118-й батальйон шуцманшафту: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 74:
=== Участь у збройних операціях ===
 
Бойові дії проти радянських партизан шуцмани розгорнули в липні 1942 року поблизу сіл Обовищі, Клівіни і Товстий Ліс в околицях містечка Хабне, де батальйон поніс перші значні втрати з рейдуючим загоном ковпаківців. Згодом їх перекинули в район [[Чернігів|Чернігова]]{{Sfn|Дуда, Старик|1995|с=144-145}}. В листопаді 1942 вже обстріляний підрозділ відправили до [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білорусі]]. Керуючись принципом «поділяй і володарюй», німці таким чином намагались спровокувати напруження й міжнаціональні конфлікти, на які б спрямовувалися основні потуги білоруського руху опору{{Sfn|Дерейко|2003|с=29}}. Водночас, як зауважував командир взводу М. Марченко, німці побоювались, аби українські колабораціоністи-українці, «будучи в безпосереднім контакті з українським населенням, не звернули принагідно своєї зброї проти німецького війська»{{Sfn|Небесняк|1994|с=46}}. Лише взимку 1942—1943 років декілька десятків солдат 118-го батальйону втекли до [[Українська повстанська армія|УПА]] на Волині або перейшли на сторону радянських партизан{{Sfn|Rudling|2011|с=205}}.
 
В [[Мінськ]]у солдати підрозілу пройшли тижневий вишкіл, переорганізацію й доукомплектування. На той момент до нього входили не лише українці, але й чимало росіян і білорусів, вихідців із кавказького регіону (на кшталт вірменина Хачатуряна або осетина Іскандерова), декілька поляків й татар та, як стверджують дослідники Андрій Дуда та [[Старик Володимир Петрович|Володимир Старик]], навіть чотири євреї: Зубров, Гусаров, Давід і Швець{{Sfn|Rudling|2011|с=203}}{{Sfn|Дуда, Старик|1995|с=148}}. Місцем дислокування штабу, першої і третьої роти стали села [[Логойськ]] та [[Плещениці]]{{Sfn|Дуда, Старик|1995|с=145}}, тоді як друга сотня була кинута на пошуки дезертирів й перебувала з грудня 1942 по лютий 1943 поблизу [[Слуцьк]]а{{Sfn|Дюков|2018|с=11}}. Перший час шуцмани були залучені до охорони транспортних комунікацій та патрулювання території{{Sfn|Rudling|2011|с=205}}. З початком 1943 року діяльність батальйону зосередилась навколо ведення операцій проти [[Рух опору|руху опору]]. Так, в одному із перших лісових боїв в районі Плещениць члени бойової частини розбили радянську партизанську групу, яка зазнала значних втрат у живій силі та позбулася 17 возів військового спорядження.