Kawanishi N1K: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м доповнення, джерела |
||
Рядок 61:
== Історія створення ==
[[Файл:N1K1 contra-rotating prop.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Два співвісні гвинти на першому прототипі ''N1K'']]
Плануючи десантні операції із захоплення островів Тихого океану, для прикриття десантних операцій при відсутності сухопутних аеродромів командування Імперського флоту Японії доручило розробити поплавкові винищувачі. Як тимчасовий захід, фірмі [[Nakajima]] було доручено переробити у поплавковий варіант літак [[Mitsubishi A6M]]. В результаті був розроблений літак [[Nakajima A6M2-N]]. Фірмі [[Kawanishi]] у 1940 році відповідно до технічного завдання 15-Сі було доручено спроектувати повністю новий літак.
Колектив конструкторів під керівництвом Йосіо Хасіучі використав досвід розробки розвідника [[Kawanishi E15K]]. Ним був спроектований [[середньоплан]], оснащений центральним поплавком та двома стабілізуючими, розміщеними під крилами. Як і в ''E15K'', стабілізуючі поплавки мали ховатись в крила, але через проблеми з доводкою спочатку були встановлені поплавки, які не складались.
На літаку був встановлений двигун ''Mitsubishi MK4D Kasei-14'' потужністю 1 460 к.с. з двома співвісними гвинтами, які для компенсації реактивного моменту обертались у різні сторони. Крило ламінарного профілю було розроблене професором [[Токійський університет|Токійського університету]] Ічіро Тані. Для збільшення маневреності на крилі були встановлені [[закрилки]]. Озброєння літака складалось з двох 20-мм гармат, розміщених в крилах, та двох синхронних 7,7-мм кулеметів.
Випробування першого прототипу виявили проблеми із системою управління кроком співвісних гвинтів, тому на другому прототипі встановили двигун ''Mitsubishi MK4C Kasei-13'' зі звичайним трилопасним гвинтом. Відмова від двох гвинтів вимагала вимагала від пілота компенсувати момент обертання гвинта при зльоті самостійно.
У серпні 1942 року літак був переданий флоту для випробувань. Випробування пройшли успішно, і літак був прийнятий на озброєння під назвою '''«Морський винищувач-гідроплан "Кефу" Модель 11»''' (''або '''N1K1'''''). Після військових випробувань восьми передсерійних машин навесні 1943 року розпочались поставки флоту серійних літаків. Але виробництво розгорталось повільно.
У грудні 1943 року було вирішено припинити виробництво літака, остання машина була виготовлена у березні 1944 року. Це було зумовлено не недоліками літака, а зміною ходу війни, коли відпала потреба у винищувачі для прикриття наступальних десантних операцій. У зв'язку з цим також була припинена робота над покращеною версією літака '''N1K2'''
== Тактико-технічні характеристики ==
=== Технічні характеристики ===
* '''Екіпаж:''' 1 чоловік
Рядок 86 ⟶ 84:
* '''Маса спорядженого:''' 3 500 кг
* '''Максимальна маса зльоту:''' 3 712 кг
* '''Навантаження на крило:''' 148.9 кг/м²
* '''Двигун:''' 1 х Mitsubishi MK4E Kasei-15
* '''Потужність:''' 1 530 [[Кінська сила|к. с.]]
* '''Питома потужність:''' 2.3 кг/к.с.
=== Льотні характеристики ===
* '''Максимальна швидкість:''' 450 км/г
* '''Крейсерська швидкість:''' 365 км/г
* '''Дальність польоту:'''
* '''Максимальна дальність:''' 1 615 км
* '''[[Практична стеля]]:''' 10 560 м
* '''Швидкість підйому:''' на 5 000 м за 5 хв. 32 с.
=== Озброєння ===
Рядок 101 ⟶ 103:
== Історія використання ==
[[Файл:Kawanishi N1K1 ‘Rex’ floatplane (29015583935).jpg|міні|праворуч|300пкс|''N1K1'' в музеї Тихоокеанському театрі бойових дій. [[Фредеріксбург (Техас)]]]]
На момент надходження літака ситуація на фронті змінилась і потреба у винищувачі для прикриття десантних операцій відпала. Тому літак використовувався як перехоплювач на о. [[Борнео]]. Пізніше літаки використовувались для прикриття метрополії, розміщуючись на острові [[Озеро Біва|Біва]].{{sfn|Francillon|1970|p=317-320}}
''N1K'' довелось битись із новими американськими палубними та сухопутними винищувачами, тому в гідролітака, якими би хорошими якостями він не володів, шансів було мало, але при його розробці було створено дуже успішний винищувач назумного базування [[Kawanishi N1K-J]].
== Джерела ==
Рядок 109 ⟶ 112:
* ''Козырев М., Козырев В.'' Авиация стран Оси во Второй мировой войне. - М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
* Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть вторая: Каваниси-Мицубиси. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
* {{cite book |last = Francillon |first = Rene |year = 1970 |title = Japanese Aircraft of the Pacific War |publisher = TBS The Book Service Ltd |pages=583pp |ISBN= 978-0370000336}} {{ref-en}}
== Посилання ==
Рядок 116 ⟶ 120:
* [[Kawanishi N1K-J]]
* [[Kawanishi E15K]]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Літаки Японського Імперського флоту}}
| |||