Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 1 місяць тому
нема опису редагування
'''Пере́мишль''', рідше '''Перемишель''' ({{lang-pl|Przemyśl}} — {{IPA2|'pʂεmɨɕl}}) — прикордонне [[місто]] на правах [[повіт]]у на південному сході [[Польща|Польщі]], розташоване на річці [[Сян]], за 7 кілометрів на Захід від кордону з [[Україна|Україною]]. Населення становить близько 67 тисяч жителів. Є важливою митною станцією на залізничній магістралі Львів - Краків. Після 1998 входить до складу [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатського воєводства]] Польщі.
В минулому важливий осередок української культури та історії, столиця перших князів галицької гілки династії [[Рюриковичі|Рюриковичів]], історичний центр [[Перемишльщина|Перемишльщини]] та української етнічної території [[Надсяння]].
 
== Краєзнавча довідка ==
У місті діє пункт контролю Перемишль — [[Мостиська (пункт контролю)|Мостиська]]. Населення — 68000 мешканців, територія — 44 км². Перемишль лежить над річками [[Сян]] і [[Вігор]], на перетині важливих залізничних та автомобільних шляхів. З [[1086]] по [[1141]] рік осідок усуненої від [[Великий князь київський|великокнязівської]] влади лінії [[Рюриковичі]]в — нащадків найстаршого сина [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]] [[Володимир Ярославич (князь новгородський)|Володимира]]. Після утворення єдиного [[Галицьке князівство|Галицького князівства]] залишається важливим стратегічним та релігійним осередком. З [[1434]] по [[1772]] роки був центром [[Перемишльська земля|Перемиської землі]] [[Руське воєводство|Руського воєводства]]. У [[1975]]–[[1999]] рр. місто було центром [[Перемишльське воєводство|Перемиського воєводства]]. Тепер є [[Перемишльський повіт|повітовим]] центром [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатського воєводства]].
 
У місті діє дві пасажирських станції: Перемишль-Засяння та [[Перемишль-Головний]] (остання суміщена з автовокзалом).
 
З України до Перемишля курсує швидкісний поїзд «Інтерсіті» Київ—Львів—Перемишль (вартість проїзду від 583&nbsp;грн, зі Львова&nbsp;— 253грн) та нічний поїзд Львів—Вроцлав/Варшава і Одеса-Перемишль<ref>{{Cite web|title=Онлайн резервування та придбання квиткiв - Укрзалізниця|url=https://booking.uz.gov.ua/?from=2200001&to=5100096&date=2019-05-14&time=00:00&wagon_type_id=С2&wagon_num=7&url=train-list|website=booking.uz.gov.ua|accessdate=2019-05-13}}</ref> .
 
== Географія ==
 
== Історія ==
[[File:ПланПеремДит.jpg|міні|ліворуч|300пкс| Перемиський замок. Палацовий комплекс з каплицею та кафедральний собор [[Володар Ростиславич|Володаря Ростиславича]] в XII століття, (реконструкція В. Петрика).]]
[[File:ПланПеремДит.jpg|міні|ліворуч|300пкс| Замок Казимира. Римсько-католицька каплиця і палатинський комплекс, побудований польським королем [[Болеслав II Сміливий|Болеслав II Сміліт]] в XI столітті, і православний церква, побудований [[Володар Ростиславич|Володаром Ростиславичем]] в XII столітті.]]
 
{{вичитати|розділ}}
=== Передісторія ===
Історія Перемишля до його першої згадки у [[981]] році залишається невідомою. В історіографії висловлюватись різні припущення, щодо виникнення міста та населення, котре мешкало навколо. Серед найбільш відомих є припущення про заснування міста в період [[Велика Моравія|Великоморавської держави]], що було обумовлено згадкою про східні кордони Празького єпископства у одній із грамоті-фальсифікатів. Крім того, зокрема Я. Пастернак висловлював твердження, що Перемишль розвинувся як центр племені білих хорватів, котре у IX столітті, за часів князя Олега, ввійшло у склад Київської Русі.<ref>Королюк В. Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Краткие сообщения ин-та славяноведения.&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— 1952.&nbsp;— С. 48-49.</ref> В період формування Польської держави, місто, ймовірно було завойоване Мєшком І та перебувало під контролем його держави від 970 до 981, тобто часу походу Володимира, коли Перемишль вперше згадується у вірогідному джерелі.
В польській історіографії, з другої половини ХХ століття набула поширення гіпотеза про проживання на теренах [[Надсяння]] племені лендзян, котре вони пов'язують із західно-слов'янською групою племен.
 
 
=== Давньоруський період ===
ПеремишльПерша бувзгадка осідкомпро одногоПеремишль зміститься найдавнішиху накиївському галицькихлітописному земляхзведенні [[ПеремишльськаПовість єпархія|православноговременних єпископстваліт]]. Згодомпід [[981]] роком<ref>http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat04.htm</ref>, післяколи приєднаннявоно було остаточно містаприєднане [[Володимир Святославич|Володимиром Великим]] до [[Київська Русь|Київської Русі]] вонота, згодом, стало центром [[Перемиське князівство|удільного князівства]] [[Рюрик Ростиславич (князь перемиський)|Рюрика]] та [[Володар Ростиславич|Володаря Ростиславовичів]], яке згодом отримало назву [[Галицьке князівство|Галицького]].
У VIII столітті Премисль був місцем фортеці [[Лендзяни|Лендизан]] ([[Білі хорвати]]). Цей регіон пізніше став частиною [[Велика Моравія|Великої Моравії]] у IX столітті. Назва міста, ймовірно, походить від періоду моравського правління. Після розпаду Великої Моравії регіон опинився під контролем [[Поляни (західні)|Поляні]]. Перша згадка про Перемишль знаходиться в Київській хроніці [[Повість временних літ]] у 981 році, коли [[Володимир Святославич|Володимир I]] завоював місто на шляху до Польщі.<ref>http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat04.htm</ref><ref>Королюк В. Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Краткие сообщения ин-та славяноведения.&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— 1952.&nbsp;— С. 48-49.</ref> У 1018 році Перемишль повернувся до Польщі, а в 1031 році місто знову було завойовано Київською. За часів правління [[Болеслав I Хоробрий|Болеслава I Хробри]] був побудований палациновий комплекс і римська католицька каплиця.<ref>Przemysław Wiszewski. Domus Bolezlai: Values and Social Identity in Dynastic Traditions of Medieval Poland (c. 966-1138). BRILL. 2010. p. 445.</ref> У 1069 році [[Болеслав II Сміливий]] завоїв міно і зробив йо резиденції на кілька років. У 1085 році місто стає частиною [[Перемиське князівство]].
 
Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях [[Перемишльська єпархія|православного єпископства]]. Згодом, після приєднання міста [[Володимир Святославич|Володимиром Великим]] до [[Київська Русь|Київської Русі]] воно стало центром [[Перемиське князівство|удільного князівства]] [[Рюрик Ростиславич (князь перемиський)|Рюрика]] та [[Володар Ростиславич|Володаря Ростиславовичів]], яке згодом отримало назву [[Галицьке князівство|Галицького]].
 
Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях [[Перемишльська єпархія|православного єпископства]]. Вважається, що на межі ХІ - ХIII століть тут було написано [[Перемишльський літописний кодекс]], в якому описано події боротьби Ростиславичів за утвердження своєї влади у Прикарпатті.<ref name="Перфецький">[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=NTSH147''Перфецький Е.'' (1927) Перемишльський літописний кодекс першої редакції в складі хроніки Яна Длуґоша. Записки Наукового товариства ім. Шевченка: - Львів: Друкарня наукового товариства імені Шевченка, -С. 1-54]</ref> Після перенесення головного політичного осідку до Галича, Перемишль залишався другим за важливістю містом краю, що час від часу ставало князівською резиденцією. Останнім князем, що жив у Перемишлі був [[Лев Данилович]], котрий після об'єднання ним ряду всієї Галицько-Волинської Русі, переніс звідси свою резиденцію до [[Львів|Львова]].
=== Період польського завоювання і Річ Посполита ===
[[Файл:Premislia celebris Rvssiae civitas.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Панорама Франса Гоґенберґа в період [[Річ Посполита]] ([[Корона Королівства Польського]]). «Перемишль відоме руське місто» з атласу Ґеорґа Брауна. 1617 рік]]
 
У [[1340]] році був зруйнований польським королем [[Казимир III Великий|Казимиром III]], однак, ще декілька років управлявся боярською радою на чолі із перемиським воєводою [[Дмитро Дедько|Дмитром Дедьком]]. В епоху [[Війна за галицько-волинську спадщину|воєн за галицько-волинську спадщину]] місто було визначним центром руської опозиції, яку вдалось зламати лише коштом різанини перемиських бояр, організованої краківськими феодалами.<ref>''Грушевський. М.'' (1904) Історія України-Руси. Том IV. Примітка 3 Дмитро Дедько</ref> По закінченні сорокарічної боротьби за Галичину місто опинилось під владою королеви Польщі [[Ядвіґа Анжуйська|Ядвіґи Анжуйської]]. В [[1389]] році чоловік Ядвіґи [[Владислав II Ягайло]] надав місту [[магдебурзьке право]].
[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-01.svg|міні|220пкс|Прапор Перемиської землі 1410&nbsp;р. з руським гербом Перемиського князівства]]
У пізньому Середньовіччі Перемишль, втративши свої столичні функції, розвивався як невеликий ремісницький осередок. Тут налічувалось до 18 цехів: шевців (уперше згадано в актах [[1386]] року), різників ([[1400]]), ковалів та слюсарів ([[1471]]), седлярів ([[1482]]), кушнірів ([[1509]]), столярів ([[1537]]), пекарів ([[1558]]), кравців ([[1561]]), броварників ([[1561]]), цирюльників ([[1574]]), ткачів ([[1578]]), капелюшників ([[1580]]), крамарів ([[1591]]), золотників та малярів ([[1625]]), гончарів ([[1634]]), музикантів ([[1754]]), мулярів та теслярів ([[1798]]). Кожен цех мав свою вежу на міських мурах. Населення міста було польським, єврейським, німецьким, русинським, чеським і вірменським.
[[Файл:Церкви Перемишля.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Карта православних та греко-католицьких церков, які в різний час існували у місті]]
[[Файл:ProwincjaMalopolska.png|міні|ліворуч|300пкс|Перемишль знаходився в [[Малопольська провінція|Малопольській провінції. 1619 pik]]]]
[[Файл:Plan Przemyśla II połowa XVII wieku.jpg|міні|220пкс|Карта Перемишля, XVII ст.<br/> православні храми витіснені за межі середмістя.]]
 
=== В імперії Габсбургів ===
=== Міжвоєнна Польща ===
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
'''Населення Перемишля, згідно перепису<br/> проведеного польським [[Санація (Польща)|санаційним режимом]] у 1931 р.'''
{| cellpadding=2 style="background:transparent;"
|-
Від 1921 до 1939 року Перемишль належав до Польської Держави через передачу земель окупованої більшовиками УНР після об'єднання&nbsp;— злуки з ЗУНР в варіанті контрибуції за поразку в поході Червоної армії більшовиків на Варшаву в Російсько-польській війні. Згідно з Брестським миром більшовики віддали Польщі землі Західної Білорусі та землі Західної України. Незважаючи на тиск польської адміністрації, в Перемишлі активно утворювалися і розвивалися українські суспільні і культурні об'єднання і організації, як-от: [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка]] з філіями у цілому повіті, Повітовий Союз Кооператив, [[Товариство «Сокіл» (Україна)|товариство «Сокіл»]]. У гімназії відновили свою діяльність спортивне товариство «Сянова Чайка» і Український Пластовий Улад під керівництвом професорів Євгена Любовича і Теодора Поліхи. 1925—1928 роки в Перемишлі були значним ростом [[Союз руських молочарських спілок|«Маслосоюзу»]] і економічної санації [[Центросоюз|Повітового Союзу Кооперативів]].
 
У 1920-х роках формувався націоналістичнийнаціональний рух у Перемишлі, на початку [[Українська військова організація|УВО]], а пізніше [[Організація українських націоналістів|ОУН]]. Активна й енергійна праця велася молодіжним товариством «Молода Громада» і музичним товариством «Боян».
 
У 1938 році здвигом усіх українських громадських і церковних організацій було відсвятковано 950 роковини хрещення України-Руси. У 1939 році в місті проживало 54 200 мешканців (7230 українців і ще 2000 польськомовних українців, 26470 поляків, 18400 євреїв і 100 німців та інших національностей)<ref>''Володимир Кубійович.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 55&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— 205 с.</ref>.
 
== Українці в Перемишлі ==
 
Перемишль найстаріше й одне з найважливіших міст [[Галичина|Галичини]], колись столиця українського князівства, а згодом важливий осередок українського культурного й церковного життя, його бастіон на пограниччі з Польщею. Головне місто [[Надсяння|Посяння]]. У [[1910]] році в місті проживали 54,7 тис. мешканців. З них 46,7&nbsp;% римо-католиків, 22,5&nbsp;% греко-католиків, 29,5&nbsp;% юдеїв<ref>{{ЕУ}}&nbsp;— Париж; Нью-Йорк, 1970.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— С. 2007.</ref>.
 
[[Категорія:Засновані 981]]
[[Категорія:981 у Європі]]
[[Категорія:Закерзоння]]
437

редагувань