'' («бик», «віл»), але не виключено, що до праіндоєвропейської і прасемітської мов слово «тур» могло бути запозичене з якоїсь третьої, невідомої мови<ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref><ref>{{Cite book|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
== Загальний опис ==
Тур
Сучасна [[велика рогата худоба]] походить від кількох різновидностей дикого тура, серед яких виділяють такі: європейський, азіатський і африканський. О.
Найвідоміший тур європейський (Bos taurus primigenius Bojanus = Bos primigenius), предок бика свійського. В Україні населяв степи, лісостепи, мішані ліси і був мисливською твариною; вимер у [[17 століття|
<center><gallery widths="160px" heights="150px" perrow="3">
Рядок 61 ⟶ 62:
== Археологічні знахідки в Україні ==
Кістки тура (Bos primigenius Bojanus) були знайдені в обох шарах [[Занівське-1|Занівського-1]] та на [[Підгорівці-2]]<ref>О.
== Див. також ==
* [[Ватуссі]]
* [[6043 Аврокс]] — астероїд, названий на честь цих тварин (англійська назва)<ref>{{DMPN}}</ref>.
== Література ==▼
* {{ЕУ}}▼
* Підпала Т. В. Скотарство та технологія виробництва молока і яловиччини: Навч. посібник, — Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с.22-24▼
== Примітки ==
{{reflist}}
▲== Література ==
▲* {{ЕУ}}
▲* Підпала Т.
{{Нормативний контроль}}
{{-}}
{{mammal-stub}}
|