Корочун: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
джерела, зовнішні посилання. Заміна слова "Карачун", на - "Корочун"
Мітка: редагування коду 2017
зовнішнє посилання на джерело
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 34:
}}
 
'''Корочун<ref>[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_06_%D0%9A%D0%BE%D0%BC-%D0%9B#page/n41/mode/2up Корочун] // [[Українська мала енциклопедія]] : 16 кн : у 8 т. / проф. [[Онацький Євген Дометійович|Є. Онацький]]. — 1960. — Т. 3 : Ком-Ле. — С. 733.</ref><ref>[[Німчук Василь Васильович|Німчук В. В.]] [[iarchive:davnyoruska/page/n57|Давньоруська спадщина в лексиці української мови]]. — [[Київ]]: [[Наукова думка]], 1992. — С. 59.</ref> (Карачун, Керечун)'''&nbsp;— в [[Слов'янська міфологія|слов'янській міфології]] термін, закріплений головним чином за [[Різдвяні свята|різдвяним циклом]] обрядів і вірувань. В [[українці]]в, [[Поляки|поляк]]ів, [[Словаки|словаків]], [[моравці]]в, [[Болгари|болгар]], [[Серби|сербів]] цим словом позначаються [[Сонцеворот|зимовий сонцеворот]] — [[Різдво]] і [[Святвечір]], [[24 грудня|24]] і [[25 грудня]], період різдвяних свят, а також різдвяний хліб і різдвяне деревце. У [[Болгарська мова|болгарських діалектах]] цим словом може називатися [[Сонцеворот|літній сонцеворот]] — день св. Феодора ([[8 червня]]). У [[Давньоруська мова|давньоруській мові]] Корочун означав [[Різдвяний піст|піст перед Різдвом]], [[сонцеворот]] — Спиридонів день ([[12 грудня]]), [[Колядування|обряд колядування]].
 
У [[Російська мова|російській]] і [[Білоруська мова|білоруській мовах]] слово Карачун (Корочун) вживалося для позначення раптової смерті, смерті у молодому віці, передсмертних судом, а також злого духу, біса, демона, який скорочує життя.
Рядок 43:
 
Господиня пекла його у вивернутому кожусі і рукавицях, всередину хліба клали зерна різних злаків, часник, трави, встромляли стебло вівса або ялицеву гілочку, ставили баночку меду і освяченої води, обв’язували Корочун джгутом льону або конопель, щоб усе це уродилося і було благополучне. У Словаччині Корочун ділили на кожного члена сім’ї, давали худобі заради здоров’я і плодючості, а залишок клали перед дверима хліва заради охорони від відьми. Шматок Корочуна і усе «випечене» в ньому зберігали як ліки, оберіг і сильні магічні предмети. З Корочуном гадали, катаючи його по підлозі: якщо він перекинеться на верхню кірку, це означало нещастя в скотарстві або смерть кого-небудь із членів сім’ї. Гадали також за формою, яку Корочун прийме в печі.
 
== Примітки ==
{{примітки}}
 
== Джерела ==