Хуритська мова: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
RarBot (обговорення | внесок)
м Шаблон:Картка:Мова -> Шаблон:Мова
оновлення даних, категоризація
Рядок 19:
| Підпис =
|}}
 
[[Файл:Hurrian-language-rus.PNG|міні|Хурритська мова]]
'''Хури́тська мо́ва''' (хурритська мова) — це мова [[Хурити|хуритів]], народу, який прийшов у північне [[Межиріччя]] близько [[XXIII століття до н. е.|2300 до н. е.]] і майже повністю зник близько [[1000 до н. е.|1000 до Р. Х.]] Хуритська була мовою царства [[Міттані]] у північній Месопотамії, також нею вірогідно розмовляло первісне населення хуритських поселень у [[Сирія|Сирії]]. Вважається, що носії мови прийшли з [[Вірменське нагір'я|Вірменського нагір'я]] і поширилися південно-східною [[Анатолія|Анатолією]] та північною Месопотамією на початку [[2-ге тисячоліття до Рн.Х е.|2-го тисячоліття до н. е.]]
 
== Класифікація ==
[[Файл:Hurrian-language-rus.PNG|250px|міні|ліворуч|Хурритська мова]]
 
Хуритська&nbsp;— це [[ерґативні мови|ерґативна]], [[Аглютинативні мови|аглютинативна мова]], яка разом із [[урартська мова|урартською]] складає [[Хурито-урартські мови|Хурито-урартську родину мов]]. Існує кілька гіпотез про дальшу спорідненість, але вони не доведені. Зокрема, знаходять спорідненість хуритської з кавказькими ([[Нахсько-дагестанські мови|нахсько-дагестанськими]]) мовами<ref>''Дьяконов И. М''. Языки древней Передней Азии. Издательство Наука, Москва. 1967.</ref>.
 
== Історія ==
Найдавніші пам'ятки мови&nbsp;— імена і топоніми з кінця [[3-тє тисячоліття до Рн.Х е.|3 тисячоліття до н. е.]] Перші тексти відносяться до правління царя [[Тішатал]]а з [[Уркеш]]а (поч. 2 тисячоліття до Рн. е.Х,). Численні епічні фрагменти, заклинання, пророцтва та листи археологи знайшли при розкопці міст [[Хаттуса]], [[Марі]], [[Туттуль]], [[Вавилон]], [[Угарит]] тощо. Найважливішим для розуміння мови став «[[лист Мітанні]]», що був знайдений в [[Амарна|Амарні]] (Єгипет). Хуритський цар [[Тушратта]] написав його фараону [[Аменхотеп III|Аменхотепу III]].
 
У [[13XIII століття до Рн.Х е.|13XIII столітті до Рн. Хе.]] [[хетти]] із заходу, а [[Ассирія]] з півдня усе далі просувалися углиб Мітанні, котра зрештою була поділена між цими двома царствами. У [[12XII століття до Рн. е.Х|12XII столітті до Рн. Хе.]] [[народи моря]] повністю припинили існування хуритського народу&nbsp;— з цього часу зникають усі написи хуритською (а також низка інших писемних мов&nbsp;— [[Хетська мова|хетська]], [[Угаритська мова|угаритська]]). З цього часу хуритська засвідчена лише в іменах і топонімах, які зустрічалися в [[Аккадська мова|аккадських]] чи урартських текстах. Скільки часу хуритська продовжувала лишатися розмовною мовою, невідомо.
Найдавніші пам'ятки мови&nbsp;— імена і топоніми з кінця [[3 тисячоліття до Р.Х.]] Перші тексти відносяться до правління царя [[Тішатал]]а з [[Уркеш]]а (поч. 2 тисячоліття до Р.Х,). Численні епічні фрагменти, заклинання, пророцтва та листи археологи знайшли при розкопці міст [[Хаттуса]], [[Марі]], [[Туттуль]], [[Вавилон]], [[Угарит]] тощо. Найважливішим для розуміння мови став «[[лист Мітанні]]», що був знайдений в [[Амарна|Амарні]] (Єгипет). Хуритський цар [[Тушратта]] написав його фараону [[Аменхотеп III|Аменхотепу III]].
 
У [[13 століття до Р.Х.|13 столітті до Р. Х.]] [[хетти]] із заходу, а [[Ассирія]] з півдня усе далі просувалися углиб Мітанні, котра зрештою була поділена між цими двома царствами. У [[12 століття до Р.Х|12 столітті до Р. Х.]] [[народи моря]] повністю припинили існування хуритського народу&nbsp;— з цього часу зникають усі написи хуритською (а також низка інших писемних мов&nbsp;— [[Хетська мова|хетська]], [[Угаритська мова|угаритська]]). З цього часу хуритська засвідчена лише в іменах і топонімах, які зустрічалися в [[Аккадська мова|аккадських]] чи урартських текстах. Скільки часу хуритська продовжувала лишатися розмовною мовою, невідомо.
 
== Див. також ==
Рядок 50 ⟶ 49:
[[Категорія:Хурито-урартські мови]]
[[Категорія:Мертві мови Азії]]
[[Категорія:Засновані в XXIII столітті до н. е.]]
[[Категорія:Зникли в XI столітті до н. е.]]