Тур: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shakal07 (обговорення | внесок)
м додано примітку
шаблон нормативного контролю, уточнення
Рядок 4:
| status_system = IUCN3.1
| status = EX
| status_ref = <ref name=iucn>{{IUCN|id=136721|title=Bos primigenius|accessdate=30 June 2008|assessors=Tikhonov, A.|year=2008|version=2008}}</ref>
| extinct = 1627
| trend = down
| image = Ur-painting.jpg
| image_width = 250px
| image_caption = Картина зі зображенням тура. Копія Ч. &nbsp;Г. &nbsp;Сміта з незбереженого оригіналу XVII &nbsp;ст., купленого в [[Аугсбург|Аугсбурзі]]
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
Рядок 28:
<!-- | range_map_legend = --> <div style="text-align: left; margin: 3px;">
{{Legend|#741012|Bos primigenius primigenius}}
{{Legend|#8BC658|Bos primigenius africanus {{=}}<br /> Bos primigenius opisthonomous {{=}}<br /> Bos primigenius mauretanicus}}
{{Legend|#AB88BE|Bos primigenius namadicus}}
</div>
Рядок 41:
{{Otheruses}}
'''Бик первісний, або Тур''' (''Bos primigenius'')&nbsp;— вид вимерлих диких представників роду [[бик (рід)|бик]] (''[[Bos]]''), безпосередній пращур [[бик свійський|свійського бика]] ([[Велика рогата худоба|великої рогатої худоби]]). Тур був поширений в [[Європа|Європі]], центральній і південно-західній [[Азія|Азії]], північній [[Африка|Африці]]. Тварина існувала в умовах як лісів, так і степів.
 
== Етимологія ==
Українське слово «тур» походить від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] ''*turъ''. Аналогічно звучать назви цієї тварини в інших [[Слов'янські мови|слов'янських мовах]]: [[Білоруська мова|біл.]] і {{lang-ru|тур}}, [[Давньоруська мова|дав.-рус.]] і [[Староцерковнослов'янська мова|старослов.]] '''ТОУРЪ''', [[Словенська мова|словен.]] ''tȗr'', [[Чеська мова|чеськ.]], [[Словацька мова|словац.]], [[Хорватська мова|хорв.]], [[Польська мова|пол.]] і [[Лужицькі мови|луж.]] ''tur'', [[Полабська мова|полаб.]] ''täur'', серб. ''тур/tur''. Назва села [[Туряк]] (Tureac) у Румунії того ж походження. Праслов'янське ''*turъ'', судячи з всього, має [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейське]] походження, існують схожі слова у споріднених мовах: [[Литовська мова|лит.]] ''taũras'' ([[Буйволи|«буйвіл»]], «тур»), [[Прусська мова|дав.-прусськ.]] ''tauris'' («зубр»), {{lang-la|taurus}} («бик»), {{lang-el|ταῦρος}}, [[Ірландська мова|ірл.]] ''tarb'', [[Авестійська мова|авест.]] ''staōra-'' («велика рогата худоба»), [[Готська мова|гот.]] ''stiur'' («бик», «теля»), [[Давньоанглійська мова|дав.-англ.]] ''stēor'' («бичок»), [[Німецька мова|нім.]] ''Stier'' («бик», [[Телець (сузір'я)|«Телець»]]). Спільним джерелом для всіх слів вважають праіндоєвропейське ''*táwros'' («дикий бик»)<ref>{{Cite web|url = https://en.wiktionary.org/wiki/Appendix:Proto-Indo-European/táwros|title = Appendix:Proto-Indo-European/táwros|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. Це слово порівнюють з [[Прасемітська мова|прасемітським]] ''*θawr-'' («бик», «віл»), але не виключено, що до праіндоєвропейської і прасемітської мов слово «тур» могло бути запозичене з якоїсь третьої, невідомої мови<ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref><ref>{{Cite book|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
 
== Загальний опис ==
Тур &nbsp;— велика тварина (жива маса до 1200 &nbsp;кг, висота в [[холка|холці]] &nbsp;— до 200 см), з важкою головою, довгими розвиненими рогами, високими, міцними кінцівками, чорної, чорно-бурої й червоної мастей.<ref name="Підпала"/><ref name="Бусенко">Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О.&nbsp;Т. &nbsp;Бусенко, В.&nbsp;Д. &nbsp;Столюк, О.&nbsp;Й. &nbsp;Могильний та ін.; За ред. О.&nbsp;Т. &nbsp;Бусенка. &nbsp;— К.: Вища освіта, 2005. &nbsp;— 496 с.: іл. ISBN 966-8081-34-Х (с.: 5)</ref> Тур відзначався великою силою, швидкістю, злим норовом.<ref name="Бусенко"/> Самка тура за період [[Лактація|лактаціюлактації]] давала 500–700 500—700&nbsp;кг молока.<ref name="Підпала"/><br />
Сучасна [[велика рогата худоба]] походить від кількох різновидностей дикого тура, серед яких виділяють такі: європейський, азіатський і африканський. О. &nbsp;О. &nbsp;Браунер довів близьку подібність тура і сірої степової худоби не тільки за будовою черепа, а й за будовою скелета.<ref name="Підпала">Підпала Т. &nbsp;В. &nbsp;Скотарство та технологія виробництва молока і яловиччини: Навч. посібник, &nbsp;— Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с.22-25</ref>
 
Найвідоміший тур європейський (Bos taurus primigenius Bojanus = Bos primigenius), предок бика свійського. В Україні населяв степи, лісостепи, мішані ліси і був мисливською твариною; вимер у [[17 століття|17XVII столітті]] (у середині [[17цього століття]] турів спостерігав в Україні [[Боплан]]). Остання туриця загинула у [[Біловезька пуща|Біловезькій Пущі]] (Польща) в 1627 році.<ref>Гузєєв, О. &nbsp;О. &nbsp;Гладирь, Н. &nbsp;А. &nbsp;Зінов'єва, Л. &nbsp;К. &nbsp;Ернст, П. &nbsp;В. &nbsp;Горєлов, М. &nbsp;П. &nbsp;Демчук [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau_tvppt/2011_160_2/11gyv.pdf Генетичний моніторинг аборигенних порід великої рогатої худоби з використанням ДНК-технологій] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau_tvppt/ Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва Збірник наукових праць]. &nbsp;— 2011, Вип. 160, ч.2. {{ISSN|2222-8578}}</ref> Про поширення турів в Україні свідчать численні географічні назви ([[Турка]], [[Турійськ]], [[Турія (притока Великої Висі)|Турія]]), також є згадки у пам'ятках народної творчості.
 
<center><gallery widths="160px" heights="150px" perrow="3">
Рядок 61 ⟶ 62:
 
== Археологічні знахідки в Україні ==
Кістки тура (Bos primigenius Bojanus) були знайдені в обох шарах [[Занівське-1|Занівського-1]] та на [[Підгорівці-2]]<ref>О. &nbsp;П. &nbsp;Журавльов, С. &nbsp;А. &nbsp;Теліженко [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtdza/2008_8/juravlev.pdf Тваринництво та полювання населення Сіверськодонеччини в пізньому неоліті-енеоліті (за результатами археозоологічних досліджень поселень Занівське-І та Підгорівка-2)] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtdza/ Матеріали та дослідження з археології Східної України Збірник наукових праць]. &nbsp;— 2008, № &nbsp;8.</ref>
 
== Див. також ==
* [[Ватуссі]]
* [[6043 Аврокс]]&nbsp;— астероїд, названий на честь цих тварин (англійська назва)<ref>{{DMPN}}</ref>.
 
== Література ==
* {{ЕУ}}
* Підпала Т. В. Скотарство та технологія виробництва молока і яловиччини: Навч. посібник, — Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с.22-24
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* {{ЕУ}}
* Підпала Т. &nbsp;В. &nbsp;Скотарство та технологія виробництва молока і яловиччини: Навч. посібник, &nbsp;— Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с.22-24
 
{{Нормативний контроль}}
{{-}}
{{mammal-stub}}