Неокантіанство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
наголос
Рядок 1:
'''НеокантіанствоНеокантіа́нство''' — це напрям німецької [[Філософія|філософії]] другої половини [[XIX століття|XIX]] — початку [[XX століття|XX]] століть. Виникло у 60-х роках XIX століття.
 
В основі неокантіанства лежить відтворення і розвиток ідеалістичних і метафізичних елементів філософії [[Кант|Іммануїла Канта]], ігнорування її матеріалістичних та діалектичних елементів. Суть речей, явищ та процесів (за [[Кант|Кантом]]ом «річ в собі» або відкидається, або тлумачиться суб'єктивно-ідеалістично як «граничне поняття») пізнання розглядається як апріорне конструювання почуттів.
 
Неокантіанство акцентувало увагу на епістемологічній стороні вчення Канта, а також вплинуло на формування концепції етичного соціалізму. Вагомий внесок неокантіанство зробило для природничих та гуманітарних наук. Перші використовують [[номотетичний метод]] (заснований на виведенні законів), а другі — [[ідіографічний метод|ідіографічний]] (заснований на описі еталонних станів). Відповідно і світ поділяли на природу (світ сущого; об'єкт природничих наук) та культуру (світ належного; об'єкт гуманітарних наук). Власне неокантіанці вивели таку філософську науку, як [[Аксіологія|аксіологія]].