Козаки: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 60:
 
У [[1648]]–[[1657]] роках козаки під керівництвом [[гетьман]]а [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] підняли [[Хмельниччина|велике повстання у Речі Посполитій]], результатом якого стало створення в [[Наддніпрянщина|Наддніпрянщині]] самоврядної української держави&nbsp;— [[Гетьманщина|Війська Запорозького]] або Гетьманщини<ref>В. Греченко О. Ярмиш Історія України Торсінг 2005 ст. 39-47</ref><ref name="Козацька ера">Субтельний О. [http://ukrainica.org.ua/ukr/istoriya_ukraini/istoriya_ukraini_all/1655 Козацька ера] // Україна: Історія.&nbsp;— Київ: Либідь, 1993.</ref>. [[1654]] року для продовження війни з поляками козацька Україна прийняла [[Переяславська Рада|протекторат московського царя]], а [[1656]] року, через підписання московитами [[Віленське перемир'я|сепаратного миру]], уклала союз із [[Швеція|Швецією]] і [[Трансильванія|Трансільванією]]<ref name="Яковенко-Хмель">Розділ V. Козацька ера. §&nbsp;1. Козацька революція 1648—1657&nbsp;рр. // Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII&nbsp;ст.''&nbsp;— Київ, 1997.</ref>. [[1657]] року, після обрання новим гетьманом [[Іван Виговський|Івана Виговського]], всередині України спалахнуло [[Повстання Пушкаря і Барабаша|антигетьманське повстання]], що розвинулося у [[Російсько-українська війна (1658—1659)|козацько-московську війну]]. Незважаючи на [[Конотопська битва|перемогу гетьмана під Конотопом]] в [[1659]] році, він втратив підтримку козацької старшини через його рішення укласти [[Гадяцький договір|союз із поляками]]<ref name="Козацька ера"></ref>. Стартував період козацьких міжусобиць&nbsp;— [[руїна|руїни]], в результаті якої козацька держава розкололася по [[Дніпро (річка)|Дніпру]] на [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]], [[Правобережна Україна|Правобережжя]] і [[Військо Запорозьке Низове|Запорожжя]]. Правобережні козаки [[Слободищенський трактат|опинилася під владою Речі Посполитої]], а Лівобережжя і Запорожжя&nbsp;— [[Московські статті (1665)|під впливом Московії]]. [[1667]] року цей поділ був затверджений [[Андрусівський мир|Андрусівським миром]]. Козацькі [[польсько-турецька війна 1672-1676|намагання об'єднати Україну]] під проводом гетьмана [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] за допомоги [[Османська імперія|Османської імперії]] у [[1672]]–[[1676]] роках [[Російсько-турецька війна (1676—1681)|закінчилися поразкою]] і [[Бахчисарайський мирний договір 1681|закріпленням попереднього поділу]]<ref name="Яковенко-Руїна">Розділ V. Козацька ера. §&nbsp;2. Руїна (1658—1686) // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київ, 1997.</ref>. [[1689]] року Московія і Річ Посполита [[Вічний мир 1686|остаточно розділили Гетьманщину]]. Наприкінці 17 століття поляки ліквідували залишки козацького суверенітету на [[Правобережжя|Правобережжі]], а московити зберегли його на Лівобережжі. [[1709]] року, під час [[Велика північна війна|Великої північної війни]], козаки під проводом гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] уклали союз із [[Швеція|Швецією]], намагаючись визволитися з під московського панування, але зазнали [[Полтавська битва|поразки під Полтавою]]<ref name="Яковенко-Мазепа">Розділ V. Козацька ера. §&nbsp;3. Мазепа і мазепинці // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київ, 1997.</ref>. [[1710]] року переможені козаки на чолі з гетьманом [[Пилип Орлик|Пилипом Орликом]] прийняли у вигнанні [[Конституція Пилипа Орлика|першу козацьку Конституцію]]<ref name="Яковенко-Мазепа"></ref>. Через повстання Мазепи Московська держава, перетворена на [[Російська імперія|Російську імперію]], взяла курс на [[Малоросійська колегія|ліквідацію козацької автономії]] в Україні. [[1754]] року росіяни ліквідували українсько-російський [[митниця|митний кордон]] і [[1764]] року скасували гетьманство, надавши останньому гетьману [[Кирило Розумовський|Кирилу Розумовському]] титул [[фельдмаршал]]а. [[1775]] року було [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|зруйновано Запорозьку Січ]], [[1781]] року ліквідовано [[Полковий устрій України|козацький устрій в Україні]], а [[1783]] року [[кріпацтво|закріпачено]] українських козаків і вільних селян<ref name="Козацька ера">Субтельний О. [http://ukrainica.org.ua/ukr/istoriya_ukraini/istoriya_ukraini_all/1655 Козацька ера] // Україна: Історія.&nbsp;— Київ: Либідь, 1993.</ref><ref>Розділ VI. Україна XVIII&nbsp;ст. між Річчю Посполитою і Російською імперією. §&nbsp;2. Згасання козацьких автономій у підросійській Україні // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київ, 1997.</ref>. 3 [[козацька старшина|козацької старшини]] утворилася нова українська [[аристократія]]. Новий устрій проіснував на українських землях до кінця [[18 століття]], а військові козацькі формування&nbsp;&nbsp;— до 1-ї половини [[19 століття]].
 
=== Віра ===
Більшість козаків притримувались православної віри. У Конституції Пилипа Орлика, ухваленій 5 квітня 1710 р., козаки записали, таке: "Оскільки серед трьох богословських чеснот перше місце посідає віра, то й перший пункт нехай буде про Віру Православного Східного Обряду, якою колись відважний Козацький народ був просвітлений через хозарських князів від Константинопольського Апостольського престолу. І відтоді аж донині (наш народ) твердо в ній перебуває, ніколи не стривожений чужинською релігією. Добре відомо усім, що славної пам’яті Гетьман Богдан Хмельницький з Військом Запорозьким не через якусь іншу причину розпочав законну війну проти Польської Держиви, лише прагнучи належної по праву свободи і захищаючи Православну Віру, яку всіляко пригноблювали польські влади і принаджували до об’єднання з Римською Церквою. Після знищення на батьківщині чужинської Новоримської Релігії (Хмельницький) із названим Військом Запорозьким і народом Руським не з якої іншої причини віддався під захист Московського Царства, добровільно прийнявши його новообраний Ясновельможний Гетьман, коли всемогутній Господь Бог сприятиме військовому щастю Його Священної Королівської Величності короля Швеції у збройному порятунку нашої батьківщини від ярма московського рабства, буде зобов’язаний і примушений у законному порядку особливо дбати про те, щоб жодна чужинська релігія не запроваджувалася на нашій Руській батьківщині. А якщо б вона коли-небудь таємно або явно об’явилася, то (гетьман) повинен буде сам з власної ініціативи її викорінити, не допускаючи проповідування та розмноження кількості її прихильників [...], докладаючи особливих зусиль, щоб вовіки міцніла одна-єдина Віра Православна Східного Обряду під священним Апостольським престолом у Константинополі, і щоб ширилася слава Божа, і щоб при новозбудованих церквах множилося навчання руських дітей вільним мистецтвам, і щоб віра Господня міцніла й процвітала серед чужинських релігій як троянда серед колючок. А задля більшого авторитету першого в Малій Русі Київського митрополичого престолу і для зручнішого керівництва духовними справами згаданий Ясновельможний Гетьман, коли наша батьківщина буде звільнена від московського ярма, мусить сприяти поверненню її у підпорядкування первісній екзаршій владі Константинопольського Апостольського престолу, щоб таким чином відновити зв’язок і послушницьку належність нашої батьківщини до вищеназваного Апостольського Константинопольського престолу, удостоєного Євангельською проповіддю нести світло і утверджуватися у Святій Вселенській Вірі"<ref>Анатолій Слюсаренко та Микола Томенко, Історія української конституції, Київ, 1993, с. 27-28</ref>.
 
=== Хмельниччина, Україна (Гетьманщина) і козацький народ, козаки-українці ===