Каспрук Арсен Арсенович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Arizon (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Arizon (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 72:
Найбільший науковий доробок А. А. Каспрука був у дослідженні української класичної поезії, що лягло в основу розвідки розділу «Поезія» [70-90-ті роки XIX ст.,] восьмитомної «Історії української літератури» (Т. 4, кн.. 2, — 1968), де перу автора, крім «Загального огляду», належать аналіз поетичної творчості І. Франка, П. Грабовського, М. Старицького, Я. Щоголева, В. Самійленка, І. Манжури. Та «Історії української літератури» (Т. 1 — 1987) [Поезія 70-90 рр.] аналіз поетичної творчості Я Щоголева, І. Манжури, П. Куліша, Б. Грінченка, В. Самійленка, О. Пчілки, (в співавторстві з [[Бондар Микола Пантелеймонович|М. П. Бондарем]], який після смерті А. А. Каспрука опрацював, доповнив та переробив тексти відповідно до нових вимог перебудовної доби).
name="коментар">{{Cite web |url=http://www.uaweb.org/stus/r04.html |title=Коментар Василя Стуса на вирок суду. |accessdate=16 серпень 2015 ▼
В 1972 під час першого процесу над [[Василь Стус|Василем Стусом]] 1972 року, Арсен Каспрук написав низку рецензій на твори Стуса. Василь Стус у своєму «Коментарі на вирок суду» писав<ref>[http://exlibris.org.ua/stus/r04.html «Погром в Україні, 1972-1979», стор. 37-40.]</ref><ref |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150514075332/http://www.uaweb.org/stus/r04.html |archivedate=14 травень 2015 |deadurl=yes }}</ref>:{{Text|
== '''Розгромна рецензія на монографію Каспрука''' ==
Рядок 97 ⟶ 102:
Арсен Каспрук за свою книжку отримав догану і в 1973 році мова взагалі велася про його звільнення з Інституту літератури, як за рік до того було вигнано з роботи з цього інституту товариша і однокурсника Каспрука Леоніда Махновця за книжку про Григорія Сковороду.
▲name="коментар">{{Cite web |url=http://www.uaweb.org/stus/r04.html |title=Коментар Василя Стуса на вирок суду. |accessdate=16 серпень 2015
▲В 1972 під час першого процесу над [[Василь Стус|Василем Стусом]] 1972 року, Арсен Каспрук написав низку рецензій на твори Стуса. Василь Стус у своєму «Коментарі на вирок суду» писав<ref>[http://exlibris.org.ua/stus/r04.html «Погром в Україні, 1972-1979», стор. 37-40.]</ref><ref |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150514075332/http://www.uaweb.org/stus/r04.html |archivedate=14 травень 2015 |deadurl=yes }}</ref>:{{Text|Наведу далі уривки з рецензії А. Каспрука на збірку «Зимові дерева», яку він написав для слідства: ''«Це поетика декадансу, поетика ідейного занепаду»''. У віршах Стуса ''«радянське життя постає як добровільний допр<ref>[[Допр]] — дім примусової праці</ref>, де живуть і діють неохайний вчитель етики, вчорашній христопродавець, п'яниця, альфонс, дочка асенізатора тощо. Бридкішої гидоти, жахливішої зненависти не міг придумати найвинахідливіший упереджений проти нашої дійсности фантазер». «Не треба доводити, що книжка Стуса шкідлива всім своїм ідейним спрямуванням, усією своєю суттю. Нормальна неупереджена людина прочитати її може лише з обридженням, із зневагою до „поета", що так порочить свою землю і свій народ»''. Про збірку «Веселий цвинтар» Каспрук пише: ''«Радянські люди за Стусом це бездушні автомати, люди без голови, манекени, що механічно розігрують заданий за схемою безглуздий спектакль». «З художнього боку вірші Стуса це якась маячня, злобливе белькотіння, а з громадського, політичного – це свідомий наклеп, очорнювання і оббріхування нашої дійсности»''. Такі ж його відгуки про статтю «Феномен доби» та «Зникоме розцвітання». Одне слово, на руках цього доктора філології<ref>Каспрук не мав ступеня доктора філологічних наук — йому не дали захистити докторську дисертацію саме через його національно-патріотичну позицію.</ref> – моя кров, як і на руках слідчих Логінова, Мезері, Пархоменка, судді, прокурора і адвоката-прокурора, накиненого силоміць.}}
== Поетична творчість ==
| |||