Відмінності між версіями «Конья»

112 байтів додано ,  6 місяців тому
уточнення
(правопис)
(уточнення)
 
=== Римський та візантійський період ===
ВУ грецьких документах місто фігурує як Іконіон.
 
ВУ [[Біблія|Біблії]] Іконіон згадується в [[Діяння святих апостолів|Діяннях святих апостолів]], з містом пов'язані подорожі [[Апостол Павло|Апостола Павла]]. Вважається батьківщиною св. [[Свята Параскевія П'ятниця|Параскеви-П'ятниці]] ([[3 століття|III ст.]]). Також тут народилася [[Фекла Іконійська]].
 
ВУ часи римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».
 
Місто належало римській провінції [[Лікаонія|Лікаонії]], в грецькі часи місто належало [[Фригія|Фригії]]. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно [[25]] р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій [[Галатія|Галатії]], [[Каппадокія|Каппадокії]], [[Пісидія|Пісидії]] та [[Памфілія|Памфілії]].
=== [[Сельджуки]] ===
[[Файл:Rumi museum.jpg|thumb|left|350px|Музей при гробниці Румі в '''Коньї''']]
Цей район ву 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 років стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, ву той час коли Іконіум був столицею, держава називалась [[Іконійський султанат]], а назва Конья з'явилась через кілька століть. В той часТоді Конья була активним центром як османської, так і перської культури.
 
ВУ сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик [[Омар Хайям]] ([[1048]]–[[1131]]). ВУ [[13 століття|XIII]] столітті тут жив [[Румі Джалаледдін|Мевляна Джалаледдін Румі]]. ВУ [[1244]] році він зустрів [[Шемс Тебрізі|Шемса Тебрізі]] й утворив з ним [[суфізм|суфійський орден]] [[Мевлеві]]. Румі помер [[17 вересня]] [[1273]] року, його [[мавзолей]] досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал [[Сама|Сема]].
 
Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.
В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.
 
[[21 грудня]] [[1832]] р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами [[Ібрагім-паша|Ібрагіма-паші]] та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був важкотяжко поранений та потрапив у полон.
 
=== [[Туреччина]] ===
[[Файл:Konya-Selcuk-University-Medicine-Faculty.jpg|thumb|Факультет медицини Сельджуцького університету]]
 
ВУ [[1925]] році [[Ататюрк]] вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений вна музей ву [[1927]] році.
 
=== Політика ===
* Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
* Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, [[13 століття|XIII століття]]
* Медресе Бюйюк Каратай, заразнині музей
* Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
* Археологічний музей
* Мечеть [[Шемс Тебрізі|Шемса Тебрізі]] та його могила
* Мечеть Азізіє
* Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в [[1202]] році
* Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в [[1636]] році
* Мечеть Хаджі Хасана
 
=== Звичаї, пов'язані з місцевістю ===
ВУ середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.
 
== Персоналії ==
 
* [[Свята Параскевія П'ятниця]] ([[3 століття|3-тє століття]]) — [[Християнство|християнська]] свята та великомучениця.
* [[Святий Амфілохій Іконійський]] (бл.близько [[340]] року, [[Кейсарія|Кесарія Каппадокійська]] — після [[394]] року) — [[єпископ]] Іконії.
* [[Сосипатр (апостол від 70)]] — перший єпископ Іконії.
* [[Тертій]] — другий єпископ Іконії, переписував [[Послання до римлян]].
 
== Література ==
* W. M. Ramsay, ''Historical Geography of Asia Minor'' (1890); {{ref-en}}
* ''St Paul the Traveller'' (1895);
* G. Le Strange, ''Lands of the E. Caliphate '' (1905);
{{Найбільші міста Туреччини}}
{{Міста Туреччини}}
{{Нормативний контроль}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Міста Туреччини]]
[[Категорія:Давньогрецькі міста Малої Азії]]
[[Категорія:Священні міста ісламу]]
[[Категорія:Конья| ]]
{{City-stub}}