Перемишль: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 92:
[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-01.svg|міні|220пкс|Прапор Перемиської землі 1410 р. з руським гербом Перемиського князівства]]
У пізньому Середньовіччі Перемишль, втративши свої столичні функції, розвивався як невеликий ремісницький осередок. Тут налічувалось до 18 цехів: шевців (уперше згадано в актах [[1386]] року), різників ([[1400]]), ковалів та слюсарів ([[1471]]), седлярів ([[1482]]), кушнірів ([[1509]]), столярів ([[1537]]), пекарів ([[1558]]), кравців ([[1561]]), броварників ([[1561]]), цирюльників ([[1574]]), ткачів ([[1578]]), капелюшників ([[1580]]), крамарів ([[1591]]), золотників та малярів ([[1625]]), гончарів ([[1634]]), музикантів ([[1754]]), мулярів та теслярів ([[1798]]). Кожен цех мав свою вежу на міських мурах. Населення міста було польським, єврейським, німецьким, русинським, чеським і вірменським.
[[Файл:Церкви Перемишля.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Схема розташування православних та греко-католицьких церков, що в різних час існували у Перемишлі]]
[[Файл:Plan Przemyśla II połowa XVII wieku.jpg|міні|220пкс|План Перемишля, XVII ст. Православні церкви, за винятком катедральної витіснені із центральної частини і розташовані за межами мурів.]]
Рядок 110:
З 1919 року в Перемишлі почав виходити [[Український голос (Перемишль)|тижневик «Український Голос»]] за редакцією Дмитра Ґреґолинського.
=== Міжвоєнна Польща ===
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
'''Населення Перемишля, згідно перепису<br/> проведеного польським [[Санація (Польща)|санаційним режимом]] у 1931 р'''
{| cellpadding=2 style="background:transparent;"
|-
| |||